Щасливий випадок

Класичним прикладом підтвердження цієї концепції креативності є відкриття сахарину, який було відкрито випадково ученим-хіміком, який після експерименту сів обідати не помивши перед цим руки.

Як і попередня теорія, щасливий випадок не дозволяє вирішувати проблеми для компаній, які бажають управляти і розвивати творчий потенціал, як окремий ресурс.

«Заплановане везіння»

Якщо у вас немає вибору – ви – мертві. Якщо у вас є один варі-

ант для вибору – ви робот. Якщо два – перед вами дилема. І тільки коли у вас три і більше варіантів для вибору, ви дійсно можете зробити його.

В основі «запланованого везіння» лежить внутрішня налаштованість на пошук альтернатив і можливостей. Іншими словами, неочікувана креативність стає більш ймовірною в тому випадку, коли людина чи організація ціленаправлено займається пошуком сприятливих можливостей та їх використанням. За цією теорією є можливість планувати і реалізовувати очікувані та бажані творчі проекти. Деякі відомі компанії приділяють особливу увагу створенню специфічної організаційної культури, за допомогою якої «везіння» стає більш ймовірним.

Настійливість

Даний метод передбачає необхідність кропіткої праці при певній долі впертості, що суперечить змісту творчості, як процесу натхнення. Однак часто буває так, що творчих ідей в організації достатньо, але їх авторам не вистачає сили волі, бажання та прагнення реалізовувати свої відкриття і проштовхувати їх через «імунну систему» організації.

«Метод»

Існує теорія, згідно якої творчими особистостями народжуються, а не стають. Однак ця теорія протирічить фактам, що творчі здібності в рівній мірі демонструють люди самого різного складу розуму і характеру. Креативності можливо вчитись, її можливо розвивати в собі так, як інші людські здібності. Просто творчим людям від природи властиві такі особливості мислення, яким звичайним людям, що бажають покращити свій творчий потенціал, прийдеться ціленаправлено навчатися.

1.2. Суть креативного менеджменту та основні складові креативності

Творче відношення до справи спирається на такі елементи [22]:

а) компетентність;

б) здатність до творчого мислення;

в) мотивація.

Керівник може впливати на перші два елементи, хоча це потребує досить значних матеріальних затрат і результати будуть не швидко. Найкращий ефект забезпечують заходи, спрямовані на підвищення внутрішньої мотивації персоналу.

Компетентність – це сума знань (загальних, спеціальних, технічних, методичних), якими володіє працівник.

Здатність до творчого мислення визначає гнучкість та винахідливість при пошуку шляхів вирішення проблеми. Чи приводять запропоновані рішення до докорінної зміни ситуації, що склалась? На скільки наполегливий працівник при пошуку нових шляхів?

Рис. 1.2. Зв’язок компонентів креативності

Креативне мислення, характеризує підхід до вирішення проблем або талант створювати комбінації з наявних ідей. Ця здатність залежить переважно від особистих якостей працівника, але в той же час значний вплив на неї виявляють його спосіб мислення і виробничі звички.

Компетентність і творче мислення – стратегічна сировина індивідуума - його природний ресурс. Від третього фактора – мотивації – залежить те, як людина використовує цей ресурс.

При цьому дослідження [22] переконливо свідчать, що не всі види мотивації однаково впливають на рівень креативності. Вони показують, що існує два види мотивації: зовнішня і внутрішня.

Зовнішня мотивація – це стимулювання працівника ззовні, класична комбінація кнута і пряника. Безумовно, самий розповсюджений метод зовнішнього стимулювання, що використовується менеджерами різних рівнів управління - гроші, які не заважають проявам креативності. Однак, у багатьох випадках вони і не допомагають, особливо коли в людей виникає відчуття, що ними маніпулюють, їх підкупляють. Важливо розуміти, що гроші самі по собі не можуть заставити захоплюватись роботою. Якщо в глибині душі працівник вважає свою справу скучною, ніяка грошова винагорода не зробить цю справу захоплюючою.

Саме захоплення, інтерес, які спонукають внутрішні бажання зробити що-небудь - лежать в основі внутрішньої мотивації. За наявності внутрішньої мотивації люди займаються своєю справою заради неї самої та пов’язаного з цим задоволення. Мотивуючим фактором тут виступає сама цікава робота. Формулювання принципу внутрішньої мотивації креативності: люди працюють найбільш творчо, якщо ними рухають інтерес, задоволення та значимість роботи вцілому, а не зовнішні впливи.

Поняття «креативний менеджмент» можна розглядати з різних підходів, зокрема системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового, адміністративного тощо (табл. 1.1) [23]

Таблиця 1.1

Означення поняття «креативний менеджмент»

Підходи до трактування поняття	Означення поняття
1	2
Системний	Креативний менеджмент – це підсистема інноваційного менеджменту, яка передбачає забезпечення здатності суб’єктів управління висувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації
Функціональний	Креативний менеджмент – це конкретна функція менеджменту, яка націлена на забезпечення здатності суб’єктів управління пропонувати і розвивати нові ідеї, що набувають форми наукової або технологічної інформації, а також на безпосереднє акумулювання нових ідей

Продовження табл. 1.1

1	2
Ситуаційний	Креативний менеджмент – це сукупність сприятливих умов та обставин, які створюють керівники підприємства для творчого розвитку трудового колективу й окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо
Поведінковий	Креативний менеджмент – це сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, націлених на акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також сприяння перманентному творчому розвитку трудового колективу й окремих працівників
Адміністративний	Креативний менеджмент – це сукупність дозвільно-розпорядницьких, спонукальних та інших управлінських відносин між керівниками і підлеглими на предмет встановлення цілей щодо пошуку креативних ідей, пов’язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків, а також їхнього виконання

Креативний менеджмент набуває найбільшого прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів. Враховуючи це, доцільно ретельніше розглянути креативний менеджмент як систему, конкретизувати місце креативного менеджменту в системі управління підприємством, навести умови розвитку системи креативного менеджменту.

Згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови [4] опрацюванням наукових джерел у табл.1.2 виділено сутнісні ознаки понять «система», «менеджмент», «креативність» та «інновація».

Результатом креативної діяльності є отримання суб’єктами системи креативного менеджменту наукової або технологічної інформації, а результатом інноваційної діяльності – розроблення нового або покращення наявного продукту чи технології. Крім того, в системі креативного менеджменту суб’єктами керованої підсистеми управління є лише працівники, які пропонують і аналізують нові ідеї, а в системі інноваційного менеджменту до цієї групи суб’єктів належать усі працівники, які залучені до розроблення і реалізації ідей.

Таблиця 1.2

Сутнісні ознаки понять «система», «менеджмент», «креативність» та «інновація»

Поняття	Сутнісні ознаки понять
Система	наявність зв’язків між елементами сукупності; спільна ціль елементів сукупності; наявність зв’язків елементів сукупності зі зовнішнім середовищем
Менеджмент	системність; функціональність; рівень формування – підприємство
Креативність	творчість; новизна; розвиток; наукова або технологічна інформація; об'єкт креативності – особистий або колективний розвиток; спрямованість креативності – забезпечення здатності окремих особистостей або трудового колективу висувати й розвивати нові ідеї
Інновація	творчість; новизна; розвиток; об'єкт інновації – будь-який процес або явище; спрямованість – досягнення конкретного економіч- ного, технологічного або іншого ефекту.

Якщо креативність (творчість) трактувати як: «…діяльність, пройняту елементами нового, вдосконалення, збагачення, розвитку…, а розвиток як процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого…» [4], то під розвитком системи креативного менеджменту доцільно розуміти процес систематизації наявної і створення нової наукової і технологічної інформації, яка дає змогу вирішувати виробничо-господарські проблеми, знижувати їхню гостроту або вказувати спосіб ліквідації наслідків виявлених проблем.