- •Теоретичні положення
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 Створення моделей леп в пакеті Matlab
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 Схеми заміщення трансформаторів. Їх моделі в пакеті Matlab
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 Дослідження ліній електропередачі з розподіленим навантаженням
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •1 Однорідна лінія
- •2 Однорідна електрична мережа з постійним перерізом проводів
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Контрольні запитання
- •Перелік посилань
Розв’язок
Користуючись потокорозподілом, приведеним на рисунку 6.10, визначимо падіння напруги на ділянці :
кВ;
кВ.
Втрата напруги на ділянці є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 1:
кВ;
кВ.
Падіння напруги на ділянці 1-2:
кВ;
кВ.
Втрата напруги на ділянці 1-2 є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 2:
кВ;
кВ.
Перевіримо правильність розрахунків, знайшовши напругу у вузлі 2 знаючи напругу та параметри ділянки :
кВ;
Втрата напруги на ділянці є поздовжньою складовою падіння напруги:
кВ.
Напруга у вузлі 2:
кВ.
кВ.
Модуль напруги у вузлі 2 знайдений через напругу у вузлі 1 відрізняється несуттєво від модуля знайденого через напругу в пункті А. Відмінність викликана округленням, що робилися при розрахунках. Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.5.
Як бачимо, при визначенні напруги у вузлах можна було нехтувати поперечною складовою падіння напруги у зв’язку з тим, що вона несуттєва.
Таблиця 6.5 – Втрата напруги на ділянках та напруга у вузлах кільцевої мережі
Втрата напруги , кВ на ділянці мережі |
Напруга , кВ у вузлі мережі |
||||
|
|
|
|
1 |
2 |
3,12 |
0,47 |
3,6 |
113,7 |
110,59 |
110,03 |
Приклад 6.4 Визначити параметри нормального режиму роботи кільцевої мережі з прикладу 6.1 шляхом її моделювання в програмному пакеті MATLAB. Порівняти отримані результати з результатами розрахунків у прикладах 6.1-6.3. Відомо, що напруга у пункті живлення мережі складає 113,7 кВ.
Розв’язок
Зберемо модель кільцевої мережі напругою 110 кВ в пакеті MATLAB (рисунок 6.14), для чого використаємо створену у лабораторній роботі №2 універсальну модель лінії. Після запуску процесу моделювання режиму створеної моделі електричної мережі отримуємо результати, зображені на рисунку 6.14.
Рисунок 6.14 – Модель кільцевої мережі напругою 110 кВ з результатами моделювання потужностей на ділянках та напруг у вузлах мережі
Для вимірювання втрат потужності на ділянках та втрат напруги зберемо модель, зображену на рисунку 6.15. Для вимірювання втрат напруги (алгебраїчної різниці напруг) використовується блок з лабораторної роботи №5 (див. рисунок 5.9). Після запуску процесу моделювання режиму електричної мережі отримуємо результати, представлені на рисунку 6.15. Отримані значення втрат потужностей та напруги на ділянках мережі зводимо в таблицю 6.6.
Таблиця 6.6 – Виміряні параметри нормального режиму роботи кільцевої мережі
Номер ділянки кільцевої мережі |
Активна та реактивна потужності на початку ділянки |
Втрати активної та реактивної потужностей |
Втрата напруги , кВ |
||
, МВт |
, МВАр |
, МВт |
, МВАр |
||
( ) |
18,630 |
10,760 |
0,3539 |
0,7715 |
3,123 |
( ) |
2,415 |
0,043 |
0,0070 |
1,7530 |
0,460 |
( ) |
14,840 |
7,553 |
0,3232 |
1,4630 |
3,584 |
Рисунок 6.15 – Модель кільцевої мережі напругою 110 кВ з результатами моделювання втрат потужності та втрати напруги на ділянках
Приклад 6.5 Визначити активні та реактивні потужності, що протікають по ділянках, втрати активної та реактивної потужностей на ділянках кільцевої мережі з прикладу 6.1 для випадків почергового відключення кожної з ліній шляхом моделювання в програмному пакеті MATLAB.