1. Поняття і цілі підприємницької діяльності.

Підприємницька діяльність в будівництві – це ініціативна форма діяльності окремих громадян, груп, підприємств, будівельних організацій, їх об’єднань по виробництву та реалізації продукції, робіт і послуг, у яких відчувається найбільш гостра потреба. Підприємство спрямовано на отримання прибутку.

Нині в Україні є близько 160 тис. Індивідуальних підприємств, які займаються будівництвом котеджів, дачних будинків, виконують ремонтно-будівельні роботи.

Головний зміст підприємництва у сфері будівництва – це виявлення та формування попиту на будівельну продукцію (виконану роботу, надані послуги) та задоволення його завдяки будівництву і продажу будівельної продукції.

Дії підприємця на ринку: організовує будівництво нових типів котеджів, нових видів ремонту квартир, офісів, нових видів технологій, нових видів послуг і нових ринків, налагоджує ефективні комерційні зв’язки, пускає в оборот чужий каптал, отримує з цього прибуток для себе.

Власник на ринку – фігура пасивна: підприємець, навпаки, активний агент ринку, який формує та розвиває виробництво, встановлює ринкові зв’язки.

Не кожен суб’єкт ринку, і навіть бізнесмен, може бути повністю названий підприємцем. Таким не можна вважати рантьє, який віддає капітал банку під проценти, або власника фірми, яка щороку виробляє один і той же товар, надає одні й ті ж послуги. Ці суб’єкти здійснюють не підприємницькі, а репродуктивні функції. Але в повсякденному житті часто називають підприємцями всіх, хто зайнятий бізнесом.

У суворому розумінні підприємцями є тільки ділові люди, поведінка яких на ринку відрізняється пошуковим характером. Тобто підприємницька діяльність – це пошук нового, організація роботи персоналу, освоєння нових ринків, перехід до виробництва нових типів будівельної продукції, нових послуг.

Найважливіші цілі підприємця – виробництво товарів і послуг, доход, престиж, розвиток бізнесу.

2. Види підприємницької діяльності будівельної організації.

Визначальні види діяльності – виробнича та збутова.

Виробнича діяльність будівельної організації характеризується особливостями організації і технічного рівня будівельного виробництва, а в кінці – економічною ефективністю.

Збутова діяльність будівельної організації в умовах ринкової економіки характеризується можливістю самостійно розпоряджатися створеною будівельною продукцією, її реалізацією та отриманням максимального прибутку.

Товари та послуги розуміються тут у широкому значенні слова: це можуть бути будинки, споруди, житло, будівельні роботи, інформація, інтелектуальний продукт (ідеї, відкриття, патенти тощо), цінні папери та будь-які інші товари. Цей товар підприємець виробляє сам (будівельна організація) або отримує (посередник), потім реалізує.

Виходячи з цього, підприємницьку діяльність можна поділити на виробничу, комерційну та фінансову.

До виробничого підприємництва у будівництві належить діяльність, спрямована на виробництво готової будівельної продукції, проведення робіт і надання послуг виробничого характеру, технічної документації, інформації та інших цінностей, які потім реалізуються споживачам. Результатом виробничо-підприємницької діяльності є виробництво будівельної продукції, яку необхідно реалізувати. Реалізація можлива за допомогою посередників або власними силами.

Комерційне підприємництво характеризується тим, що його зміст складають товарно-грошові відносини, торгово-обмінні операції. Знаючи попередню (прогнозну) оцінку попиту на будівельну продукцію і послуги, підприємець розробляє для себе конкретний план дій (бізнес-план). У ньому визначаються заходи щодо здійснення угоди купівлі-продажу, робляться розрахунки цін по інвестуванню і продажу будівельної продукції, витрат і результатів.

Важливо, щоб заходи були ув'язані за строками і виконавцями. На підставі бізнес-плану доцільно проводити укрупнені балансові оціночні розрахунки, на основі яких підприємець може отримати уявлення про вигідність або збитковість угоди.

Фінансове підприємництво є різновидом комерційного підприємництва, оскільки його об'єкт купівлі-продажу – специфічний товар: гроші, валюта, цінні папери (акції, облігації, ваучери тощо), тобто відбувається продаж одних грошей у прямій і непрямій формі.

Підприємець, який вступив до цього виду бізнесу, починає свою діяльність з аналізу ринку цінних паперів, пошуку та залучення покупців грошей, валюти й цінних паперів (маркетингова діяльність). Водночас він установлює джерело отримання грошей, валюти і цінних паперів.

Ще однією формою фінансового підприємництва є своєрідна емісія цінних паперів, таких як власні акції, облігації, кредитні білети, комерційні цінні папери (грошові зобов'язання, векселі). Цінні папери підприємець продає, розміщує за певних умов і зобов'язань як “фінансовий товар”. Цю форму підприємництва ведуть, як правило, будівельні організації, підприємства, банки, а не окремі підприємці.

Найпоширеніша форма – купівля цінних паперів самим підприємцем. Сутність її у тому, що підприємець купує гроші, валюту, цінні папери за певну суму, а потім продає іншому покупцеві за більшу суму.

Фінансовому підприємництву, як ніякому іншому виду підприємництва, потрібні наявність добре поставленої інформації, забезпечення обчислювальною та організаційною технікою.

При проведенні фінансово-кредитної угоди підприємець надає споживачеві свої гроші, валюту, цінні папери в борг (у кредит), а через певний час отримує більшу суму на певний процент. При цій угоді підприємець повинен особливу увагу приділяти перевірці фінансової самостійності покупця, встановити гаранта, який поручиться за покупця.