1. Створіть новий документ, який міститиме діловий лист у східноєвропейському стилі.

Шаблони і майстри не використовувати. Структура ділового листа така: зверху ліворуч – адреса, праворуч – номер і дата написання листа, нижче – звертання, основний текст, прощання і підпис. Працюючи з листом, змінюйте масштаб (100, 150, 75% тощо), щоб текст добре переглядався на екрані. Зразок листа:

Панові М. Струцюку

Вул. Наукова, 5/7

64000, М. Луцьк

Шановний пане Михайле Струцюк!

Дирекція банку з приємністю повідомляє вас, що…

З повагою,

Комерційний директор Ваше прізвище та ім.’я

2. Збережіть лист у власній папці з новою назвою – Лист1.

3. Створіть новий документ з неофіційним листом до друга. У тексті листа повинна бути фраза «Дорогий друже! Чи знаєш ти, що:» і три абзаци з відповідями на три будь-які контрольні запитання.

4. Виправте граматичні помилки у листі. Від форматуйте текст.

Звертання зробіть великим шрифтом, перший абзац – жирним, другий – курсивом, третій – підкресленим курсивом, свій підпис виконайте одним з декоративних шрифтів: Декор, Парсек, Іжиця, Жикарєв (якщо вони є на вашому комп'ютері) або іншим доступним кирилізованим шрифтом.

5. Застосуйте до трьох абзаців-відповідей перетворення Нумерований список.

5. Перетворіть нумерований список у маркований. Виберіть список і натисніть на кнопку Маркований список.

5. Понизьте рівень другого елемента списку.

6. Збережіть виправлений текст у файлі Лист2.сіос.

7. Створіть календар на два місяці.

Для цього створіть новий документ на основі шаблонів, що є на вашому комп'ютері. Знайдіть і використайте майстер календарів.

10. Збережіть календар під власною назвою Календар.

10. Створіть діловий лист за допомогою майстра листів. Файл => Створити (створити за допомогою шаблону на вашому комп'ютері, у MS Word 2003 користуйтесь областю завдань, щоб перейти до шаблонів) => Перейдіть на закладку Листи і факси. Знайдіть і двічі клацніть на піктограмі Майстер Листів.WJZ. У меню помічника клацніть на першу кнопку Створити (Send) Один лист. Виконайте чотири кроки (дії):

1. На закладці Формат Листа клацніть у полі Дата і виберіть один із форматів дати; у списку шаблонів листів виберіть, наприклад, Сучасний лист; виберіть деякий стиль листа, наприклад, Звичайний або Строгий є? Натисніть на кнопку Далі і перейдете до наступної закладки Адресат;

2. На закладці Адресат уведіть ім'я адресата й адресу =>Виберіть зразок вітання => Натисніть на кнопку Далі;

3. Закладку Інше можете не заповнювати => Натисніть на кнопку Далі;

4. На закладці Відправник уведіть прізвище та ім'я відправника => Адресу вводити не обов'язково => Виберіть форму прощання і натисніть на кнопку Готово.

Отримаєте майже готовий лист, куди потрібно внести необхідні дані (назву фірми, адреси тощо) І основний текст – придумати й описати напрямки діяльності фірми, зокрема, з такою фразою: «Пропонуємо такі послуги чи товари:...»

12. Перелік чотирьох послуг чи товарів виконайте у вигляді маркованого списку.

13. Збережіть лист з назвою «Діловий лист» у власній папці.

14. Створіть власний шаблон резюме на основі шаблону «Вишукане резюме.dot».

Виконайте команду Створити. Знайдіть на вашому комп'ютері шаблон Вишукане резюме (на закладці Інші). Уведіть дані про себе. Пункт Мета не заповнюйте. Резюме не має бути більшим від одної сторінки.

15. Збережіть резюме у власній папці з назвою Мій шаблон резюме як шаблон, тобто в форматі dot.

16. На основі власного шаблону створіть Резюме1-doc, в якому зазначте мету: навчання в університеті Сорбонни (Париж).

Виконайте команди Створити => 3 існуючого документа => Знайдіть і виберіть власний шаблон МІЙ шаблон резюме => Заповніть пункт Мета => Збережіть документ як Резюме1.сїос.

17. На основі власного шаблону створіть Резюме2.dос, в якому зазначте мету: пошук роботи в секретаріаті Президента.

18. Створіть сучасне хронологічне резюме за допомогою Майстра резюме і збережіть його як РезюмеЗ-doc.

19. Продемонструйте вісім створених документів (три листи, календар, власний шаблон і три резюме) викладачеві.

20. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Практична робота № 9

Тема

MS Word. Форматування стилями. Буфер обміну.

Мета

Уміти створювати і застосовувати стилі, виконувати дії з фрагментами тексту, використовувати буфер обміну й авто-форматування.

План

1. Стилі.

2. Буфер обміну.Автотекст.

1. Автоформатування.

3. Поняття про смарт-теги.

Теоретичні відомості

1. Стилі. Стиль – це сукупність значень параметрів форматування абзацу і шрифту. Стилі бувають стандартні (Звичайний, Заголовок1, Заголовок2 тощо) і нестандартні. Нестандартні стилі створює користувач і надає їм власні назви. Стилі використовують для швидкого форматування великих документів: звітів, реферетів, курсових робіт, рукописів книжок тощо. Чим більший документ, тим суттєвіша перевага від застосування стилів форматування.

Форматування стилями виконують так. Текст вводять без форматування. Створюють стилі. Курсор розташовують в межах деякого абзацу або вибирають декілька абзаців і застосовують стиль з певною назвою, яку можна вибрати у полі-списку на панелі форматування (зазвичай це перше поле) – вибраний фрагмент буде відформатований заданим стилем.

Розрізняють стилі абзаців і стилі символів. Стилі абзаців призначені для форматування абзаців. Стилі символів – для форматування частини абзацу (символу, слова, речення тощо), а також якщо абзац містить фрагменти з різним форматуванням. Спочатку до абзацу застосовують стиль абзацу, а потім у разі потреби – стилі символів. Стилі абзаців позначені у списку символом ¶, а стилі символів – а.

Розглянемо першу сторінку розділу II. Тут застосовані такі стилі: МійЗаголі до абзацу з назвою розділу, МійЗагол2 до абзацу «Практична робота № 6» МійЗаголЗ до абзаців «Тема», «Мета», «План», «Теоретичні відомості», ТекстТеми до абзаців текстів теми і мети, МійСписок1 до абзаців тексту плану, МійАбзац до тексту теоретичних відомостей, МійСписок2 до абзаців тексту теоретичних відомостей, що мають бути перетворені на маркований список.

Крім цього, в середині абзаців теоретичних відомостей до окремих слів застосовано стиль символів Команда, який перетворює назви команд, створені шрифтом Times, на текст в Arial.

Форматування деяких фрагментів, яке виконують винятково рідко, можна здійснити без застосування стилів, тобто вручну. Наприклад, вручну форматовано тексти «Розділ II» та «1. Про пакет MS Office System 2003» у першому абзаці теоретичних відомостей, хоча для них також можна було створити стилі абзацу і символів.

Розглянемо будову стилів.

МійЗагол1: шрифт Times, розмір 16, жирний; абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 20 пунктів.

МійЗагол2: шрифт Arial, розмір 14, жирний, абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 8 пунктів.

МійЗаголЗ: шрифт Arial, розмір 12, жирний, абзац вирів­няний до лівого краю, інтервал знизу 0 пунктів.

ТекстТеми: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, інтервал зліва 1 см, абзацний відступ – немає, інтервал знизу 2 пункти.

МійСписок1: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів, нумерація – нумерований список.

МійСписок2: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів, нумерація – маркований список з маркером ♦.

МійАбзац: Times, 11, нормальний, абзац вирівняний до лівого краю, інтервал між рядками одинарний, абзацний відступ 1 см, інтервал знизу 0 пунктів.

Команда: Arial, 11, нормальний.

Стилі створюють командами Формат => Стилі. У діалогових вікнах, що відкриються, потрібно задати назву стилю, вид стилю (абзацу, символів тощо), зазначити, на базі якого стилю він створюється (вибирайте – «Звичайний стиль»), який стиль повинен мати наступний абзац (вибирайте – той же) і задавайте значення параметрів форматування за допомогою панелі форматування чи кнопки Формат, яка дає доступ до команд Шрифт, Абзац, Нумерація для створення списків тощо. У MS Word 2003 для роботи зі стилями варто користуватися областю завдань СТИЛІ та Форматування.

Стилі можна вилучати, перейменовувати, модифіковувати, переносити в інші документи тощо за допомогою команди Організатор. Важливою є можливість модицікації стилю. Якщо користувача не влаштовує форматування як завгодно великого документа (форматованого стилями), достатньо внести зміни до будови стилів і весь документ автоматично переформатується майже миттєво. І так стільки разів, доки форматування не стане задовільним.

2. Буфер обміну. Фрагментом тексту є символ, слово, речення, один чи декілька абзаців. Над фрагментом тексту визначені такі головні дії: копіювання в буфер обміну (Copy), забирання в буфер обміну (Cut), вставляння з буфера обміну (Paste), вилучення з тексту (Delete), вирівнювання, перетворення символів: збільшення, зменшення, задання вигляду написання (жирний, курсив, підкреслений та їхні комбінації) тощо.

Буфер обміну, як вам відомо, призначений для зберігання фрагмента тексту з метою його копіювання чи переміщення як у межах документа, так і в інші документи.

Буфер обміну в більшості програм є одномісний – занесення у нього іншого елемента вилучає його попередній вміст. У програмі MS Word 2000 буфер є 12-місний, а у MS Word 2003 – 24-місний.

Виокремлений (вибраний) фрагмент тексту копіюють у буфер обміну одним із трьох способів:

• командою Копіювати з меню Редагувати;

• натисканням на кнопку Копіювати стандартної панелі;

• комбінацією клавіш Ctrl+Insert (або Ctrl+C, якщо програма налаштована на цю комбінацію).

Вміст буфера обміну можна вставити в текст у місце, де є курсор, одним із трьох способів:

• командою Вставити з меню Редагувати;

• натисканням на кнопку Вставити стандартної панелі;

• комбінацією клавіш Shift+Insert (або Ctrl+V).

Виокремлений фрагмент можна перемістити з тексту в буфер обміну також одним із трьох способів:

• командою Забрати з меню Редагувати;

• натисканням на кнопку Забрати;

• комбінацією клавіш Shift+Del (або Ctrl+X).

Виокремлений фрагмент вилучають з тексту, не заносячи в буфер обміну, натисканням на клавішу Del.

Можна вставляти відразу всі елементи багатомісного буфера обміну d документ у порядку занесення їх у буфер, що корисно під час створення анотацій чи тез великого документа.

3. Автотекст. Для введення фрагментів, які часто повторюються, тобто для прискорення створення документа, використовують автотексти. Автотекст – це текст, який спочатку вводять і під деякою назвою заносять у бібліотеку автотекстів. Щоб створити автотекст, текст набирають, виокремлюють і виконують команди Вставити => Автотекст => Створити... => вводять назву автотексту (назвою автотексту автоматично стають перші декілька символів чи слів цього тексту, але її можна зробити будь-якою) => ОК.

Щоб вставити автотекст, достатньо набрати на клавіатурі перші чотири символи автотексту чи його назви => з'явиться підказка з автотекстом => натиснути на клавішу вводу. Можна також скористатися командами Вставити => Автотекст => Автотекст... => вибрати назву зі списку автотекстів => Вставити.

Стандартна бібліотека автотекстів містить декілька форм привітань, прощань та інших фраз, які можуть бути корисними під час ділового листування тощо.

4. Автоформатування. Автоформатування може відбуватися під час введення тексту або застосовуватися до тексту після його створення. Автоформатування задають командами Формат => Автоформат... => Параметри... Можна задати таке: міняти прямі лапки ("") на поліграфічні («»), вирази вигляду 1/3 замінювати правильним дробом, два дефіси (--) міняти на довге поліграфічне тире (–) тощо. Деяке автоформатування під час введення може виявитися зайвим – його треба скасувати. Наприклад, якщо задати опцію повторювати форматування початку елемента списку, то під час введення будь-яких нумерованих рядків вони автоматично перетворюватимуться на список, що деколи недоречно. Потрібні параметри можна задати чи скасувати на закладці Автоформат під час вводу.

Різновидом автоформатування є автозаміна. Вона дає змогу створювати в документі символи, яких немає на клавіатурі, усувати описки в часто вживаних словах, дві великі літери на початку слова замінити одною великою, робити перші літери після крапки великими, наприклад, після скорочень: вул., ім., – окрім винятків, які задасть користувач, наприклад, фіз., мат. та ін. Правила функціонування автозаміни задають на однойменній закладці.

5. Поняття про смарт-теги. Смарт-тег – це елемент, до якого закріплена «мудра» кнопка (кнопка дій). Такі кнопки з'являються біля елементів, вставлених з буфера обміну , автозаміни, імен осіб, з якими є контакти через програму MS Outlook. Клацнувши на кнопці, отримаємо доступ до команд, які можна виконати для цього елемента: скасувати автозаміну, надіслати повідомлення певній особі тощо. Розпізнані програмою смарт-теги підкреслюються синьою пунктирною лінією під час наведення на них вказівника миші. Можливість розпізнавання чи нерозпізнавання смарт-тегів і наявність мудрих кнопок задається опціями Додавати смарт-теги до документа, Показувати Кнопки дій на закладці Смарт-теги команди Формат => Авто формат… => Параметри...

Хід роботи

1. Запустіть текстовий редактор.

2. Знайдіть і відкрийте неформатований текстовий документ Текст1.dос з першою сторінкою розділу II. Якщо файлу із заготовкою немає, то створіть її – введіть текст першої сторінки II розділу без форматування.

3. Задайте параметри документа так, щоб робоче поле на аркуші формату А4 мало розмір 12 на 18 см. 4 Збережіть документ під назвою ТекстЗ у власній папці.

5. Створіть усі стилі, які описані в теоретичних відомостях.

5. Текст сформатуйте згідно зі зразком (див. сторінку 59 у цій книжці), користуючись стилями абзаців.

5. Застосуйте стиль символів Команда до назв програм.

6. Створіть і застосуйте стиль абзацу для тексту «Розділ II» і стиль символів для речення «1. Про пакет MS Office System.».

7. Збережіть документ (як ТекстЗ) у власній папці і виконайте наступні дії з текстом.

8. Перший абзац теоретичних відомостей перемістіть у кінець тексту, використовуючи буфер обміну.

9. Другий абзац продублюйте (повторіть).

10. Поміняйте порядок елементів маркованого списку методом перетягування мишею вибраних абзаців.

11. Модифікуйте стилі заголовків: вирівнювання – до центру; шрифт – товстий, курсив; розмір символів – 16 пунктів.

5. Перевірте правопис у тексті. Виправте помилки.

Виконайте команду Сервіс => Правопис з меню чи натисніть на кнопку Правопис (АБВ) або на F7 і працюйте з отриманими діалоговими вікнами.

5. Замініть слово «програми» на англійське «programme». Розмістіть курсор на початку тексту.

Виконайте команду Замінити з меню Редагувати. У текстовому полі Знайти введіть такий текст: програми, у полі Замінити на – prog-ramms. Натисніть кнопку на Замінити все. Закрийте вікно.

5. Створіть автотекст: своє прізвище, ім'я та по батькові і вставте його п'ять разів у кінці тексту (як різні абзаци). Щоб створити автотекст, треба виконати такі дії з меню: Вставити => Автотекст => Автотекст... => Введіть потрібний текст у віконце => Додати => Закрити (ОК). Спосіб створення авто тесту на основі набраного в документі тексту описаний у теоретичних відомостях.

Щоб вставити автотекст, треба набрати перші чотири символи тексту чи його назви і натиснути на клавішу вводу або вико­нати команди з меню: Вставити => Автотекст => Звичайний => Клацніть на потрібному тексті у списку автотекстів => Вставити.

5. Застосуйте автозаміну. В англійському регістрі в кінці документа введіть: (с), (г), :-), --, Дві великі букви. Переконайтесь, що автозаміна функціонує.

6. Засобами мудрої кнопки скасуйте автозаміну у випадку (с).

19. Створіть автозаміну двох символів => на символ =>.

20. Скасуйте режим автостворення списків під час введення нумерованих рядків.

21. Збагатіть словник автозаміни так, щоб під час введення вашого прізвища з помилкою помилка усувалась автоматично.

22. Вставте на початку тексту файл, що містить титульну сторінку практичної роботи.

Відкрийте файл з титульною сторінкою, виокремте весь текст, скопіюйте його в буфер обміну. Перейдіть у поточний документ (пункт меню Вікно), розмістіть курсор на початку, вставте вміст буфера в документ. Інший спосіб: виконайте команди Вставити => Файл => Знайдіть потрібний файл і вставте його. Розташуйте текст якнайкраще. Щоб текст практичної роботи починався на другій сторінці, вставте після матеріалів титульної сторінки розрив сторінки акордом клавіш Ctrl+Enter.

23. Вставте номери сторінок у верхньому правому кутку, першу сторінку не нумеруйте.

Виконайте команду Номери сторінок з меню Вставити і виберіть у діалоговому вікні потрібне розміщення номерів із запропонованих списків. Які є способи розміщення номерів сторінок?

24. Перегляньте, чи правильно заповнені сторінки: перша – титульна, інші – з текстом.

Для перегляду натисніть на кнопку Попередній Перегляд на панелі інструментів або виконайте команди Файл => Попередній перегляд. Закрийте вікно перегляду, натиснувши на кнопку Закрити. Розташуйте правильно текст. Повторіть цей пункт.

25. Збережіть документ і продемонструйте його викладачеві.

26. Закрийте вікна. Закінчіть роботу.

Практична робота № 10

Тема

MS Word. Побудова таблиць і діаграм. Колонки.

Мета

Уміти створювати у текстовому документі таблиці, діаграми, колонки.

План

1. Вставляння таблиці.

2. Рисування таблиці.

3. Перетворення тексту в таблицю.

4. Форматування таблиці.

5. Створення діаграм.

6. Створення газетних колонок і словників.

7. Нестандартне застосування таблиць.

Теоретичні відомості

1. Вставляння таблиці. Анкетні чи статистичні дані, дані виробничого характеру тощо варто наводити у вигляді таблиць. Таблиці призначені для наочного подання інформації, а також для задання специфічного розташування текстових блоків на сторінці документа.

Елементи таблиці: клітинки (комірки, чарунки), рядки, стовпці, рамки (межі) і дані, які є в клітинках (див. рис. 16).

Таблицю створюють засобами пункту Таблиця головного меню (рис. 25). Є три способи створення таблиці за допомогою таких команд:

• Вставити таблицю;

• Намалювати таблицю;

• Перетворити текст у таблицю.

Розглянемо перший спосіб. Унаслідок виконання команди Вставити таблицю отримаємо діалогове вікно, де треба задати кількість стовпців і рядків майбутньої таблиці. Після натискання на кнопку ОК порожня таблиця розташується в документі там, де був курсор. Вводять у таблицю дані. Якщо рамки таблиці мають вигляд крапок, то таблиця нерозграфлена (такі рамки під час виведення на папір не відображаються). Щоб відобразити всі рамки чи лише деякі, таблицю виокремлюють і застосовують команду Межі і заливка з пункту Формат.

2. Рисування таблиці. Після виконання команди Нарисувати таблицю з'явиться панель інструментів Таблиці і межі (рис. 26). Курсор миші набуде вигляду олівця. На цій панелі вибирають тип лінії, її товщину, колір тощо. Розмістивши курсор-олівець у документі, рисують структуру таблиці: спочатку зовнішній прямокутник, а потім – усі потрібні лінії. Клацнувши двічі в клітинці, можна вводити дані. Щоб продовжити рисування, треба клацнути на кнопці із зображенням олівця, а щоб витерти нарисоване – вибрати гумку. Цей спосіб зручний для створення складних таблиць.

3. Перетворення тексту в таблицю. Спочатку треба ввести Дані, не задумуючись над виглядом таблиці. Між даними обов'язково треба набирати розділювач – символ, якого немає в Даних, наприклад, пропуск, Tab, кому, крапку чи інше. Введений текст виокремлюють і застосовують команду Перетворити текст у таблицю. Отримаємо діалогове вікно, де потрібно правильно зазначити, який був використаний розділювач. Наприклад, якщо розділювачем була кома, то вмикають опцію Інше і вводять кому у відповідне текстове поле. Можна також виконати зворотне перетворення таблиці в текст.

Рис. 26. Панель інструментів Таблиці і Межі.

4. Форматування таблиці. Щоб увести дане в клітинку, треба спочатку клацнути у ній мишею. Для виконання дій варто користуватися контекстними меню елементів таблиці. Дані в клітинках (чи у всій таблиці) вирівнюють вертикально до верхньої чи нижньої межі, середини, а також, як звичайно, горизонтально: до лівого краю, правого, до центру за допомогою команд Формат => Абзац чи кнопок панелі Таблиці і межі. Якщо текст у клітинці потрібно повернути, до нього застосовують команду Формат => Орієнтація тексту. Щоб великий текст розташовувався у декількох рядках, слід увімкнути параметр Переносити текст. Дані в таблиці можна впорядковувати за алфавітом (зростанням) чи у зворотному порядку.

У клітинках таблиці можна автоматично обчислити суму, добуток, середнє, максимальне чи мінімальне значення числових даних з клітинок, які є зліва, справа, нижче, вище від даної. Для цього у клітинку вводять формули, наприклад = SUM(LEFT), командами Таблиця => Формула...

Щоб переміщатися у таблиці, натискають на клавіші Tab (вперед), Shift+Tab (назад) чи на клавіші зі стрілками.

Щоб змінити розміри клітинок, їх межі на лінійці перетягують за допомогою миші. Для цього вказівник миші наводять на межу і, коли його вигляд зміниться, виконують перетягування. Усі розміри можна задати вручну за допомогою команди Властивості таблиці... або виконати автопідбір розмірів. Таблицю переміщають у документі за допомогою хрестоподібного маркера у верхньому правому куті таблиці.

Можна вставляти чи вилучати рядки і стовпці.

Клітинки можна об'єднати, виокремивши їх і застосувавши команду Об'єднати чи натиснувши на відповідну кнопку на панелі інструментів. Клітинку можна розділити на дві. Можна у клітинці провести діагональ.

Вигляд таблиці можна змінити засобами команди Межі і Заливка з пункту Формат. У відповідному діалоговому вікні є три закладки: Межі, Сторінка і Заливка, які дають змогу:

• вибрати тип рамки, тип, ширину і колір ліній, забрати окремі лінії;

• сторінку документа взяти в рамку-рисунок;

• клітинки затінити чи залити їх кольором і прикрасити деяким узором.

Корисною є команда Автоформат таблиці. Вона дає змогу швидко надати таблиці привабливого вигляду відповідно до великої кількості стандартних стилів таблиць. Можна створювати також власні стилі таблиць.

5. Створення діаграм. Якщо таблиця містить числову інформацію про діяльність фірм, рекламу тощо, то дані з неї можна оформити також у вигляді діаграми. Щоб відповідну до таблиці діаграму вставити в текстовий документ, її треба виокремити (всю або частину) і виконати послідовніть команд Вставити => Рисунок => Діаграма. Через деякий час (що залежить від швидкодії комп'ютера) на екрані з'явиться таблиця у форматі Excel, а також відповідна діаграма (стовпчикового типу). У цей момент ще можна до таблиці вносити зміни – діаграма змінюватиметься автоматично. Тип діаграми можна змінити за допомогою команди Тип діаграми з контекстного меню діаграми (різні типи діаграм вивчатимемо в розділі III) або однойменної кнопки на панелі інструментів. А можна нічого не змінювати, закрити вікно таблиці та клацнути у документі на чистому полі. Через мить стовпчикова діаграма (див. рис. 16) буде там. Тепер можна змінити розміри діаграми чи її розташування, повернути об'ємну діаграму тощо.

Діаграма – це об'єкт, який активізують (вибирають, виокремлюють) клацанням мишею один раз у його межах. Якщо двічі клацнути, отримаємо доступ до всіх елементів діаграми. Активний елемент буде оточений маркерами (чорними прямокутниками), перетягуючи які можна змінювати розміри об'єкта. Повертати стовпчикову діаграму можна методом перетягування маркера, що позначає кут області побудови діаграми. Перемістити діаграму можна, якщо вказівник миші набуває над нею хрестоподібного вигляду зі стрілками. Тепер слід натиснути на ліву клавішу і перетягнути об'єкт на нове місце. У ранніх версіях, щоб переміщати таблицю, її потрібно було створювати в середині кадру (напису), тепер це робити не треба.

6. Створення газетних колонок і словників. Колонки можна розглядати як різновид табличного оформлення даних. Однак головне призначення колонок – подання даних у газетному стилі. Колонки створюють так. Спочатку вводять текст. До введеного тексту застосовують команду Формат => Колонки і в діалоговому вікні задають необхідні параметри: тип і кількість колонок, ширину і проміжок між колонками, наявність вертикальної лінії-розділювача. Зворотне перетворення виконують, задавши параметр одна колонка.

Розташовувати дані у вигляді колонок, як це роблять у словниках, можна за допомогою клавіші Tab, заздалегідь налаштувавши на горизонтальній лінійці інтервали і види вирівнювання даних у стовпцях.

7. Нестандартне застосування таблиць. Таблиці використовують з метою специфічного розташування текстових блоків деякого документа, наприклад, під час створення бланків, буклетів, веб-сайтів тощо. Межі такої таблиці роблять невидимими (нерозграфлені або кольору паперу), тому про табличну організацію відповідних даних можна і не здогадатися.

Задача 1

Вибори президентів, ректорів, депутатів, лідерів партій, молодіжних організацій тощо супроводжуються опитуванням про шанси претендентів. Створити таблицю 1 з назвою Опитування, де навести дані про шанси трьох претендентів (зі 100%) станом на вчора і сьогодні. Прізвища претендентів ввести довільні, наприклад, своїх друзів. Числові дані будь-які, але сума у рядку не повинна перевищувати 100%. Така таблиця повинна містити три рядки з назвами Прізвища, Вчора, Сьогодні і чотири стовпці, де заголовками останніх трьох є конкретні прізвища. Першу клітинку розділити діагоналлю. Створити діаграму для цієї таблиці.

Задача 2

Деяка фірма сповіщає про рекламний розпродаж шести видів товарів. Створити таблицю 2 з назвою Акція, що міститиме у стовпцях шість назв товарів у вертикальному написанні чи під кутом 75° і два рядки зі старими і новими цінами відповідно. Побудувати діаграму для створеної таблиці.

Задача З

Створити таблицю 3 з назвою Мої друзі, де є п'ять-шість стовпців і деяка, заздалегідь невідома, кількість рядків з даними про ваших друзів. Заголовки стовпців такі: Прізвище, Ім'я, Місто, Адреса, Телефон тощо. Дані ввести довільні. Оформіть таблицю якнайкраще.

Хід роботи

Ескізи всіх трьох таблиць з даними повинні бути нарисовані в зошиті до початку роботи. Таблиці будувати трьома різними способами.

1. Запустіть текстовий редактор.

Створіть новий текстовий документ, натисніть декілька разів на клавішу вводу і перемістіть курсор на початок сторінки.

2. Введіть заголовок таблиці: Таблиця 1. Опитування.

Заголовок вирівняйте до правого краю і перейдіть на новий рядок.

2. Вставте таблицю.

Таблиця => Вставити таблицю => Задайте кількість стовпців і рядків => ОК.

4. Введіть дані у таблицю і відцентруйте їх.

Увівши дані, виокремте усю таблицю і натисніть відповідну кнопку на панелі форматування.

5. Вставте ще один стовпець з назвою Сума.

5. Обчисліть суму голосів, прогнозованих вчора і сьогодні за всіх кандидатів.

Вставте у клітинки стовпця Сума формулу так: Таблиця => Формула... => SUM(LEFT) => ОК.

7. Вставте діаграму.

Зробіть відступ від таблиці, клацнувши під нею. Виберіть усю таблицю (але без заголовка і стовпця Сума) і виконайте такі команди: Вставити => Рисунок => Діаграма. Закрийте вікно електронної таблиці, яка з'явиться. Якщо потрібно, змініть розміри чи перемістіть діаграму методом перетягування.

8. Для розв'язування задачі 2 нарисуйте таблицю потрібного вигляду.

Тип лінії – подвійна, товщина – 1 мм, колір – зелений тощо.

9. Введіть дані у таблицю і відцентруйте їх.

10. Відцентруйте дані по вертикалі.

Виберіть дані і скористайтеся командою Вирівнювати... з їх контекстного меню або кнопками панелі Таблиці і Межі.

Вставте діаграму для таблиці 2.

11. Введіть заголовок третьої таблиці: Таблиця 3. Мої друзі.

Перейдіть на новий рядок.

13. Введіть текст для таблиці 3.

Текст треба вводити, наприклад, так (дані вводьте свої):

Прізвище, Ім'я, Місто, Адреса, Телефон Гнатик, Богдан, Львів, Наукова 66/22, 2643455 Фаст, Сашко, Львів, Джерельна 23/76, 3334455 Снігур, Ігор, Нью-Йорк, Бродвей 345, 8667744 та ін.

14. Перетворіть текст у таблицю.

Виокремте введений текст і виконайте відповідну команду з меню. Отримаєте діалогове вікно, де потрібно ввімкнути опцію Інше і ввести розділювач-кому у відповідне поле. Якщо перетворення в таблицю відбулося неправильно, виконайте зворотне перетворення, з'ясуйте причину помилки (може неправильно зазначено розділювач), виберіть текст і повторіть спробу.

15. Першу таблицю відформатуйте командами Таблиця – Автоформат.

Перегляньте існуючі стандартні формати і виберіть, який вам найбільше до вподоби. Назву вибраного формату занотуйте у звіт.

16. У другій таблиці заголовки стовпців затініть, а клітинки з даними зробіть жовтими.

Виокремте перший рядок => Формат => Межі і Заливка => Перейдіть на закладку Заливка => Виберіть тип узору (тінь) 20% => ОК, Виокремте рядки з даними => Формат => Межі і Заливка => Закладка Заливка => Виберіть колір жовтий => ОК.

17. Перейдіть на закладку Межі, змініть тип ліній на подвійні і задайте їхню товщину.

18. Третю таблицю відформатуйте на свій смак.

19. Таблицю 3 скопіюйте двічі.

20. У першій копії таблиці 3 рядки упорядкуйте так, щоб прізвища були за алфавітом.

Виокремте рядки таблиці (всі, окрім першого рядка) і натисніть на кнопку Впорядкувати. У діалоговому вікні виберіть назву стовпця Прізвища і режим За зростанням.

21. У другій копії таблиці 3 рядки упорядкуйте за віком осіб.

22. На наступній сторінці наберіть 20 рядків тексту передмови до цієї книжки або вставте будь-який текст з раніше створених документів.

Щоб перейти на наступну сторінку, слід натиснути акорд Ctrl+Enter, який еквівалентний команді вставити розрив Сторінки.

21. Перетворіть набраний текст на дві колонки.

22. Виконайте переноси, щоб не було рідких рядків.

24. Створіть словник термінів.

Засобами табуляції відтворіть шість рядків будь-якого словника з цієї книжки разом зі словом «Словник».

26. Збережіть документ у файлі з назвою Таблиці.

27. Продемонструйте роботу викладачеві. Вийдіть з програми, закривши всі вікна.

Практична робота № 11

Тема

MS Word. Рисунки. Формули.

Мета

Уміти створювати графічні схеми, організаційні діаграми, користуватися автофігурами, вставляти формули.

План

1. Панель Рисування.

2. Автофігури.

3. Формули.

Теоретичні відомості

1. Панель Рисування. Рисунок у текстовому документі можна побудувати, увімкнувши панель інструментів Рисування, методом клацання мишею на кнопках із зображенням лінії, прямокутника, еліпса тощо (рис. 27). Вказівник миші (а він набуде вигляду хрестика після клацання на кнопці) треба розмістити в потрібному місці документа, ще раз клацнути і перемістити, щоб створити фігуру заданого розміру.

Еліпс розтягують до утворення кола, перетягуючи прямокутники-маркери, що є навколо нього, а прямокутник –до квадрата. Щоб отримати правильне коло чи квадрат, потрібно натиснути під час рисування на клавішу Shift.

Фігура може створюватися у прямокутній рамці-кадрі. Щоб забрати кадр, потрібно на закладці Загальні команди Параметри скасувати дію параметра автоматично створювати полотно під час вставляння автофігури.

Рисування мають такі назви: Малювання (Дії), Вибір об'єктів, Обертання, Автофігури, Лінії, Стрілки, Прямокутник, Еліпс, Напис (Кадр), WordArt, Колір замальовування, Колір лінії, Колір шрифту, Тип лінії, Тип штрихів, Вигляд стрілок, Тінь, Об'єм.

Рис. 27. Панель інструментів Малювання (Рисування, Дії).

Вибрану фігури переміщають методом перетягування, коли вказівник миші набуде хрестоподібного вигляду зі стрілками, або за допомогою клавіш, позначених стрілками. Щоб однаково переміщалася деяка група фігур, виконують команду Групування з меню команди Дії (Малювання). Перед групуванням усі потрібні фігури вибирають, клацаючи на них у режимі натиснутої клавіші Shift. Об'єднані у групу фігури матимуть спільні маркери. Є зворотна до групування дія –розгрупувати. Якщо фігури накладені одна на одну, то можна змінювати їх порядок, посилаючи вибрану фігуру на передній план, на задній, переміщаючи вперед, назад, розташовуючи перед текстом, за текстом. Фігури можна повертати, обгортати текстом, як на стор. 81. Різні варіанти розташування фігури відносно тексту задаються на закладці Розташування команди Формат автофігури...

2. Автофігури. Для побудови блок-схем, фігурних стрілок, зірок і стрічок, організаційних діаграм, виносок тощо варто скористатися з меню готових фігур (Автофігури, рис. 28). Щоб ліквідувати невдалу фігуру, її треба вибрати і натиснути на Del.

Нарисовані фігури є об'єктами. Вони мають свої контекстні меню, що полегшує роботу з ними. Зокрема, за допомогою контекстного меню у фігуру можна вставити текст командою Додати текст, замалювати її кольором (Формат автофігури) тощо.

Рис. 28. Основні фігури, блок-схеми, зірки та стрічки, виноски з команди Автофігури.

Додаткові засоби для створення рисунків надає допоміжна програма Microsoft Visio Drawing, яку можна запустити (якщо програма доступна на вашому комп'ютері) командами Вставити => Об'єкт. Елементи роботи з програмою Visio розглянемо далі. Якщо цієї програми не буде в списку доступних програм у MS Word 2003, потрібно виконати деінсталяцію допоміжних засобів.

4. Формули. Нескладні формули, наприклад y=x²sin(3x)_t можна створити вручну засобами команди Шрифт, пам'ятаючи правило: назви величин, окрім стандартних математичних функцій, набирають курсивом, а числа, дужки – звичайним шрифтом. Складніші формули утворюють методом конструювання за допомогою додаткової програми Microsoft Equation, яку можна запустити командами Вставити => Об'єкт, або за допомогою кнопки на панелі інструментів. Відкриється панель Формули, що дає доступ до палітрів символів і шаблонів декількох категорій математичних символів та їхніх різновидів (рис. 29).

Рис. 29. Створення формул.

Формулу створюють методом введення звичайних символів (наприклад, у = х – f) і вставляння спеціальних з відповідної палітри. Складні символи (суми, інтеграли тощо) містять позиції-слоти, позначені чорними маркерами, куди слід вводити конкретні значення. Переміщатись серед них можна за допомогою клавіші Tab чи клавіш-стрілок. Команди Формат, Стиль, Розмір з головного меню програми MS Equation дають змогу відрегулювати значення усіх параметрів елементів формули так, щоб вони набули потрібного вигляду. Можна змінювати інтервали, тип вирівнювання, шрифти, стиль і розміри символів окремих елементів формули тощо. Під час виконання практичної роботи набудете конкретних навичок створення формул.

Хід роботи

1. Запустіть текстовий редактор і створіть новий документ.

2. Нарисуйте прямокутник, а під ним розташуйте два кола.

Від прямокутника до кіл проведіть лінії-стрілки.

Користуйтеся відповідними кнопками на панелі для рисування.

3. Виберіть по черзі нарисовані фігури і замалюйте їх різними кольорами.

4. У прямокутник введіть назву групи, класу чи фірми, а в кола –своє прізвище та прізвище друга.

Для введення тексту активізуйте контекстні меню фігур і виконайте команду Додати текст.

5. Підберіть об'ємні ефекти для прямокутника та тіні для кіл. Зробіть зображення ефектним.

Виберіть прямокутник, клацніть на кнопці із зображенням куба і вибирайте ефект з отриманого меню. Виберіть коло, клацніть на кнопці а тінню від прямокутника і виберіть ефект.

6. Згрупуйте всі нарисовані об'єкти.

Перед застосуванням команди групування виберіть усі нарисовані об'єкти, утримуючи клавішу Shift, або обведіть мишею контур навколо всіх фігур.

7. Збережіть документ у власній папці під назвою Рисунки і продовжіть роботу з ним.

8. Вставте автофігуру «Усміхнене обличчя».

Натисніть на кнопку Автофігури. Виберіть пункт Оcновні фігури, розгляньте фігури і клацніть на потрібній (див. рис. 28). Клацніть у документі. Поекспериментуйте з фігурою: замалюйте її зеленим кольором і поверніть – тисніть на кнопку поворотів і повертайте фігуру, захопивши зелений кружечок вказівником миші.

9. Вставте біля обличчя виноску, а в неї введіть текст «Це я і мій товариш».

9. Придумайте і нарисуйте блок-схему деякого алгоритму. Рисунок має бути заготований заздалегідь. Натисніть на кнопку Автофігури і виберіть потрібні блоки з меню пункту БЛОК-СХЕМИ. Використайте сім-вісім блоків. Після рисування і введення текстів у блоки згрупуйте всі блоки.

9. Придумайте і нарисуйте організаційну схему (діаграму) фірми, фабрики, організації чи виробництва.

Створіть і підпишіть елементи трьох рівнів організаційної діаграми, наприклад, генеральний директор, заступники з таких-то питань, начальники відділів таких-то або № 1, 2... тощо.

14. 

    

    12. Створіть формули без застосування MS Equation:

    13. Створіть формулу із застосування MS Equation:

    Збережіть документ і продемонструйте його викладачеві.

15. Закінчіть роботу. Закрийте програму.

Практична робота № 12

Тема

MS Word. Дії з об'єктами. WordArt.

Мета

Уміти вставляти в документ різні об'єкти: кадри, картинки, гіперпосилання, художньо оформлені слова (WordArt) тощо.

План

1. Об'єктна модель документа.

2. Кадри.

3. Обгортання об'єкта текстом.

4. Вставка у документ зображення з екрана.

5. WordArt.

6. Гіперпосилання.

Теоретичні відомості

1. Об'єктна модель документа. Документ Word складається з текстів і з об'єктів, які вставляються або створюються у ньому: рисунків, автофігур, таблиць і діаграм, формул, а також кадрів, картинок з бібліотеки-галереї, фотографій, гіперпосилань, при міток, виносок, закладок, звукових і відеофайлів тощо.

Об'єкт – це автономний елемент документа. Його можна переміщати, змінювати властивості (розміри, колір тощо), обгортати текстом. Різновидом об'єктів є колонтитули і номери сторінок.

Розглянемо роботу з об'єктами. Об'єкти вставляють командою з головного меню Вставити. Після вставляння об'єкта текстовий редактор автоматично переходить у режим розмітки сторінки. У звичайному режимі деякі об'єкти будуть невидимі.

Командою Вставити у документ можна вставляти номери сторінок, перехід на нову сторінку, інший документ з деякого файлу, поточну дату і час, примітки, закладки, спеціальний символ, автотекст, картинки, математичні формули та інші об'єкти, доступні для цього редактора у конкретній операційній системі.

Зауважимо, що створені в документі тексти (і таблиці у ранніх версіях програми) є елементами документа, а не об'єктами. Переміщати і позиціювати їх вільно на сторінці можна лише через буфер обміну. Щоб такий елемент текстового документа мав властивості об'єкта, його треба помістити в кадр або створити (наприклад, текст чи таблицю) в кадрі.

2. Кадри. Кадр (TextBox, напис, текстовий блок, текстове поле, фрейм) – це прямокутна рамка, у яку поміщають різні елементи документа та інші об'єкти: таблиці, окремі слова чи тексти, рисунки, фотографії тощо. Кадри створюють для того, щоб за їх допомогою ефективно розміщати інформацію у тексті. Кадр має рамку. її можна робити кольоровою або невидимою (білою або кольору паперу). Кадри можна заповнити кольоровим фоном або текстурою, що робить їх ефектними і візуально привабливими. Декілька кадрів можна зв'язати між собою у ланцюг для забез­печення ефекту «переливання» тексту з одного кадра в інший.

3. Обгортання об'єкта текстом. Об'єкт займає один рядок у документі. Якщо він неширокий, то поряд варто розміщати інший об'єкт або вводити текст. Такий текст повинен обгортати об'єкт, як це можна бачити в газетах, журналах чи книжках, наприклад, див. стор. 81.

Рис.30.Види обгортання об'єкта текстом.

Є декілька видів обгортання об'єкта текстом (див. рис. ЗО): текст обгортає прямокутну область з об'єктом або контури об'єкта, текст над чи під об'єктом, об'єкт ліворуч, праворуч, по центру. Вид обгортання вибирають з меню: Формат => Конкретний об'єкт (наприклад, Кадр) => Закладка Обгортання.

За допомогою інших закладок задають кольори ліній, замалювання робочого поля, розміри тощо. Вставка у документ зображення з екрана. Розглянемо, як зображення на екрані можна занести у документ як об'єкт. Спочатку готуємо потрібне зображення на екрані. Коли зображення вже є, натискаємо на клавішу Print Screen – вигляд екрана перенесеться в буфер обміну. Запускаємо графічний редактор Paint і копіюємо вміст буфера у новий графічний документ. Доопрацьовуємо зображення екрана як картинку і зберігаємо його у файлі, який матиме розширення bmp. Потім потрібно повернутися у текстовий документ і вставити графічний файл у заздалегідь створений кадр чи у текст.

4. WordArt. Розгорніть газету чи журнал, зверніть увагу на красиво оформлені рекламні оголошення. їх створюють, зокрема, за допомогою редактора текстових спецефектів WordArt.

Рис. 31. Еталонні зразки оформлення слів у WordArt.

Рис. 32. Панель інструментів WordArt містить такі кнопки: додати об'єкт, змінити текст, колекція, формат об'єкта, фігура тощо.

Редактор спецефектів WordArt працює в двох режимах: 1) використання еталонних зразків ефектів (рис. 31) і панелі інструментів WordArt (рис. 32);

2) створення об'єкта (ефекта) вручну засобами меню і панелі інструментів програми Microsoft WordArt.

Вручну за допомогою полів-списків і кнопок на панелі інструментів програми WordArt (це інша, ніж на рис. 32, панель) можна вибрати:

• форму накреслення тексту;

• назву шрифту, Його розмір, вигляд написання;

• фігуру тексту (по колу, дугою тощо);

• розташування тексту, зокрема, повороти;

• затінювання (заливку) букв (Shading");

• тип тіні (Shadow), товщину і колір букв (Border).

Об'єкти переміщають методом перетягування, коли вказівник миші над ним набуває хрестоподібного вигляду. Об'єкт WordArt, створений вручну, не можна перемістити. Якщо клацнути на такому об'єкті, він буде охоплений чорними прямокутними маркерами. Щоб перемістити такий об'єкт, його потрібно вставити у кадр.

4. Гіперпосилання. Гіперпосилання – це засіб для налагодження зв'язку між документами. Якщо у файл вставити гіперпосилання на інші файли, то можна мати доступ відразу до двох чи багатьох файлів, не вставляючи їх один в одний. Гіперпосилання – це виконаний іншим кольором об'єкт (підкреслений текст чи картинка), який містить адресу іншого файлу. Клацнувши раз на гіперпосиланні, можна відкрити потрібний файл.

Задача. Рекламна сторінка фірми.

Створити рекламну сторінку деякої фірми чи інформаційну сторінку про себе. Сторінка має містити два об'єкти WordArt, дві опрацьовані картинки (з галереї і фотографію), довільний текст про фірму чи будь-який імпортований (вставлений) текст, таблицю в кадрі, що обгортається текстом, ланцюг з трьох ефектних кадрів з текстом, а також гіперпосилання на інший текстовий документ, примітку, виноску, фрагмент зображення з екрана, дату створення документа.

Хід роботи