Дикий ангел

Повість про сім'ю на 2 дії

Дій -: особи: Ангел Платой Микитович. У л я її а - • його дружина, ПетрО, Федір.

Павлик - Гхні сини. Таня — їхня дочка. Ліда- Петрова дружина. Оля 11 ав ликова дружина. Клана - дільничний лікар. Маляр — Клавіш чоловік. Крячко — пенсіонер. К л око в — кореспондент. Віл я — художник.

Дія перша Картина верша

На подвір'ї Платеж Микіапавичи Лн/еяа готуються обідати. Його дружи-на Уляна накриває ■": : Середній син Федір лагодить стілець. Донька Таня чепуриться. Дружино cmapvja/o сина J)empa Ліда {хк/тмідає, мк відпочива­ла на морі.

Федір. Таню, поїдь завтра на базар. Таня. Кому тато скаже, той і поїде.

Ліда. «Як тато скаже?» Петро і нашому синкові співає ту пісню, що ви маленькими співали... Як пе вона починається? (Пробує наспівати):

І сказала стиха мати:

— Не пустуйте, бо йде тато.

Таїїя виспівує. 640

I скалала стиха мити

• їжте. діти, бо яле татпі — І скатала стнх-т мати:

• Сил ги. дітки, бо йде тато?

Самі придумали, чи десь почули?

Федір. Цс іие не вся пісня... Вона донт співається:

І сказала стиха маги;

- До роботн. бо Йде тато.

'Гц и я. її/Ні куїьтсгФслір запам'ятай Колись санчата своі поламав і не хотів лагодити. 'Гак тато йому пенпан.

Уляна. УсІм потроху діставалося. Хіба що тЧавлика трошки милу-вали.

Таня. Любимчик.

Входить Павлик

II а в л и к {до Такі). Зав'яжи галстук. Таня (зав'язує). Пора самому навчитися. Павлик. Ширший вузол- '

Таня. Що з тобою? Наче щось украв, аж руки труситься, і очі. як у цигана на ярмарку. Злякався, що трійку схопив?

Уляна. Мовчи, батько ночус іятід пропаде. Павлик, стипендії не вберуть?

Павлик. Ні

У л я н а. І то добре. Таїно, клич батька - пора обідати.

Та н я (підходить до прибудови, стукає куликом у двері). Пане прези­дент, обід поданоГ _ч

Л І да Петро розказував: ніколи не бачив, щоб батько вщиочиваи ... Усе щось робить

З прибудови виходить Платив. Ввлію. коли» був у ані читовіх Обличчя су­воре, втомлев-;. іпзходпть до уМиШВШООШ. вМ руки Павлик вигас рушщгчо*

Л)да Пробачте, звичаііно. мою неіактоникть, ллє не агерндю. скажу Оце дивлюся: Уляиа Охтиеівна готує обід, Федір майструс. Платон Микитович мовчки аше руки, і Павлик з рушничком. Так. здасться, було і минулого разу. Я ніби вдруге дивлкня той самий фільм.

Таня А який пастушиш кадр?

Л І да. Мабуть. Уляиа Охтиеівна скаже: -11 ара обідати, сі, і стільці». Уляиа. Справді. Беріть, діти, гті.шіі. Федоре, принеси ЯІДІ Л І да. Не будемо порушувати традицій. Кожей сам собі принесе стілець.

Павлик. Т-шя. Діда приіихать еплыи Федір приімигить матері, собі ставить по-.тагоїжеимЛ )Ь»ии втюептъ аетяке слипробі/е крісго. стявкть во, чан стола.

Л і да {дістає шяиіку вина). Кримське. Феді р. Не обід — бенкет.

ш

Таня Л осоед бенкетом ексцюпрпийя аСм*. проста кажучи, грабу­нок серед білого л'щ-П лато її (сідає в крісло). Вико? Лі да. Цс я j Криму. Сьогодні ж суїзота. Та и я. День зарплати - майже снято.

Платон. Внно не для обіду. (Дістає блокнот, наділа окуляри). Л і да. Навіть той самий блокнот.

Таня. Нрн татовому почерку ного на все націє життя вистачить Не літери, не цифри, а макове насіння.

Федір (підходить до батька, дістає j кишені іроші, подає). Двісті тридцять!

Батьки бере rj*>iiiL рахус У л я н а. Соромно сину не пірити.

Платон. Л може, касир це додав? Рахувати не соромно, а приноси-ти двісті тридцять карбованців, як хлопчакові,— соромно!

Федір. Новий верстат — ще не нрипоровинея.

Платой. Двісті тридцять карбованців :іа місяць, слюсар-інструмец-талмцик... При такому здоровії..

Федір. Платять не за здоров'я, а за ре/юту.

Платой Отож-то. що за робсггу. Надурочні бери!

Улана. Дай же Феді на вигріти,

Плато її. Минулого місяця брав. Де вій їх потратив?

Тапи. Двісті тридцять карбованців татові мало. Мені 6 такі гроші! А втім, однаково; ІМ заводі одержуй, а ВДОмЯ вдавай) тільки н тою, шо перенесла з одної каси в іншу.

Плато н. Як у тебе. Танго?

Та и я (подає гроші). Сто п'ять.

Плато н. А преміальні?

Таня. Звідки знаєте?

Платон. Менше балакай.

Таня. Двадцять п'ять собі залишила - па сукню.

Л л ато п У тебе їх ДОСИТЬ

Таня. Не модні.

Платой. На моду : рощей немає.

У.іяиз Xali купить.

Та и я. Щедрі ви. тату. Отак, кажуть, колись куркулі (юдилися.

П я а г о и. Мабугь, що так.

Гай я. ї па курси п'ятнадцять карбованців.

ІІ л а і о її. Які ще курси?

Таця. Я вже казала. Іноземних мов... Стюардеса має знати мінімум дві мови.

Платон Хочеш на курси - прироби. Тобі ж хотілося у складаль­ний — переходь. Там і зарплата більша. Таня. Обіцяють, а не переводять.

Платон. ДЛЯ переход)' и Інший цех *ребз іотуалпітя. Походити. Ноднннтися. .та инчхь попрацювати. З иеху и исх - не з одною грама» а другий.

Та и я. Цс мені ясно, а на курси давайте.

11 -і а тон. Сказав — прироби. Приробиш - краше вчишся будеш. (До Лашика). Як у т*бе, студенте? Ще пе одержав стипендії? Там у вас по­рядку немає. (('*.•//.•■/// окуляри, ховає блокноту Ти. синку, и ш кдімкулдт иа завод цс підеіі. За дна місяці — триста карбоиапцін! Не підеш.

Уля и а. Нарешті зжалився батько. А то чужі лий відпочивають, а він с вено - на завод

Ліда. Мін Пеіро теж здавав гроші у батькову касу? Платон. Тух жив, тут одягався, харчувався — і гроші докупи. Всі на одних правах.

Та и я. Ви, тат/, як пішли на пенсію, то ще поскупішали.

Платов. Поскупішаєш. Бач, поганенько ми цей місяць потрудили- ся. Не підеш. Павинку. на завод... Запишется у ті бригади, що на Північ Ідуть. /

Уля на. На Північ?

Платой. Північ - теж земля, і паша земля.

У л я и х Ти б еммо дитину і в пекло постав, аби більше іткиїи-м. Не даєш відпочити.

Платон. Після яких трудів? Десять місяців з порп|>ельчиком бігав... Натомився* Неп всій нпо но телевізору бачив - вручали школярам ключі від Артеку. CcjMvt, тих дітей були такі здоровані, що їм би каміння бити, а їх в Артек* Tencj ім ключі від Артеку, а там ви Сочі, а потім бел ключів TpNTtiiiiuyn. бап.мвські мішені... І кишепі. й душі. Подавай їм життя роз-веселе!.. (Пауза). Досить розмов. Обідати' Нхтивай Федоре, пива.

Ліда. Може, вмна?

Платой. ХаЙ стоїть — ие пропаде. А ти чого. Павлику, задумався? Пообідай, а потім думай, каїн с про шо.

Фг up шілшюс н бокали ПИВО,

У л я и а Як же пс думати - на Північ дитину посилаєш Там, мабуть, І літом холодію. Захворіє.

Платон Може, в Артек його?

Уля на. Знали наші діти Артек? Оно} (Жгст). В отій майстерні з трьох років.

Таня. У нас гостя, а ми сшей ці чвари завели... Перенесемо цс питання, як кажуть, у міськкомі, ця інше засідання

Уляна. На Пінпч! А в що одяпіути дитину?! Па л лик Нжулн я не поїду. Платон. Не ж чому? П а в д н к. Є причина.

тіл Ж то ii. і¹. і

Павлик. Я вам потім скажу.

(і іч

.win i U II. ЮШИ"». ГуТ >'ct СВОЇ - ШПИГУНІ» lU'MUt.

Паузя.

Па ил и к. Я женюся?

Пауза.

Уля на Дурні жарти.

П затон (зупинив довгий погляд на синові) Прийде час - женишся Павлик Я без жарті».

II латон Я теж. byдемо ми сьогодні і/ядаїи чи ні? (Бере в руки бо- кал). Якщо тобі, синку, ft нритслНіаласн в голову ця думка - викинь П гетьі ЯикІ ни інститут, попрацюєш, щоб у іамаппі завелося, а тоді й же- нися Інакше як жити?

П а в л и к. Якось проживу.

П л а т о п. Десять тисяч виграв на лотерею? Женитися захотіп, жоип> тім/нот!

У л я и а 'Ги. батьку, не гримай на дитину. Сказав - не дозволю, і до­сить.

Федір (подає [Іавіику гямит). Вішшї. чим лряжіптіся. Павлик Ми вже написалися.

Присутні яражсні еловаин Павлика. Лише Платов мов і не почув, вміть пил­ин tie іюаериув у бік с ній Повільнії, «і йот*, повільно «її пив свое пиво

Ті и я. Може. Л весілля лгулялиУ Павдик. Згуляли'

У л я и а Люди добрі, що ж воно робиться н світі білому?

Та ня. Нічого особливого дитя женилося!

У л я и а. Павлику!..

Федір Вій правду каже.

У л я и а Як же так, без батьковою дозволу?

Таня (наспівує).