Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

З курсу "Розміщення продуктивних сил"

На тему:

"Розвиток і розміщення виробництва мінеральних вод України"

Київ 2011

Зміст

Вступ 3

1. Соціально-економічна сутність, структура і значення виробництва мінеральних вод в господарстві України 5

2. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території України 6

3. Технологія обробки і фасування вуглекислих вод 10

4. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, що містять залізо 10

5. Технологія обробки і фасування мінеральних вод, які містять сульфатвідновлюючі бактерії 10

6. Сучасний етап розвитку виробництва мінеральних вод України 13

7. Територіальна структура виробництва мінеральних вод на території України 22

8. Продукція виробництва мінеральних вод у зовнішній та внутрішній торгівлі 24

9. Проблеми і перспективи розвитку виробництва мінеральних вод а території України 30

Висновки 33

Список використаної літератури 35

Вступ

Удосконалення господарського механізму України в період формування ринкової економіки здійснюється на основі проведення економічних досліджень, у тому числі в галузі розміщення продуктивних сил. Пізнання законів розміщення продуктивних сил і комплексоутворення дозволяє розкрити додаткові джерела підвищення продуктивності праці, що має неабияке значення для прогнозування розвитку економіки України та її економічних регіонів.

Розміщення та розвиток мінеральних вод України є актуальною темою з погляду на те, що нині дана галузь забезпечує значну частку експортного потенціалу країни, тим самим формуючи істотні надходження до державного бюджету.

Предметом дослідження є розвиток та розміщення виробництва мінеральних вод України.

Завданням написання курсової роботи є:

• детальне розкриття сутності, структури, значення виробництва мінеральних вод на території України;

• аналіз факторів, що впливають на розміщення виробництва мінеральних вод на території України;

• дослідження галузевої та територіальної структури виробництва мінеральних вод;

• аналіз місця, яке займає продукція мінеральних вод у внутрішній та зовнішній торгівлі України.

При написанні курсової роботи буде задіяно декілька методів - аналітичний, порівняльний, картографічний, графічний, статистичний, бібліографічний, тощо. Дані методи допоможуть більш доступно розкрити тему курсової роботи.

У своїй роботі я намагаюся вказати на недоліки вітчизняного виробництва мінеральних вод та можливі шляхи їх вирішення для підвищення конкурентоспроможності нашої продукції як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках.

Входження України до ринкової економіки, поглиблення науково-технічного прогресу обов'язково пересуне акценти у системі передумов і факторів, що впливають на виробництво мінеральних вод країни. До важливих практичних завдань належить зосередження промислового виробництва, удосконалення виробничої структури й технології виробництва мінеральних вод, модернізація технологічного процесу, ефективніше використання трудових ресурсів.

мінеральна вода україна розміщення

1. Соціально-економічна сутність, структура і значення виробництва мінеральних вод в господарстві України

Води природних джерел (підземні води), що характеризуються підвищеним вмістом газів, хімічних елементів і з'єднань, а також радіоактивністю, називають мінеральними водами. Мінеральні води на вигляд прозорі, без сторонніх включень, з незначним природним осадом мінеральних солей, безбарвні або з відтінками - від жовтуватого до зеленуватого. Смак і запах у вод характерні для комплексу розчинених у воді речовин.

Залежно від мінералізації (сумарний зміст розчинених у воді хімічних сполук, г/дм3), хімічного (іонно-сольового і газового) складу, зміст біологічно активних компонентів і специфічних властивостей (радіоактивність, температура, реакція середовища) мінеральні води надають на організм людини різну фізіологічну дію. Природні води із загальною мінералізацією вище 1 г/дм3 або менше 1 г/дм3, але біологічно активні мікроелементи, що містять, в кількості, не нижче прийнятих в Росії бальнеологічних норм, відносять до мінеральних питних.

До мінеральних відносять води, що містять у розчиненому вигляді не менше 1г/дм³ мінеральних солей. До складу мінеральної води можуть входити одночасно солі та газоподібні продукти в однаковій кількості. Іонно-сольовий і газовий склад мінеральних вод, підвищений вміст у них біологічно-активних компонентів та наявність специфічних властивостей (температура, реакція на середовище) зумовлює вплив на організм людини.

Залежно від походження мінеральні води поділяються на натуральні (природні), які добувають, в основному, з підземних шарів, і штучні, які одержують шляхом розчинення в питній воді певних мінеральних солей. За призначенням мінеральна вода може бути лікувально-столовою, лікувальною і столовою.

2. Передумови розвитку і розміщення виробництва мінеральних вод на території України

Природні мінеральні води залежно від вмісту мінеральних речовин поділяють на питні лікувально-столові - з мінералізіцією від 1 до 10 г/дм³, питні лікувальні - з мінералізацією від 10 до 15 г/дм³, столові - з мінералізацією менше 1 г/дм³.

Прийнятий розподіл досить умовний. Лікувальні води, які містять у великих кількостях мінеральні та інші біологічно-активні речовини, вживають у суворо дозованій кількості і тільки за призначенням лікаря. Лікувально-столові води можуть застосовуватися і як напої, шо заспокоюють спрагу, але несистематично. У "Боржомі", наприклад, міститься близько 800 мкг/% фтору. 480 мкг/% стронцію і 1200 мкг/% бору, а ці елементи у таких високих концентраціях необхідні і корисні далеко не всім. У загальному обсязі розливних мінеральних вод на долю лікувально-столових припадає 69%, столових - 28%, а лікувальних - 3%.

Залежно від переваги аніонів і катіонів природні мінеральні води поділяються на п'ять класів (типів): гідрокарбонатні, хлоридні, сульфатні, води складного складу (хлоридно-гідро-карбонатні, сульфатно-гідрокарбонатні, хлоридно-сульфатні); із вмістом біологічно-активних елементів. У свою чергу, ці типи мінеральних вод поділяються на 28 груп. Вміст у мінеральній воді тих чи інших аніонів (НСОз, СІ.8О4) чи катіонів (Са, Мg, Ма, К) відбито у назві групи мінеральної води. Наприклад, існують наступні групи вод: гідрокарбонатні магнієво-кальцієво-натрієві; сульфатно-гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві та натрієво-магнієві: хлорідно-сульфатно-натрієві тощо.

Луганська № 1, Поляна Квасова) - це водні розчини солей та газів з вмістом гідрокарбонатних і карбонатних іонів залежно від виду води від 1200 до 8000 мг/л. Поряд з гідрокарбонатними і карбонатними іонами вони містять кальцієво-магнієві, сульфатні, натрієві, хлоридні та інші іони.

Майже в усіх вуглекислих водах є закисне залізо, а також іустрічаються мікроелементи (бор, миш'як, йод, борна кислота). У деяких вуглекислих водах зустрічаються азот і метан.

Сульфатні води /Ашгабадська, Баталінська, Московська, Уфімська та інші) містять від 1200 до 12500 мг/л сульфатних юнів. Через погану розчинність у воді сульфату кальцію вони містять невелику кількість сульфатно-кальцієвих солей. Натрієві та магнієві води цього типу більш мінералізовані.

Води, що містять біологічно-активні елементи, незалежно від іонного та газового складу мають хоча б один з наступних мікроелементів: заліза (у кількості понад 10 мг/л), миш'яка (понад 1 мг/л), бром (більше за 25 мг/л), йод (понад 10 мг/л), літій (більше за 5 мг/л), або радіоактивні елементи (радій і радон).

миш'яковистих - вода Синьогірського джерела на Сахаліні, Унікальною гідрокарбонатною і кальцієвою-магнієвою водою зі слабким запахом нафти є вода Трускавецького курорту - Нафтуся.

Залежно від температури, з якою мінеральні води виходять з надр землі, їх поділяють на холодні (до 20°С). гіпотермальні (20-37°С) гіпертермальні (37-100°С).

Наявність у мінеральній воді тих чи інших солей та газів визначає її зовнішній вигляд і смакові особливості. Так, наявність вуглекислого газу надає воді кислого смаку, присутність хлористоводневої солі і хлористого натрію - солоного. І лужні солі надають воді солоно-солодкого смаку, сірчанокислі - гіркого, залізисті - ледь терпкий, сірчані - неприємного] запаху та смаку тухлих яєць.

Сильно мінералізована вода може мати більш голубого забарвлення, ніж менш жорстка безбарвна. Сульфатні води і води з підвищеним вмістом заліза можуть мати жовтувате забарвлення.

Призначена для розливання мінеральна вода підлягає технологічній обробці, у ході якої намагаються максимально зберегти склад і властивості води. Технологічна обробка і розливання мінеральної води включає ряд виробничих операцій: збирання води в резервуарі, фільтрування, охолодження, опромінювання ультрафіолетовими променями, насичення вуглекислотою, розливання по пляшках, закупорювання і бракераж пляшок, наклеювання етикеток, укладання в ящики, транспортування на склад, витримка на карантині, повторний бракераж, реалізація.

Технологія обробки і розливання мінеральних вод у СНД відрізняється від прийнятої у зарубіжжі. У зарубіжних країнах більшість мінеральних вод розливають у некарбонізованому вигляді, що пояснюється високим рівнем технічного оснащення та санітарно-мікробіологічного стану заводів.

Вітчизняна промисловість також починає засвоювати розливання мінеральних вод без карбонізації, для знезаражування води використовуючи метод прямого електродіалізу, суть якого полягає в обробці води гіпохлорид-іонами, що утворюються під час електродіалізу.

Мінеральні води формуються на різній глибині надр, їх здобувають, використовуючи гідротехнічну водозабірну споруду, так звану каптажем, для захоплення води на глибині і виведення її на поверхню з необхідним дебітом (дебіт - кількість води, що дається джерелом в одиницю часу) і натиском при збереженні хімічного складу і фізичних властивостей.

Сучасний каптаж - це бурова свердловина, що забезпечує захоплення води з глибини при надійній ізоляції від інших підземних вод. Менш поширені шахтні колодязі і горизонтальні або похилі гірські вироблення, службовці водозбором (штольні). За допомогою шахтних колодязів виводять на поверхню мінеральні води з невеликих глибин. У штольнях здійснюють неглибоке захоплення великої кількості розосереджених потоків води невеликої потужності.

Обробка мінеральних вод

Перед розливом воду обробляють, піддаючи її фільтруванню, знезараженню, охолоджуванню і насиченню діоксидом вуглецю. Фільтрування мінеральних вод проводять для звільнення їх від зважених частинок. Води мінералізацією до 7-8 г/дм3 фільтрують на фільтрах з мікропористої кераміки, мінералізацією вище 8 г/дм3 - на рамних фільтрах через фільтр-картон марки Т.

Мінеральні води неглибокого залягання, в яких висока вірогідність мікробіологічного забруднення, рекомендується фільтрувати на керамічних фільтрах свічок з розміром пір менше 1 мкм. Розмір клітин патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів 1-2 мкм і це дозволяє ефективно їх затримувати на фільтрах свічок.

Фільтрування води проводять під тиском, що забезпечує подолання опору в трубопроводі і фільтруючого матеріалу без додаткового перекачування насосами.

Відстоювання мінеральних вуглекислих вод замість фільтрування неприпустимо, оскільки при цьому відбуваються дегазування і окислення їх повітрям.

Знезараженню не піддають води із змістом БГКП не більше 1 од. у 500 см3.

Для знезараження використовують безреагентний спосіб, що полягає в обробці води ультрафіолетовими променями довжиною хвилі 225-300 нм. Найбільш ефективні промені при 260 нм. При цьому не змінюються органолептичні показники води. Ефективність такої обробки знижується при вмісті у воді колоїдних і тонкодисперсних зважених частинок, а також з'єднань заліза. Води із змістом заліза більше 0,3 мг/дм3 УФ-ЛУЧАМІ не обробляють.

Окрім цього способу, застосовують реагентні способи - сріблення і хлорування. При срібленні воду обробляють дозою срібла 0,2 мг/дм3.

При цьому знищуються не тільки патогенні мікроорганізми, але і сапрофітна мікрофлора, які можуть викликати сторонні запахи.

Для знезараження вод, окислюються компонентів, що не містять легко, використовують гіпохлорит натрію.