9.7.Система комплексної оцінки якості підготовки майбутніх фахівців

Традиційна система оцінювання професійної підготовки випускників вищої школи орієнтується в основному на один критерій - рівень їхніх знань, умінь і навичок. Цей показник є значимим, але далеко не єдиним в оцінюванні рівня професіоналізму майбутніх фахівців.

Чотирьохбальна система й традиційні методи оцінки знань, отриманих у процесі вузівського навчання, не відбивають реального рівня професійної підготовки студентів, а тим більше якості вищої освіти, що передбачає не тільки систему науково-професійних знань, але й професійну культуру, навички професійної діяльності, здатності самостійно й творчо виконувати професійні функції.

Якість професійної підготовки майбутнього вчителя - це комплекс характеристик професійно-педагогічного світогляду, що визначає ступінь активності професійної позиції й творчого стилю діяльності, здатність його успішно здійснювати педагогічну роботу з урахуванням соціального замовлення.

Рплбибужмй лбгижтугб рспхокттйпобмэопк рпедпутли:

Обсяг знань - своєрідна критична маса, необхідна для здійснення професійні функції, розуміння проблем і шляхів їхнього практичного рішення. Професійна діяльність починається з визначення обсягу знань випускника вузу;

Структура знань - це співвідношення, сполучення знань різного типу й приналежності до різних областей знання. Знання повинні бути засвоєні не на рівні репродукції, а на рівні практичного творчого використання їх при здійсненні професійної діяльності;

Тип професійного мислення - це здатність фахівця використовувати знання, отримані у вузі, у практичній, професійній діяльності. Вузівська практика в основному орієнтується на озброєння студентів навичками рішення типових, професійних завдань. Але в житті (тим більше в педагогічній практиці) типових завдань не існує. Є проблеми, які потрібно знайти, побачити, вивчити, зрозуміти й вирішити. А це припускає наявність іншого типу мислення, орієнтованого на пошук проблем і шляхів їхнього дозволу.

Професійний тип мислення - це методологія формулювання й постановки проблем, вибору головних з них, постановка цілей, володіння знаннями як інструментом практичних дій і конструювання проблем. Проблеми об'єктивно існують незалежно від нашої свідомості, їх висуває саме життя, професійна діяльність. Але фахівець конструює проблеми, оперує спеціальними знаннями.

Тип мислення - це здатність комбінувати знання, так як. цього вимагає доцільність постановки проблем. Комбінування знань сприяє не тільки більш глибокому усвідомленню проблем, їхній постановці й рішенню, але й інтелектуальному збагаченню фахівця в процесі професійної діяльності;

Фактори часу у всіляких його проявах, тривалість формування професійної свідомості, строк навчання. Головне не в строку навчання, а у внутрішньому змісті й структурі часу навчання. Фактор часу проявляється в можливостях освоєння студентами свого індивідуального часу, розуміння того, як працює його професійна свідомість по швидкості знаходження оптимального рішення, мобілізації свого інтелектуального потенціалу, пошуку використання знань, побудови їхніх комбінацій, конструювання моделі професійного поводження не тільки по змістовних характеристиках, але й по тимчасовим.

Час - це свобода дій для фахівця, можливість аналізу, вибору варіантів, оцінки своєчасності рішень. Воля визначається здатністю його оперувати часом;

Рольова установка на професійну діяльність. Для професійної підготовки вчителя велике значення має формування рольової установки на особливості й зміст педагогічної діяльності. Важливо готовити студентів не тільки до того, що він повинен робити, але і як -у якості кого він повинен виступати, ким себе почувати, як буде мінятися його робота залежно від її виконання в різних ролях: простого виконавця, організатора, ініціатора, керівника, наставника.

Важливо домогтися того, щоб студенти ще у вузі усвідомили рольовий характер педагогічної діяльності, розрізнивши рольових статусів у різних видах педагогічної роботи. Необхідно майбутнього вчителя навчити усвідомлено вибирати ролі, програвати їх у навчальній обстановці для того, щоб придбати досвід рольового поводження, що забезпечує успіх у професійній діяльності;

Професійний стиль діяльності - це не тільки прояв особистих якостей, але й результату освітнього процесу, у якому формуються професійні дії фахівця;

Прийняття управлінських рішень, здатність до прийняття рішень за певними критеріями і їхньою ефективністю, здатність розробляти стратегію поводження в різних професійно-педагогічних ситуаціях.

Стратегія — це не просто розробка рішень, цілей і перспектив, це вміння бачити реально план дій , обґрунтовано його становити, оцінювати попередні дії, вибирати варіанти професійних дій у планованих ситуаціях і при рішенні педагогічних проблем;

Здатність розробляти рекомендації з організації й виконанні певних видів професійної діяльності, пов'язаних з керівництвом і керуванням діяльністю учнів. Це навички поводження й організації педагогічної взаємодії, співробітництва й співтворчості в системі комунікації вчителя й учнів;

Орієнтація особистості вчителя-професіонала. Вона відбиває комплекс професійно-моральних принципів поводження й діяльності, систему професійно-педагогічних цінностей і установок, які формуються в процесі навчання і являють собою комплексне вираження професійно-особистісних якостей сучасного фахівця;

Культура педагогічного спілкування передбачає освоєння норм взаємин вчителі з учнями, батьками, колегами;

Культура мови вчителя. Слово вчителя - найважливіший інструмент впливу на учнів. Мова повинна бути логічної за формою, правильної з погляду фонетики й граматики, емоційно виразною, багатою словниковому запасу.

Щирий професіоналізм учителя проявляється в здатності ставити цілі педагогічної роботи, формулювати орієнтири їхнього досягнення, прогнозувати результати праці, визначати критерії якості педагогічної діяльності й аналізувати її підсумки. Здатність прогнозувати й будувати стратегію педагогічної діяльності служить мірою оцінки якості професійної підготовки вчителі.