Іван кочерга (1881-1952)

писшетиікі'в України наперебій за­говорили про небуденний талант І. Кочерги та визнали за ним першо­рядне місце в українській радянській драматургії.

Пізніше І. Кочерга писав п'єси па сучасну тематику, але вони важко да­ватися драматургу й не мали велико­го успіху.

З початком війни 1. Кочерга живе в Уфі н евакуації, де редагує газету «Література і мистецтво» та пранки в інституті літератури ім. Т. Г. Шев­ченка АЙ УРСР.

Справжнім творчим досягненням і. Кочерги стала драматична поема «Ярослав МудрВЙ» (уперше опубліко­вана в журналі «Українська літерату­ра». 1944. М 12; 2-а редакція - 1946). У цій п'єсі універсальні, загальнолюд­ські проблеми осмислюються в кон­тексті проблем, які постали перед па­шим народом у період завершення Великої Вітчизняної війни іі відрод­ження країни. Вперше п'єса була по­ставлена 1946 року на сцені Харків­ського українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. «Ярослав Мудрий» був відзначений Сталінською премією 1947 року. Останній визнач­ний твір 1. Кочерги — поема «Пророк» (1.948, опублікована 1961) присвячена Т. Шевченку. 1. Кочерга був також автором наукових статей із теорії лра-діагуріїї « («Драматичний елемент

у творчості Т. Г. Шевченка», «Тема патріотизму і боротьба за свободу Вітчизни в драматургії» та ін.).

Помер І. Кочерга 22 грудня 1952 року.

Як митець І. Кочерга сформувався під виливом символізму, тому в кожній його п'єсі обігруються певні символи. Основним конструктивним принципом п'єс І. Кочерга є взаємодія закладених в тексті певних символічних кодів із центральним символом твору (світло — «Свіччинс весілля», закон — «Ярослав Мудрий»)'.

Безсумнівною є вартість історичних п'єс Кочерги — *Свіччішс весілля» і «Яро­слав Мудрий». Характеристично, що обидві п'єси стоять поза репертуаром со-вєцьких театрів. «Свіччинс весілля» ніколи не було репертуарною річчю, а «Яро­слав Мудрий», після великих успіхів, був знятий з репертуару. Єдиною причиною цього є те, що і «Свіччинс весілля», і «Ярослав Мудрий» не фальшують історії України, не припасовують її до совєцьких історичних схем, які є в СРСР зобо-нязливтш. Теми п'єс підібрані так, що вони виключають будь-які славословія на адресу «старшого брата», росіян...

...Драма «Ярослав Мудріш» — це захоплений гімн державній могутності ста­роукраїнського Києва. Князь Ярослав перетворює Київ у центр потужної держави, він змушує навіть ворохоблнвнх новгородців схилятися перед маєстатом київ­ського державного стягу. Ярослав Мудрий зображений у драмі, як сильна осо­бистість із внутрішньою психологічною конфліктністю самої своєї вдачі: потяг до воєнних звитяг і лицарських вчинків схрещуються у нього з мудрістю будів­ника і палкого мецената молодої української культури. Драма дає ряд прекрас­них малюнків побуту старокняжої України: відтворює дуже правдиво і поетич­но тодішню атмосферу киигопочнтаїшя, глибоку релігійність у вищих суспільних верствах тодішнього Києва, показує незайману простодушність княжого суду в дусі «Руської Правди» тощо.»

(Бойко Ю. Іван Кочерга// Бойко Ю. Вибране.- Мюнхен, 1971.- Т. 1.— С. 175-176.)

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ