57. В Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів (відповідно до цку):

1) пайові цінні папери, які засвідчують участь у статутному капіталі, надають їх власникам право на участь в управлінні емітентом і одержання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна при ліквідації емітента;

2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання;

3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів; {Пункт 3 частини першої статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3480-IV (3480-15) від 23.02.2006}

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

58. Цінні папери виконують низку функцій у системі суспільного відтворення.

По-перше, вони є його регулятором. Відбиваючи чинність закону вартості і динаміки норми прибутку в різних галузях виробництва, цінні папери забезпечують приплив ка­піталу в одні галузі і відплив капіталу з інших. Цінні папери надійних, перспективних, дохідних галузей, як правило, мають попит, чого не можна сказати про цінні папери нерентабельних галузей.

По-друге, цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розвинених промислових країнах в умовах рівноважної економіки значна частина вільного капіталу вкладається безпосередньо в купівлю цінних паперів.

Цінні папери виконують також яскраво виражену інформаційну функцію: свідчать про стан економіки. На ринку цінних паперів, перш за все на фондових біржах, формуються курси цінних паперів. Ці курси - барометр будь-яких змін в економічному та політичному житті країни.

Стабільне зниження біржових курсів тих або інших цінних паперів, а також просто масове падіння курсів є ознакою по­гіршення економічної кон'юнктури. І навпаки, стабільні курси або їхнє підвищення, як правило, свідчать про нормальний еко­номічний стан країни.

Через цінні папери реалізується також можливість контролю над економікою й економічними процесами як у межах макро-, так і мікроекономіки. Цінні папери є сполучною ланкою між суспільними, політичними, державними інститутами (надбудовою), з одного боку, і сукупністю економічних відносин і зв'язків у суспільстві (базисом), з другого.

Цінні папери є гнучким інструментом інвестування вільних коштів юридичних та фізичних осіб. Розміщення цінних паперів - ефективний спосіб мобілізації ресурсів для розвитку виробництва і задоволення інших суспільних потреб. Цінні папери активно беруть участь в обслуговуванні товарного та грошового обігу.

За допомогою цінних паперів здійснюється переміщення капіталу інвесторів до виробників, визначення ефективності використання фінансових активів в окремих секторах економіки, переміщення капіталу з однієї галузі в іншу.

59. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»: акція — цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому, право на участь в управлінні ним, а також на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду і на участь у розподілі майна за ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними, на пред’явника, привілейованими та простими. Переважна більшість акціонерів мають у власності, як правило, прості іменні акції.

Акції випускає акціонерне товариство. Воно робить це, коли створюється, за будь-яких змін форми власності, за злиття з іншим (іншими) акціонерним товариством і за розширення масштабів своєї діяльності збільшенням статутного фонду. На купівлю акцій припадає близько 30% фінансування підприємницької діяльності у провідних країнах світу.

Акція є своєрідною одиницею виміру економічних інтересів її власника, тобто становить зафіксований комплекс прав, що їх власник (утримувач) акції одержав в обмін на вкладений ним у статутний фонд акціонерного товариства капітал.

Рішення про випуск акцій приймають засновники акціонерного товариства з наступним затвердженням його на загальних зборах акціонерів. Розмір випуску не може перевищувати 1/3 розміру статутного фонду. Рішення про випуск акцій оформляється протоколом, котрий повинен мати дані, достатні для забезпечення обсягу прав власників цих паперів. Зокрема в протоколі зазначають мету випуску, види акцій, їхню номінальну вартість, порядок виплати дивідендів, порядок розміщення й викупу акцій тощо.

Акції випускаються для того, щоб їх продати, тобто розмістити. Розміщення цінних паперів — це відчуження цінних паперів емітентом первинним власникам через укладання громадянсько-правових угод. Розміщення звичайно має форму передплати — закритої або відкритої. Закрита передплата — розміщення цінних паперів поміж заздалегідь визначених інвесторів без публічного (тобто з використанням засобів масової інформації) оголошення пропозиції. Відкрита передплата — розміщення цінних паперів серед потенційно необмеженого кола інвесторів через оголошення публічної пропозиції і укладення громадянсько-правових угод.

Після придбання акцій між емітентом та акціонером виникають певні відносини (права і обов'язки). До прав емітента належать такі:

право на визначення напрямків господарської діяльності;

право на укладення контрактів від власного Імені;

право відповідати за власні обов'язки і не відповідати за обов'язки акціонера;

право розпоряджатися випущеними, але не сплаченими у встановлені строки акціями;

право витребовувати інформацію, яку акціонер зобов'язаний повідомляти емітентові згідно зі статутом.

До основних обов'язків емітента :

обов'язок надсилати акціонерам щорічні звіти про результати господарської діяльності та фінансове становище підприємства;

сплата дивідендів у строки, зазначені у статуті чи в умовах випуску акцій; проведення щорічних зборів акціонерів та ін.

Права акціонера поділяються на майнові та немайнові.

До майнових належать право на отримання доходу у вигляді дивіденду;

право на отримання частки майна емітента, грошових коштів, цінних паперів, майнових прав, які залишаються у нього після розрахунку з бюджетом та кредиторами; право на придбання за пільговою ціною акцій нового випуску або інших цінних паперів, що випускаються емітентом;

право на придбання за пільговою ціною товарів та послуг, що виробляються емітентом;

право на обмежену відповідальність у межах пайової участі за боргами емітентів перед третми особами (кредиторами чи партнерами з господарської діяльності) у випадку ліквідації останнього.

До немайнових прав належать право на участь в управлінні справами емітента;

право голосу на загальних зборах акціонерів;

право на висунення кандидатур у виборні керівні органи емітента;

право на внесення пропозицій щодо господарської діяльності емітента;

право на отримання регулярних звітів емітента про результати його господарської діяльності та фінансове становище;

право на отримання від емітента інформації, що може істотно вплинути на рішення акціонера про купівлю нових або продаж старих акцій та ін.

Основні обов'язки акціонерів: своєчасно сплачувати вартість акцій, що продаються за підпискою; за запитом емітента повідомляти, він є дійсним чи номінальним власником акцій;

надавати емітенту інформацію, що заноситься до книги реєстрації іменних цінних паперів;

доводити до відома емітента в разі придбання п'яти і більше відсотків випущених акцій та ін.

Сукупність прав та обов'язків визначається типом цінного паперу, що належить утримувачу.

60. Акції випускаються однакової номінальної вартості у розмірі статутного фонду акціонерного товариства або всієї вартості майна державного підприємства (у разі перетворення його на акціонерне товариство).

Рішення про випуск акцій приймається:

1. за організації нового акціонерного товариства чи реорганізації старого підприємства в акціонерне товариство, в тому числі через приватизацію;

2. додаткових випусків акцій акціонерним товариством.

Відповідно до закону «Про цінні папери і фондову біржу», для того, щоб акціонерне товариство було створено, оголошується відкрита передплата на акції. За відкритої передплати на акції засновники протягом 2-х років повинні володіти акціями на суму не менше 25% статутного фонду.

Встановлено певний порядок збільшення чи зменшення статутного фонду товариства, коли загальні збори акціонерів приймають рішення про збільшення статутного фонду додатковою емісією. Рішення про збільшення статутного фонду на 1/3 може також прийняти правління за умови, що це передбачено статутом. Акціонерне товариство може випускати додаткові емісії, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені не нижче їхньої номінальної вартості.

Збільшення статутного фонду може здійснюватися:

— випуском нових акцій;

— обміном (конверсією) облігацій на акції;

— збільшенням номінальної вартості акцій.

Рішення про випуск акцій оформляється окремим протоколом, який повинен обов’язково містити:

фірмове найменування емітента та його місцезнаходження;

розмір статутного фонду або вартість основних і оборотних фондів емітента;

цілі та предмет його діяльності;

зазначення службових осіб емітента;

найменування контролюючого органу (аудиторської фірми);

дані про розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів;

з яким наміром (для чого) випущено акції;

зазначення категорій акцій;

кількість іменних акцій та акцій на пред’явника;

кількість привілейованих акцій;

загальну суму емісії і кількість акцій;

номінальну вартість акцій;

кількість учасників голосування;

порядок виплати дивідендів;

строк і порядок передплати акцій та їх оплати;

строк повернення коштів за відмови від випуску акцій;

черговість випуску акцій (за випуску їх різними серіями);

порядок повідомлення про випуск і спосіб розміщення акцій;

умови розпоряджання акціями;

права власників привілейованих акцій;

перелік осіб, котрі мають переважне право на придбання акцій з нової емісії.

Цінні папери ІСІ розміщуються шляхом публічного (відкритого) або приватного (закритого) розміщення.

Публічне (відкрите) розміщення цінних паперів ІСІ здійснюється серед осіб, коло яких заздалегідь не визначене.

Приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ здійснюється виключно серед заздалегідь визначеного кола осіб, зазначених у проспекті емісії цінних паперів.

Учасниками венчурного інвестиційного фонду можуть бути юридичні та фізичні особи. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат.

Цінні папери венчурного ІСІ розміщуються виключно шляхом приватного (закритого) розміщення.

61. Акції – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує внесення певного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управлінні ним та на отримання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь в розподілі майна у випадку ліквідації товариства.

Акції можуть бути простими іменними, на пред’явника, привілейованими.

Прості іменні акції – це акції, прибуток від яких повністю зумовлюється чистим доходом підприємства та його дивідендною політикою.

Власник простої акції має право на участь в управлінні акціонерним товариством. Прибуток товариства розподіляється між власниками таких акцій пропорційно до вкладеного капіталу. Власники простих акцій мають пріоритетне право на придбання акцій нової емісії, за умови, якщо таке право закріплено статутом акціонерного товариства. При ліквідації акціонерного товариства власники простих акцій мають право на частину активів товариства в останню чергу, після того, як будуть компенсовані всі інші зобов’язання та погашено заборгованість перед власниками облігацій та привілейованих акцій.

Акції на пред’явника – грошові документи, в яких не вказуються відомості про їх власників, а в книзі реєстрації обігу акцій визначається лише загальна кількість акцій, випущених в обіг.

Випускаючи акції на пред’явника, акціонерне товариство зобов’язується допускати до участі у загальних зборах акціонерів усіх осіб або представників акціонерів, які можуть засвідчити, що вони володіють акціями цього товариства, та сплачувати дивіденди таким особам чи інституційним інвесторам.

Випускаючи акції на пред’явника, акціонерне товариство зменшує свої можливості щодо визначення того, кому з осіб або яким інститутам належать його акції в певний період часу. З іншого боку, власники таких акцій можуть більш вільно використовувати право делегування на участь у зборах акціонерів або одержання дивідендів. Достатньо продемонструвати наявність акцій фізично або пред’явити відповідний документ про зберігання акцій у депозитарії, банку, довірчому товаристві тощо. Акціонерне товариство не має права вимагати від осіб відомостей про те, хто є фактичним власником акцій на пред’явника, оскільки, випускаючи такі акції, воно погоджується визнавати права осіб або інститутів, які, принаймні, володіють ними.

Залежно від якісної і кількісної характеристики майнових та немайнових прав, що надаються власнику акцій, останні поділяються на прості та привілейовані.

У загальному випадку під простими акціями розуміються такі, при яких власнику однієї акції належить один голос при голосуванні на загальних зборах акціонерів, ставка дивіденду є нефіксованою, а користування іншими майновими та немайновими правами здійснюється в однаковому для всіх акціонерів порядку, крім тих, які є власниками привілейованих акцій.

На відміну від простих, привілейовані акції називаються так тому, що їх власники мають певні переваги щодо використання майнових, а іноді і немайнових прав порівняно із власниками простих акцій. Привілеї можуть полягати у:

– наданні переважного права на одержання дивідендів;

– встановленні фіксованого і гарантованого розміру дивідендів;

– встановленні пріоритетного права на одержання своєї частки при розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації;

– встановленні обмеження прав на управління акціонерним товариством, тобто акція не має права голосу на зборах акціонерів.

62. Акція — це титул власності, цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного то­вариства.

Згідно із законом України „Про цінні папери та фондо­ву біржу" в нашій країні можуть випускатися такі види акцій:

• іменні прості;

• іменні привілейовані;

• на пред'явника прості;

• на пред'явника;

• привілейовані.

Акції акціонерних товариств, що створюються під час приватизації, можуть бутше іменними простими. Фізичні особи можуть бути власниками, як правило, іменних акцій. Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товарист­вом. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його стату­том.

Привілейовані акції можуть випускатися з фіксованим у процентах до їх, номінальної вартості щорічно виплачуваним дивідендом. Виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях прова­диться за рахунок резервного фонду.

Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду акціонерного товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом акціонерного товариства.

Власник акції має право на частину прибутку акціонерного товариства (дивіденди), на участь в управлінні товариством (крім власника привілейованої акції), а також інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими актами України, а також статутом акціонерного товариства. Акція є неподільною.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства (у разі перетворення його в акціонерне товари­ство).

Додатковий випуск акцій можливий у тому разі, коли попе­редні випуски акцій були зареєстровані і всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної

. Забо­роняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із госпо­дарською діяльністю акціонерного товариства.

Дивіденди по акціях виплачуються один раз на рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому стату­том акціонерного товариства, за рахунок прибутку, що зали­шається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством.

63. Акції можуть мати: номінальну, емісійну, балансову, конверсійну, ліквідаційну вартість, ринкову ціну та курс.

Номінальна вартість — це вартість, яку номінально має один пай статутного фонду акціонерного товариства. За своїми розмірами номінальна вартість одного випуску акцій може дорівнювати статутному фонду акціонерного товариства, але вони можуть і відрізнятися.

Емісійна вартість — ціна, за якою акція реалізується (продається) на первинному ринку. В разі випуску акцій за допомогою посередників проблема встановлення емісійної вартості перестає бути проблемою лише акціонерного товариства, тому інколи її розв’язують шляхом тривалих переговорів між товариством і посередниками.

Інколи емісійна вартість за розмірами збігається з номінальною вартістю. Такі випадки, як правило, мають місце тоді, коли АТ випускає свої акції самостійно, без допомоги посередників. Оплата посередницьких послуг здійснюється за рахунок різниці між емісійною та номінальною вартостями акцій. Тобто перша має трохи перевищувати останню.

Балансова вартість — це величина власного капіталу, що припадає на одну акцію. Якщо емітовано лише прості акції, ця вартість визначається шляхом ділення власного капіталу на кількість акцій. Якщо випущено також привілейовані акції, то власний капітал зменшується на сукупну вартість привілейованих акцій за номіналом або за викупною ціною (для відзивних акцій).

Ліквідаційна вартість визначається в момент ліквідації акціонерного товариства. Вона показує вартість майна акціонерного товариства, що підлягає реалізації, у фактичних цінах після розрахунку з кредиторами, яка припадає на одну акцію.

Ринкова вартість (або курсова вартість) — ціна, за якою акції продаються і купуються на ринку; саме за цією ціною акції котируються на вторинному ринку цінних паперів.

Якщо ринкова вартість акцій є більшою за номінальну, це означає, що інвестори погоджуються сплатити більше грошей за акції певного товариства, оскільки вони вважають стан товариства солідним, а товариство — здатним сплачувати дивіденди, тобто інвестори впевнені у справах товариства та його доходах.

Курс акції — відношення ринкової ціни до номіналу, яке виражається у відсотках.

64. 1. Модель оцінки поточної ринкової вартості акцій при їхньому використанні протягом невизначеного тривалого періоду часу (Са1) має вигляд

де Di — сума дивідендів, яку інвестор очікує одержати в році t по акції i-го виду;

Pi — норма поточної прибутковості по акції ьго виду, використовувана як дисконтна ставка в розрахунках справжньої вартості;

∞         — виражає невизначеність;

t- число років використання акції.

  Економічне втримування даної моделі укладається в тому, що поточна ринкова вартість акції, використовуваної невизначене число років, являє собою суму дивідендів по окремих періодах, наведену до справжньої вартості по дисконтній ставці, рівній нормі поточної прибутковості по ній.