
- •Дане видання – власність іфнтунг.
- •Голова навчально-методичного об’єднання
- •Дане видання – власність іфнтунг.
- •Лабораторна робота №1 визначення основних фізичних і хімічних властивостей підземних вод Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення густина
- •Мінералізація
- •Реакція середовища
- •Обладнання, прилади, реактиви:
- •Порядок проведення роботи визначення густини
- •Визначення фізичних властивостей на Іономірі Визначення рН
- •Визначення Еh
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати досліджень записують у формі таблиці:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота №3
- •Обладнання, прилади, реактиви:
- •Порядок проведення роботи Визначення сумарного вмісту кальцію і магнію
- •Визначення вмісту кальцію
- •Визначення магнію
- •Оформлення звіту Результати визначень записують у формі таблиці:
- •Контрольні питання
- •Мета і завдання роботи
- •Обладнання, прилади, реактиви:
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту результати визначення записують у формі таблиці:
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота № 5 визначення сполук азоту у воді Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Обладнання, прилади, реактиви:
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Література
- •Лабораторна робота № 6 визначення гранулометричного (зернового) складу крупноуламкових і піщаних грунтів Мета і завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Під гранулометричним або механічним складом ґрунту розуміють відносний вміст в ньому (по вазі) частинок різної величини.
- •Обладнання і прилади
- •Порядок проведення роботи
- •1. Підготовка ґрунту до аналізу.
- •2. Розподіл грунту на фракції.
- •4. Графічне зображення гранулометричного складу ґрунтів.
- •Лабораторна робота № 7
- •Об’ємна маса скелету грунту (γск) – величина об’ємної маси ґрунту при видаленні з нього води (абсолютно сухого).
- •Обладнання, прилади, реактиви
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення звіту
- •Контрольні заПитання
- •Література
Визначення Еh
Для проведення заміру натискуємо чорну клавішу – компенсатор температур.
На задній панелі приладу в гніздо “ИЗМЕРЕНИЯ” включаємо штекер платинового електроду. Прилад включаємо у мережу з електричним струмом.
На передній панелі приладу натискуємо клавіші: другу білу знизу у лівому ряді і верхню у правому ряді.
По нижній шкалі приладу беремо відлік результатів вимірювання Eh і перемножуємо одержаний результат на 100.
Для уточнення результатів заміру Еh в правому ряді клавіш приладу, де вказані “ПРЕДЕЛЫ ИЗМЕРЕНИЯ” натискаємо клавішу відповідного діапазону вимірювання. Проводимо відлік по верхній шкалі приладу. Одержані результати заміру додаємо до нижнього показника заданого інтервалу вимірювань.
Оформлення звіту
Результати досліджень записують у формі таблиці:
Таблиця 1.1.
Місце відбору проби води |
Густина , кг/м3 |
РН
|
Еh, mv |
Величина сухого залишку М, г/л |
Приміт- ка |
|
|
|
|
|
|
Контрольні питання
Що таке густина води і від чого вона залежить?
Що приймають за одиницю густини?
Як впливає температура на густину?
Що таке відносна густина води?
Що називають мінералізацією води?
Що таке реакція середовища?
Як виражається концентрація іонів водню?
Що визначається величиною Еh?
Що визначається величиною рh?
Який прилад використовується для визначення величин рH і Еh?
Література
Карцев А.А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. М., Недра, 1972. Раздел “Основы гидрохимии”.
Шугрин В.П. Нефтегазопромысловая гидрогеология. М., Недра, 1973. Раздел “Основы гидрохимии”.
Лабораторна робота №2
ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ХЛОР-ІОНІВ В ПІДЗЕМНИХ ВОДАХ
Мета і завдання роботи
Визначити вміст хлор-іонів в підземних водах аналітичним шляхом.
Основні теоретичні положення
Визначення
хлор-іонів проводиться титруванням
–
іона 0,1н розчином азотнокислого срібла
в присутності індикатора хромовокислого
калію. Перша крапля надлишкового розчину
срібла утворює з індикатором осад
хромовокислого срібла, що забарвлює
розчин у кров’яно-бурий колір. Зміна
кольору титрованого розчину від
зеленувато-жовтого до кров’яно-бурого
вказує на кінець титрування.
Обладнання, прилади, реактиви:
Титрувальний стіл, бюретка об’ємом 10 мл, колба об’ємом 250 мл. Реактиви: розчин хромовокислого калію 10 %, розчин азотнокислого срібла 0,1н.
Порядок проведення роботи
Проводять два визначення хлор-іонів: орієнтовне і точне. Якщо за даними орієнтовного визначення вода має багато хлоридів, воду для точного визначення відбирають з таким розрахунком, щоб на одне визначення пішло 3-20 мл 0,1н розчину азотнокислого срібла.
ОРІЄНТОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: в пробірку наливають 5 мл досліджуваної води, додають одну краплю 10% розчину хромовокислого калію. Потім, постійно перемішуючи, добавляють по краплях 0,1н розчин азотнокислого срібла до незникаючого бурого кольору. При множенні числа використаних крапель на 0,02 одержують приблизно склад хлор-іону в розчині, виражений в г/л.
ТОЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ: якщо при орієнтовному визначенні вміст хлор-іону не перевищує 0,400 г/л, точне визначення проводиться в 100 мл води. При більш високому вмісті хлоридів для визначення відбирають відповідно менший об’єм, або користуються точно розведеним вихідним розчином.
До відміряного об’єму (100 мл) досліджуваної води додають 5 крапель хромату калію і повільно титрують при неперервному перемішуванні 0,1н розчином азотнокислого срібла до переходу жовтуватого кольору у розовато-бурий, що не зникає при перемішуванні. При титруванні рекомендується порівнювати колір досліджуваної води з кольором стандарту, який готується додаванням повареної солі до відтитрованої проби. Від добавки повареної солі бурий колір розчину переходить в світлий, в зеленувато-жовтий.
Визначення хлоридів за цим методом правильно тільки в тому випадку, коли рН розчину, в якому визначають хлор-іон, не менше 7 і не більше 10,5.
Якщо рН розчину більше 10,5, тоді до проби розчину, відібраної для визначення іону хлору, додають 2-3 краплі 0,1 % розчину фенолфталеїну і по краплях розведену (не менше 1:5) азотну кислоту для прозорості розчину.
Якщо досліджувана вода має кислу реакцію, то таку пробу нейтралізують 0,1н розчином їдкого натрію, застосовуючи в якості індикатора той же розчин фенолфталеїну і обезбарвлюють потім воду однією краплею азотної кислоти.
Якщо вода має у собі сірководень, від нього звільняються кип’ятінням її в азотнокислому середовищі.
Кількість хлор-іонів розраховують так:
мг-екв/л
(2.1)
мг/л
(2.2)
де а – кількість розчину азотнокислого срібла у мл, витрачене на титрування,
н – нормальність розчину азотнокислого срібла,
V – об’єм проби взятої для титрування (з врахуванням розведення),
35,5 – еквівалентна вага хлору.