Оформлення звіту

Результати визначення записують у формі таблиці:

Таблиця 5.1.

Місце відбору проби води	Вміст нітратів	Вміст по азоту нітратів
	мг NO3-/л	мг N/л

Контрольні питання

1. За допомогою якого приладу визначається вміст нітратів у воді?

2. Яка гранично допустима концентрація нітратів для питної води?

3. Зміст колориметричного методу визначення нітратів у воді?

4. Як проводиться підготовка води для дослідження на визначення в ній сполук азоту?

5. Як проводять виміри оптичної густини фотометричним методом?

6. Як визначити вміст нітратів за одержаними значеннями оптичної густини?

Література

1. Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.

2. Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.

Лабораторна робота № 6 визначення гранулометричного (зернового) складу крупноуламкових і піщаних грунтів Мета і завдання роботи

Дослідним шляхом визначити зерновий склад незв’язкових крупноуламкових і піщаних ґрунтів. Для визначення зернового складу незв’язкових ґрунтів роблять аналіз на ситах. Це дозволяє:

1) визначити назву ґрунту (таблиця 6.1);

2) побудувати сумарну криву зернового складу, з допомогою якої визначають ступінь неоднорідності ґрунту.

Основні теоретичні положення

Пухкі осадові гірські породи (грунти) складаються з частинок, зерен та уламків різної величини, форми і речовинного складу. Їх розмір змінюється від декількох сантиметрів до тисячних міліметра.

Під гранулометричним або механічним складом ґрунту розуміють відносний вміст в ньому (по вазі) частинок різної величини.

Гранулометричний склад є одним із важливих факторів, які визначають фізичні властивості грунту, такі як пластичність, пористість, стисненість, водопроникність та ін.

Для визначення гранулометричного складу порід виконують гранулометричний або механічний аналіз. Гранулометричний аналіз полягає у розчленуванні ґрунту на групи з близькими за величиною частинками – так званими фракціями. Розмір частинок, як правило, визначають за діаметром і показують у міліметрах.

Визначення гранулометричного складу необхідно для вирішення цілого ряду практичних питань, найбільш важливими з яких є:

1) класифікація ґрунтів за гранулометричним складом;

2) наближене обчислення водопроникності пухких незв’язкових ґрунтів за емпіричними формулами;

3) вибір оптимальних отворів для фільтрів експлуатаційних свердловин;

4) оцінка пухких незв’язкових ґрунтів, як будівельного матеріалу.

Для визначення назви ґрунтів прийнята схема (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1. Класифікація крупноуламкових і піщаних порід за процентним вмістом в них частинок певних розмірів

Порода	Розмір частинок, мм	Сума всіх частинок, %
Крупноуламкові грунти
Бриловий (валунний) грунт	 200	50
Щебенистий (гальковий) грунт	 10	 50
Дресвяний (гравійний) грунт	 2	 50
Піщані грунти
Гравелистий пісок	 2	 25
Крупний пісок	 0,5	 50
Пісок середньої крупності	 0,25	 50
Дрібний пісок	 0,1	 75
Пилуватий пісок	 0,1	 75

Для визначення гранулометричного складу порід в інженерній геологічній практиці найбільше розповсюдження отримав ситовий аналіз.