- •Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
- •Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
- •Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
- •Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
- •Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
- •Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
- •Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
- •Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
- •Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
- •Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
О. Грудзур, ад’юнкт кафедри криміналь-
ного права Київського національного
університету внутрішніх справ
Кримінально-правова характеристика провокації
хабара за законодавством зарубіжних країн
Про актуальність тематики кримінально-правової характеристики
провокації хабара свідчить специфіка проявів цього злочину, які, з од-
ного боку, є протиправними, а з другого — все-таки спрямовані на
виявлення фактів давання-одержання хабара та на викриття осіб, що
дали чи одержали хабар. Для всебічного дослідження правової при-
роди та ознак провокації хабара необхідним є вивчення кримінально-
правових норм, які передбачають відповідальність за згаданий злочин
у законодавстві зарубіжних країн. У свою чергу, такий підхід дасть
можливість окреслити шляхи удосконалення існуючої норми, що пе-
редбачає відповідальність за провокацію хабара у Кримінальному
кодексі (далі — КК) України.
Серед вчених, які досліджували проблеми кримінальної відпові-
дальності за провокацію хабара, можна виділити С. А. Бабич, Б. В. Вол-
женкіна, Н. Єгорову, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, О. В. Побриз-
гаєву, О. О. Рижову та ін. Однак комплексного вивчення кримінально-
правової характеристики провокації хабара за законодавством зару-
біжних країн раніше не проводилося.
Метою статті є дослідження кримінально-правової характеристи-
ки норм, що передбачають відповідальність за провокацію хабара
у законодавстві зарубіжних країн та порівняння її з об’єктивними
і суб’єктивними ознаками провокації хабара за КК України.
Перш за все, зазначимо, що кримінальна відповідальність за про-
вокацію хабара у законодавстві зарубіжних країн передбачається
тільки у відповідних нормах КК Киргизької Республіки, Республіки
Білорусь, Республіки Болгарія, Республіки Вірменія, Республіки Казах-
стан, Республіки Таджикистан та Російської Федерації. Проте не у всіх
згаданих законах провокація хабара має однаковий зміст. Так, КК
Республіки Білорусь (ст. 396) передбачає відповідальність не за про-
вокацію, а за інсценування одержання хабара чи комерційного під-
купу. Разом із тим відповідальність за провокацію хабара у криміналь-
ному законодавстві зарубіжних країн нерідко пов’язується із відпо-
відальністю за провокацію комерційного підкупу, однак така ситуація,
151
Кримінально-правова характеристика провокації хабара... О. Грудзур
насамперед, обумовлена специфікою норм, що передбачають відпо-
відальність за одержання чи давання хабара, і лише внаслідок цього
проявляється у нормах щодо відповідальності за провокацію хабара.
Розбіжним у розглядуваних нормах законодавства зарубіжних
країн є закріплення й інших ознак складу злочину. Натомість, аналіз
об’єктивних ознак провокації хабара свідчить, що норми, які перед-
бачають відповідальність за цей злочин у КК зарубіжних країн, є до-
сить схожими між собою і фактично більшість із них є подібними до
ст. 304 КК Російської Федерації. Відмінними є лише ст. 307 КК Респуб-
ліки Болгарія та певною мірою ст. 321 КК Республіки Таджикистан
і ст. 396 КК Республіки Білорусь.
На нашу думку, важливим залишається те, що провокацію хабара
окремі законодавці зарубіжних країн відносять до злочинів проти
правосуддя і безпосередньо пов’язують із процесом доказування (ви-
явлення та закріплення доказів) одержання чи давання хабара, а це
вказує на специфічність родового об’єкта кримінально-правової охо-
рони. Останній, за твердженнями Н. Єгорової, охоплює суспільні від-
носини, котрі виникають при здійсненні правосуддя1. На підставі
цього безпосереднім об’єктом провокації хабара необхідно визнати
суспільні відносини, що мають місце при виявленні та закріпленні
доказів давання-одержання хабара.
По-іншому родова належність провокації хабара визначається
у КК Республіки Болгарія, де досліджуваний злочин належить до зло-
чинів, пов’язаних із хабарництвом. Тому об’єктом провокації хабара
за КК Республіки Болгарія можуть бути суспільні відносини порядку
оплати праці службових осіб.
У свою чергу КК Республіки Таджикистан пов’язує провокацію
хабара зі злочинами проти державної влади та інтересів державної
служби, до яких входять також давання і одержання хабара. Об’єктом
провокації хабара є суспільні відносини порядку оплати праці служ-
бових осіб і суспільні відносини, які виникають при виявленні та за-
кріпленні доказів давання-одержання хабара.
У цьому контексті очевидним є те, що лише в КК Республіки Бол-
гарія та КК Республіки Таджикистан провокація хабара належить до
злочинів проти державної влади та інтересів державної служби, подіб-
но до вітчизняного КК, де провокація хабара включена до розділу
XVII Особливої частини «Злочини у сфері службової діяльності». Але
1 Егорова Н. Провокация взятки либо коммерческого подкупа / Н. Егорова // Рос-
сийская юстиция. – 1997. – № 8. – С. 26.
152
Вісник № 2 [57] Проблеми порівняльного правознавства
російські вчені висловлюють пропозиції стосовно необхідності відне-
сення провокації хабара до злочинів проти державної влади, інтересів
державної служби та служби в органах місцевого самоуправління1, на
зразок того, як це відображається у законодавстві України.
Поряд із цим предмет провокації хабара, безумовно, повинен збі-
гатися із предметом давання та одержання хабара. Проте майже у всіх
наведених нормах КК предмет провокації хабара знаходить безпосе-
реднє формулювання у нормах щодо відповідальності за згаданий
злочин і не є ідентичним предмету давання чи одержання хабара (ко-
мерційного підкупу). Винятком є тільки ст. 307 КК Республіки Болгарія,
яка не описує предмет провокації хабара, але його зміст випливає зі
ст. 301 та ст. 304 і розуміється як дар чи інші майнові блага2. До речі,
ст. 370 КК України також не конкретизує предмет хабара, але на від-
міну від КК Республіки Болгарія, КК України взагалі не уточнює пред-
мет хабара.
Предмет провокації хабара та предмет давання-одержання хабара
за кримінальними законами зарубіжних країн (крім КК Республіки
Болгарія) не збігаються у частині того, що предметом провокації, поруч
із грошима, цінними паперами та іншим майном, є послуги матеріаль-
ного характеру, а предметом давання чи одержання хабара (комерцій-
ного підкупу) — вигоди майнового характеру. Інакше кажучи, право-
ве визначення предмета провокації хабара та предмета давання-
одержання хабара характеризується певною непослідовністю, що зу-
мовлює неоднозначність у розумінні цих понять.
Визначаючи предмет хабара, безумовним є той факт, що предметом
можуть бути як гроші у національній валюті відповідної країни, так
і гроші в іноземній валюті. Натомість, під іншим майном слід розумі-
ти будь-які матеріальні речі, котрі знаходяться у відкритому чи об-
меженому цивільному обігу або виключені з нього. При цьому до
уваги не береться, хто і на якій підставі володіє майном, що є пред-
метом хабара, а важливим залишається тільки те, що майно виражає
певну матеріальну цінність.
Цінні папери у контексті предмета провокації хабара — це доку-
менти, які посвідчують грошові або інші майнові права. Обов’язковою
ознакою таких документів є наявність всіх необхідних реквізитів, що
підтверджують їх оригінальність, дійсність та юридичну силу.
1 Рыжова О. А. Совершенствование уголовного законодательства, предусматри-
вающего ответственность за провокацию взятки либо коммерческого подкупа /
О. А. Рыжова // Российский следователь. – 2004. – № 8. – С. 19.
2 Уголовный кодекс Республики Болгария. – СПб., 2001. – С. 212.
153