Тема 5. Аналіз варіантів та прийняття політичних рішень

Виявлення та генерування варіантів. Оцінка та порівняння варіантів. Методи операційного дослідження й аналізу рішень: лінійне програмування; динамічне програмування; компенсаторна матриція; “дерево рішень”; теорія утворення черг; моделі запасів. Аналіз ризику. Прийняття політичних рішень як складний динамічний процес. Побудова адекватних теоретичних моделей: біхевіоризма; когнітивістська; обмеженої раціональності; нкременалістська; мішано-середня. Роль теорії утилітаризму (Сміт і Бентам) у становленні моделі раціонального вибору. Моделі репрезентації інтересів. Плюралістична концепція Р. Даля. Неокорпоративізм і модель політико-управлінських мереж.

Тема 6. Політичне прогнозування та його роль в управлінні соціально-політичними процесами

Поняття “прогноз” і “політичне прогнозування”. Основні характеристики політичного прогнозування, його теоретико-пізнавальна та управлінська спрямованість. Внутрішньополітичне і зовнішньополітичне прогнозування. Типологізація прогнозів: оперативний, короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий і віддалений. Об’єктивні підстави та умови політичного прогнозування. Основні стадії прогнозування.

Тема 7. Моделювання соціально-політичних процесів і механізму прийняття державних рішень

Оптимальний підхід та оптимальні моделі у вивченні соціально-політичних процесів. Типи моделей соціальних явищ і процесів. Штучний інтелект та “івент-аналіз”. Державні рішення як об’єкт політичного прогнозування. Моделювання механізму прийняття державних рішень.

Тема 8. Стратегічне державне прогнозування

Прогнозування процесів суспільних модернізацій. Державно-політична стратегія соціальних перетворень. Порівняння типів і характеру державотворчих процесів. Стратегічний кількісний аналіз процесів соціально-економічного розвитку держави.

Тема 9. Довгострокове глобальне прогнозування тенденцій світового політичного розвитку

Футурологія політики як науковий напрямок. Еволюція футуроорієнтованих підходів до опанування майбутнього в історії людської цивілізації. Концепції постіндустріального суспільства Олвіна Тоффлера і Даніела Белла. Концепція інформаційного суспільства Джона Нейсбіта. Ідея “кінця історії” Френсіса Фукуями.

Тема 10. Зміст і технологія системного аналізу

Структура загального системного аналізу. Його основні складові — аналіз структурний, функціональний, факторний, генетичний і часовий. Етапи системного аналізу: постановка завдання; структуризація та креслення меж (декомпозиція) досліджуваної системи; створення моделі; дослідження а прогноз її розвитку. Поняття моделі. Класифікація моделей. Моделювання як етап цілеспрямованої діяльності. Особливості системного моделювання. Оптимізація системи. Можливості математичного моделювання. Особливості кібернетичного моделювання. Динаміка моделей. Класифікація системного аналізу.

Тема 11. Роль системного підходу в науці та практиці

Функції системності в науці — світоглядна, евристична, пояснювальна, методологічна, прогностична. Системні закони та їх роль у пізнанні. Системні ідеї у практичній життєдіяльності суспільства. Системність і майбутнє.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ