Картина чеіверта

Рання осінь flbdttpa Платона. Заходить Крячко і з сумам ратопідае, що його сина посадит на три роки а ЯВВВЯВВ. ІГВВВВаї п'яний Маляр і почав до всіх чіплятися, ображати, назвав Крячка гбатьаш арештанта* та непот­рібною Людиною, «добрива* для суспільства» Маляр юаувачук щ руйнації своєї cut 7 ІІЛатома і обіцяє спалити *ваии коршаче гнидо * та і каліч йти Плаву Маляр і Крячко виходять.

Зт'іиип Павші Вт перевівся на ві-чірнс відділення інституту, а під час ка­нікул рамм з Олею працював у 6у,Ьв*іь»ачу загоні tja JJmmow Нони зароби -ли біи.імго deat тисяч карбованців Натько розповів, що Нетрі» тепер живе

з ними.

З протилежних боків входить Вин і Таня. Вони розміміляють Віїя розпо­відає, що приїхав сюди, щі/, шімішівати портрет Пинпина Никитовича.

Карний п'ята

Поління Платова. Улипа іикрвіїаі на стіл Таця зачісуй ься. Фі-дір лато-лінь стілець Платоп мне руки, біля нього стоїть Оля а рушником. Лав.Тіія шнпщіть (чиъхаьс крісло.

У ляпа. Федоре, залиш той елиедіь. (Підраховує стільці бі\я столу). Тут уже всім ннетачить,. Федір. Пару хвилин... Плат он. На Північ злітали. Мама знає? Одн Ми з Павлнком написали.

Таня. Тату, тільки пиво чи й вино можна? На честь приїзду Павлика U л нт о п. Обійдемося.

Федір (відремонтований стлисць ставить біля столу). ХаЙ буде вино на столі.

Павлик. Л борш як пахне!

Заходить Ліда. як запжди, модно вдягнена, але без речеП. Усі -ідіівовамі, аж

Сіам ітіоїм не вірять.

Л і д а (усміхнулася). У театрі це називається німа сцена. Дивуєтесь. Ніби я з того світу, і ии теж, Платоне Микитовичу, здивовані? Платон. Без речей?..

Л ід я {мснгхмв, як бачите). &єз речей легше.

Входить Петро, не ікенгть Діди.

Петро. Хто допоможе? Розучився галстук зав'язувати.

Помітвв Л ід)', довга пауза. Тиша Ліда підходить до Петра, ип'язус галстук. BcJCO'ftB-M На півкроку * майже яцфкчада.

Ліда. Петрику, поцілуй же. клята душа твоя. (Кинулася, обняла Петра).

У л я и а (перехрестилася). Слава Богу!.. Федір (тус.чідтя/вся). До того йшлося...

Ліда (до Платона). Хотіла розлучитися, щоб не бачиш його. Знає­те, що устругнув ваш синок? Написав: «Можеш до мене не повертатись, я тебе зрозумію і прощу, мене вже зняли > Та напиши. ДО старцювати пішов, однаково ж любити буду... Доленько моя ти ясна.

Та ня .'Уїло, давай я нід усіх иртклтніх розцілую тебе. (Штуг). Ти наша¹

Платой. Наша™

Таня. Л тн ще більша модниця...

Л і Да. Бо тепер я маю им* більше подобами я чоловікові... Бач. про-бу вам відмовитися

Платой А речі ш оанШР У капері?

Л і д л. Не дні мі мула сама. набрала нсього. ніс н машиїїку друкарську. Я ж до заміжжя вчиласм стіоірлфіі і друкуванню Тепер візьмуся. Платом Ти ще й така? -І іл.і І

У л м и а За стіл, діти.

Та и я О, ці (ми одіп свято — так свято!

Узяла г..'|_ьл..к.і сплыв

Це іайний.-Федір Хай стоггъ..

Кили в*!' осі гіди. Плліон Мнипимич ліспів блокнот, мл.а.,.,1 икулярн.

Та и я. Тату, заради гостей можна 6 було ем нронріацію перенести на завтра.

Платой Тут гостей нема*, всі свої.

Федір, що весь чаг m її ший їй дорогу, підвівся Заіпдип. К л а в а.

К л а ■ а. Добрий день, моя доля це вмер іа. на с/ид жи-мпила Платон (юдвмеш. тих* плзл/силрыу Не вмерла' Може, тільки нари

і** ні я {Пннйтюв. птовм сю вільного стільця) Сідай обідати з нами. <>ие.

занам'иіаіі. Клани, ів<и мине буде і стілець тній {Повернувся до свого

крісла).

Та н я. Тату. ttepcitcc*Mti иа завтра. 11.1 а гой. Навіщо переносити?

Тайм (лмілг гроші) С то сімдесят. Трійця іь залишила на курси.

Платой Вже нічого

Таня. У і * і.ідальпни і крен шла.

Платон Мовчала?

Таня. ( "»ририі

Федір (пі*Hit гроші) Двісті вісімдесят... Таия Росте людина- Похваліть, іату. І7ла тон. йому багато А треба IIе гро. Візьміть, тату. Й мої