Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Экономический анализ.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
1.21 Mб
Скачать

Аналіз гуртового товарообігу

Обіг гуртової торгівлі являє собою вартість проданих товарів, придбаних на стороні з метою перепродажу юридичним чи фізичним особам, що здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, для професійного використання (подальшої переробки чи продажу), крім продажу населенню, що відноситься до обігу роздрібної торгівлі. Обов'язковою ознакою операції, яка відноситься до гуртової торгівлі, є наявність рахунка-фактури. Гуртовий товарообіг означає початковий рух товарів від виробника до споживача і через нього товари вводяться в сферу звертання за допомогою встановлення зв'язку між виробництвом і роздрібною торгівлею.

Гуртовий обіг відноситься до числа найважливіших показників діяльності оптових організацій. Вивчення діяльності оптових організацій звичайно починається з аналізу обсягу її товарообігу. Обсяг оптового продажу відображається на інших фінансово-економічних показниках гуртової торгівлі. Ріст гуртового товарообігу обумовлюється насамперед ростом обсягу виробництва товарів, збільшенням кількості гуртових організацій, складських площ, розміру роздрібного товарообігу і т.д.

Гуртова торгівля створює запаси товарів поточного і сезонного характеру для безперебійного постачання роздрібних і виробничих підприємств: активно впливає на виробництво і продаж товарів населенню. Основні форми впливу на промисловість попередні замовлення, договори постачання, оптові ярмарки, засоби масової інформації.

Перед гуртовою торгівлею стоять наступні задачі:

  • поліпшення вивчення попиту на товари, кон'юнктури ринку;

  • підвищення вимогливості до постачальників на виконання договорів постачання, удосконалюванню асортименту і підвищенню якості товарів;

  • забезпечення договірних відносин з обласними підприємствами роздрібної торгівлі;

  • удосконалювання звінності товароруху;

  • розвиток централізованої доставки і кільцевого завезення товарів;

  • активне використання результатів маркетингових досліджень, спрямованих на більш повне задоволення потреб населення в товарах народного споживання.

Мета аналізу гуртової реалізації - одержання об'єктивної економічної інформації про стан і динаміку гуртового продажу товарів, факторах, які впливають на її зміну і можливі резерви росту з метою розробки стратегії розвитку гуртового товарообігу і підготовки обґрунтованого управлінського рішення.

Економічний аналіз в області гуртового товарообігу переслідує виконання наступних задач:

  • вивчення виконання прогнозного обсягу товарообігу в цілому за рік і більш короткі відрізки часу, по складу і товарному асортименті в сумі й у натуральному вираженні;

  • оцінка надходження товарів від постачальників і його відповідності договірним умовам по кількості, асортименту, якості і термінам постачань;

  • виявлення і вивчення факторів, що впливають на гуртову реалізацію;

  • вивчення шляхів і звінности товароруху;

  • установлення причин недоліків у торговій діяльності;

  • виявлення внутрішніх резервів росту гуртового товарообігу і розробка економічної стратегії розвитку оптової реалізації.

Блок-схема аналізу гуртової реалізації

Економічна сутність гуртової реалізації

Роль і значення аналізу гуртової реалізації

Мети и задачі аналізу гуртової реалізації

Інформаційне забезпечення аналізу гуртовоъ реалізації

Напрямки аналізу гуртової реалізації

Аналіз виконання планового завдання Аналіз динаміки гуртової реалізації

г уртовой реалізації

Аналіз впливу факторів на зміну сумми гуртової реалізації

Узагальнення результатів аналізу

Розробка заходів щодо використання резервів росту гуртової реалізації

Аналіз гуртового товарообігу проводять за наступними напрямками:

Аналіз виконання плану і динаміки:

  • за загальним обсягом товарообігу (валовому);

  • за звітним періодам;

  • за видам і формам товарообігу;

  • за структурними підрозділами;

  • за ассортиментом;

  • за напрямами реализації;

  • за рівномірностю відвантаження;

  • за забеспеченням виконання плану роздрібного товарообігу.

Аналіз впливу факторів на величину гуртового товарообігу:

  • факторів, пов’язанні з товарними ресурсами;

  • трудові фактори;

  • фактори, пов’язанні з використанням матеріально-техничної бази підприємства.

Узагальнення результатів аналізу:

  • оцінка ефективності управління;

  • виявлення й узагальнення резервів росту.

Розробка заходів щодо дослідження резервів.

Інформаційною базою аналізу гуртового товарообігу є показники бухгалтерської, фінансової і статистичної звітності; дані поточного бухгалтерського обліку (синтетичного й аналітичного обліку руху товарів на складах організації); матеріали вибіркових досліджень і ін.

Інформаційне забезпечення - сукупність інформаційних ресурсів, що характеризують об'єкт аналізу і необхідних для досягнення поставлених цілей.

Інформаційне забезпечення аналізу гуртового товарообігу складається з:

  • нормативно-довідкової інформації - документів нормативного, правового і довідкового характеру, що стосується оптової реалізації:

    • нормативи товарних запасів по складах, товарним групам;

    • ліміт товарного залишку по складу;

    • договору постачання товарів за асортиментом;

    • договори, контракти на постачання товарів покупцям.

  • планової інформації - сукупність планових(прогнозних) показників про майбутні процеси, явища й очікувані результати:

  • план оптового товарообігу(по видах товароруу);

    • план постачання товарів на експорт;

    • план постачання товарів торгуючим організаціям;

    • план постачання товарів оптовій базі;

    • дані бізнес-плану;

    • інформація плану соціального й економічного розвитку оптової бази.

    • фактографічна інформація - система облікової, звітної і внеоблікової інформації про факти фінансово-господарської діяльності оптової бази:

    • звіти матеріально-відповідальних особ;

    • первинні і зведені бухгалтерські документи про надходження, відвантаження і продаж товарів;

    • бухгалтерські регістри по рахунках "Товари", "Розрахунки з постачальниками";

    • зведення про псування, бій, брухт товарів, інвентаризаційні описи;

    • порівнювальні відомості, акти переоцінок;

    • дані аналітичного обліку про стан розрахунків з постачальниками;

    • бухгалтерський баланс - форма №1;

    • звіт про фінансові результати - форма №2;

    • форма №1-торг - "Звіт про товарообіг, продаж і залишки товарів";

    • форма №3-торг - "Звіт про продаж і залишки товарів у торговій мережі суспільного харчування";

    • форма №1-зб (оптово-споживчі товари) - "Звіт про постачання споживчих товарів для продажу населенню";

    • форма №1-ПВ - "Звіт про працю";

    • форма №3-ПВ - "Звіт про використання робочого часу";

    • огляд кон'юнктури ринку товарів;

    • зведення про штрафні санкції і якість товарів;

    • звіти про вироблювану продукцію промислових підприємств;

    • висновок аудитора, акти ревізій, перевірок;

    • протоколи зборів.

Аналіз гуртового товарообігу проводиться у визначеній послідовності: дається загальна оцінка виконання прогнозованих показників; виявляється динаміка продажу товарів; вивчається товарообіг по напрямках реалізації, формам продажу і товарній структурі, визначаються фактори, що впливають на нього і виявляються резерви його збільшення.

Виконання прогнозованих показників продажу товарів дає загальну первісну оцінку роботи гуртової організації. Робити остаточні види на його основі не можна. Це важливий показник, але він підлягає деталізації, при якій аналізується виконання прогнозних показників по основних його доданках.

Продаж товарів здійснюється в багато міст і регіонів і тому необхідний аналіз виконання прогнозованих показників обсягу реалізації в територіальному розрізі, а також по одноміських і іногородніх покупцях.

Аналіз гуртового товарообігу по формах вантажопотоків припускає вивчення його з підрозділом на складський і транзитний. Аналіз діяльності гуртових торгових організацій направляється насамперед на те, щоб установити ступінь виконання прогнозованих показників по обсязі продажів не тільки в цілому, але й окремо по складському і транзитному обігу(за участю організації в розрахунках і без її участі), а також розробити заходи, спрямовані на економічно обґрунтоване рішення питання про співвідношення складського і транзитного обігу. Питома вага складського і транзитного товарообігу по окремих товарах і товарних групах неоднакова. Складський обіг характеризується завезенням товарів на склади гуртових організацій. Це пов'язано з необхідністю перетворення товарних вантажопотоків, розподілу великих партій товарів, отриманих від виробника між багатьма роздрібними організаціями.

Співвідношення складського і транзитного обсягів товарообігу залежить від асортименту товарів, умов транспортування і їх збереження. Так, товарам нескладного асортименту, не потребуючі попередній підсортировки, звичайно реалізуються покупцям транзитом, а товари складного асортименту, що вимагає попередньої підсортировки(по видам, моделям, фасонам, розмірам, цінам і ін.), - зі складу.

Транзитний обіг скорочує витрати гуртових організацій на транспортування і збереження товарів, зменшує потребу у власних оборотних коштах і в кредитах банку і т.д.

Оскільки продаж товарів покупцям в гуртовій торгівлі здійснюється на основі ув'язнених з ними договорів постачання, то аналіз товарообігу може проводитися в асортиментному розрізі (виконання договорів постачання, обчислюються темпи росту і приросту окремих товарних груп, виявляється питома вага кожної товарної групи в загальному обсязі товарообігу). Невиконання продажу товарів по асортименту одночасно означає невиконання договорів, укладених з покупцями, що спричиняє стягнення штрафних санкцій. Аналіз зазначених показників здійснюється не тільки за рік, але і по кварталам, місяцям. При цьому обчислюються питома вага кожного місяця, кварталу в загальному обсязі товарообігу за рік. При аналізі товарообігу по товарах і товарних групах визначається питома вага кожної товарної групи в загальному обсязі продажів.

На гуртовий товарообіг, як і на роздрібний, впливають велика кількість факторів зовнішнього і внутрішнього характеру. До зовнішніх факторів не залежним від діяльності гуртової організації відносяться: стан економіки країни; обсяг і структура виробництва продукції; розміщення виробництва, його віддаленість від гуртової організації; соціальний стан населення країни; ступінь інфляції і т.д. Внутрішні фактори, що залежать від роботи організації, можна підрозділити на три основні групи:

  • забезпеченість товарними ресурсами і їх використання;

  • забезпеченість основними категоріями працівників і стан продуктивності праці;

  • розвиток матеріально-технічної бази гуртових організацій і ефективність її використання.

Фактори, пов'язані з товарним забезпеченням, впливають на обсяг гуртового продажу через зміну величин, надходження товарів, їхнього іншого вибуття(крім реалізації, утрати, нестачі, псування, переоцінки і т.д.), запасів на початок і кінець звітного періоду. Розрахунок впливу зазначених факторів на товарообіг здійснюється способами ланцюгової підстановки чи способом різниць виходячи з формули товарного балансу:

Зп + Н = Р + Зк, где

Зп - залишки товарів на початок періоду;

Н - надходження товарів;

Зк - запаси товарів на кінець періоду;

Р - обсяг гуртового товарообігу(реалізація).

Розрахунок впливу факторів, зв'язаних з товарними ресурсами на товарообіг розраховується методом прямого розрахунку:

Т = Зп + Н – Зк

ΔТ(Зп) = Зп(ф) – Зп(пл);

ΔТ(Н) = Н(ф) – Н(пл);

ΔТ(Зк) = -(Зк(ф) – Зк(пл)).

Друга група факторів включає:

- укомплектованість штату в цілому і певними категоріями працівників;

- раціональне використання календарного фонду робочого часу;

- ефективність праці (продуктивність);

- застосування передових форм організації праці;

- рівень підготовки кадрів, загальні умови праці і побуту працівників.

Факторні моделі:

Т = Ч * Пріч, де

Ч - середньооблікова чисельність працівників;

Пріч - продуктивність праці річна.

Т = Ч * Д * Пдн, де

Д - кількість відпрацьованих днів;

Пдн - продуктивність праці денна.

Т = Ч * Д * t * Пгод, де

t - тривалість робочого дня, година;

Пгод - продуктивність праці середньлгодинна.

Т = Ч * dскл * Пскл, де

Ч - чисельність працівників;

Пскл - продуктивність праці працівників складу;

dскл - частка працівників складу в загальній чисельності.