2. Оцінка проектних рішень житлових будинків.

До показників, що застосовуються для оцінки економічної ефективності капітальних вкладень, відносяться:

• капітальні вкладення – К;

• собівартість будівництва чи поточні затрати по експлуатації – С;

• тривалість будівництва – Т.

При порівнянні варіантів:

Е_н=0,12, що відповідає Т=8,33 року.

На стадії варіантної оцінки застосовують об’ємно-планувальні коефіцієнти:

К₁ – відношення житлової площі до загальної – планувальний коефіцієнт;

К₂ – відношення будівельного об’єму будівлі до його загальної площі – об’ємний коефіцієнт. К₂=3,5 5, впливає висота, конструктивне рішення;

К₃ – відношення зовнішніх огороджень до S_заг., К₃=0,8÷1,3;

К₄ – відношення периметра зовнішніх стін до площі забудови; для будівель міського типу 0,2÷0,4, сільськогосподарських 0,35÷0,5;

К₅ – відношення перерізу вертикальних конструкцій у плані до площі забудови; для великопанельних 0,1÷0,15, для цегляних – 0,15÷0,2;

К₆ – відношення площі квартирних комунікацій (східцеві-ліфтові вузли) до площі забудови будівель.

3. Оцінка проектів закладів дозвілля, вбудованих і вбудовано-прибудованих у перші поверхи типових будинків.

У нижніх поверхах житлових будинків, на пішохідних вулицях і площах доцільно розташовувати заклади дозвілля міського призначення (бібліотеки, виставочні зали, клубні приміщення, кімнати й зали для фізкультурно-оздоровчих заходів). Приміщення для проведення дозвілля повинні бути розраховані на групу житлових будинків із радіусом доступності 200-250 м.

Економічну ефективність – ЕВ приміщень (будинків) дозвілля, прибудованих (вбудов) до житлових будинків, слід оцінювати комплексно, згрупувавши річні приведені витрати по житлу дозвілля за формулою:

С_Ж, С_О – вартість будівництва відповідно по житловій частині комплексу, грн.;

М_Ж, М_О –експлуатаційні витрати по частинах комплексу – житло і дозвілля, грн./рік;

Е_Н – коефіцієнт економічної ефективності;

S_Ж, S_Д, S – загальна житлова площа, частини зал дозвілля та комплекса в цілому;

Е_СЕ – соціально-економічний ефект, грн.

Коли з житлового будинку об’єднуються заклади дозвілля з платним обслуговуванням та економічна оцінка цієї частини комплексу повинна робитися:

Д_Д – чистий доход.

Отриманий результат необхідно порівнювати з нормальним коефіцієнтом ефективності або з показниками рентабельності, окупності.

Соціальний фактор підраховуються у вартісному виразі як економія невиробничих витрат часу при споживанні наближених до кошику споживача послуг закладів дозвілля.

4. Оцінка проектних рішень громадських будинків.

При порівняльній оцінці проектних рішень критерієм відбору є приведені витрати, що характеризують витрати по реалізації проекту в трьох рівнях:

• на стадії, що передує будівництву (капітальні вкладення у матеріально технічну базу дозвілля – К_Б);

• на стадії спорудження об’єкта (кошторисна вартість будівництва – К);

• у сфері експлуатації (річні поточні видатки – С).

У початковій стадії будівництва ще застосовуються об’ємно-планувальні коефіцієнти:

К₁=0,93÷0,95 (0,86÷0,88) – відношення робочої площі до корисної;

К₂ – відношення будівельного об’єму до корисної площі;

К₃ – 0,75÷2,5 – зменшення коефіцієнта на 0,1 дозволяє зменшити вартість.

ТЕМА: Підприємницька діяльність.