- •1.Теплофізичний розрахунок огороджувальних конструкцій
- •1.1Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
- •Кліматичні характеристики району будівництва
- •Склад курсового проекту
- •1.Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій.
- •1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції.
- •2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
- •4. Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конструкції
- •4.1. Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на можливу конденсацію водяної пари у її товщі
- •4.2 Розрахунок опору паропроникненню стінової огороджувальної конструкції виходячи з умов не накопичення вологи в огородженні за річний період
- •4.3 Розрахунок опору паропроникненню стінової огороджувальної конструкції виходячи з умов не накопичення вологи в огородженні за період з середньомісячними від'ємними температурами
- •Перелік літератури
2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
Розрахунок теплостійкості зовнішньої стіни виконується для самого теплого місяця року - липня.
Ціль - визначити амплітуду коливання температури на внутрішній поверхні огородження і порівняти її з необхідною амплітудою коливання . Якщо > необхідно прийняти міри для зменшення дійсної амплітуди коливання температури на внутрішній поверхні стіни.
Послідовність розрахунку
Середньомісячна температура липня за завданням (VII)=17,4<21
Обчислюємо коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для літніх умов
Вт/м C
де w - мінімальна із середніх швидкостей вітру по румбах за липень (приймаємо за завданням, але не менше 1 м/с)
Визначаємо величину розрахункової амплітуди коливання температури зовнішнього повітря ,
де - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, , за вихідними даними;
- максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м .
Розраховуємо коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньої поверхні окремих шарів огороджувальної конструкції, Y. Розрахунок починаємо з першого внутрішнього шару. Тому, що теплова інерція першого шару: D=0,117 < 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою:
Вт/м C
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару , Вт/м C, приймаємо залежно від величини . Теплова інерція другого шару =1,49 > 1, коефіцієнт теплозасвоєння , Вт/м .
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні третього шару визначаємо аналогічно коефіцієнту . ( ), коефіцієнт теплозасвоєння , Вт/м .
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні четвертого шару : =
1,59, коефіцієнт теплозасвоєння Y4=S4, Y4=8.48 Вт/м2 ·К
Визначаємо величину згасання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в чотиришаровому огородженні:
=
= =
=219,6
де e - підстава натуральних логарифмів е = 2,718;
, , , - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів окремих шарів конструкції;
D - теплова інерція конструкції.
Амплітуда коливання температури внутрішньої поверхні огородження:
де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря;
- величина згасання розрахункової амплітуди в огороджувальній конструкції.
Тому, що > ; 2,5 > 0,19- немає необхідності підвищувати теплостійкість огородження.
3. Розрахунок опору повітропроникненню конструкцію, Па; - нормативна повітропроникність, ( ) [3]. Для стін = 0,5 .
Необхідний опір повітропроникненню стінової огороджувальної конс-трукцій визначається за формулою
де - різниця тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну
Послідовність розрахунку
Визначаємо питому вагу повітря у залежності від температури для внутрішнього і зовнішнього повітря
Визначаємо різницю тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну конструкцію.
Різниця тиску буде дорівнювати:
Па,
де Н - висота будинку від поверхні землі до верху карниза; - питома вага зовнішнього і внутрішнього повітря; - максимальна зі швидкостей вітру по румбах за січень, повторюваність яких складає 16% і більше за [4].
Обчислюємо необхідний опір повітропроникненню стіни
.
Визначаємо опір повітропроникненню для багатошарової конструкції
,
де - опір повітропроникненню окремих шарів огороджувальної конструкції, , [3].
Перший шар:
За СНиП: штукатурка вапняно-піщана 15 мм - 142 ( ) [3]. За завданням: штукатурка вапняно-піщана 10 мм - ( ), звідси визначаємо = 95 ( );
Другий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм – 2 ( ) [3]. За завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині 120 мм - 2 ( ).
Третій шар:
За СНиП: пінополістирол 100 мм - 79 ( ) [3].
За завданням: пінополіуритан 100 мм – 79 ( ).
Четвертий шар:
За СНиП: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині в півкирпича 120 мм - 2 ( ) [3].
За завданням: кладка з цегли на цементно-піщаному розчині 120 мм - =
2 ( ),
П'ятий шар:
За СНиП: штукатурка цементно-піщана 15 мм - 373 (м2·година·Па/кг)
За завданням: цементно-піщаний розчин 10 мм – =249 (м2·година·Па/кг)
Опір повітропроникненню визначаємо за формулою
95+2+79+2+249=427 .
Опір повітропроникненню = 427 більше необхідного = 64,2 , отже заходів щодо збільшення опору повітропроникненню проводити не потрібно.