3 Фінансові інвестиції

3.1 Характеристика фінансових інвестицій

Фінансові інвестиції - це вкладення коштів у фінансові інструменти, серед яких превалюють цінні папери, із метою одержання доходу у майбутньому.

Під фінансовими інструментами розуміють контракти, які одночасно приводять до виникнення фінансового активу в одного підприємства та фінансового зобов’язання в іншого.

Фінансові інструменти поділяються на:

- фінансові активи – грошові кошти, дебіторська заборгованість;

- фінансові зобов’язання;

- інструменти власного капіталу – це прості акції та інші види власного капіталу;

- похідні фінансові інструменти – ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інше.

Основою фінансових інструментів є цінні папери – це грошові документи, що засвідчують право володіння, передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів, процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав іншим особам.

Цінні папери можуть бути іменними та на пред’явника. Іменні цінні папери не підлягають передачі або передаються записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером іншій особі (індосамент). Цінні папери на пред’явника обертаються вільно.

Усі цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів та кредитів.

Відповідно до чинного законодавства в Україні можна випускати та обертати на фондовому ринку такими видами цінних паперів:

- акції;

- облігації;

- ощадні сертифікати;

- інвестиційні сертифікати;

- векселі;

- казначейські зобов’язання України – цінні папери на пред’явника що розміщуються на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу (довгострокові: 5-10 років; середньострокові: 1-5 роки; короткострокові).

Характеристика кожного виду цінних паперів.

Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства (АТ), підтверджує членство в АТ та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також, на участь у розподілі майна при ліквідації АТ. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими. Громадяни мають право власниками, як правило, іменних акцій.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. За акціями на пред’явника в книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна АТ у разі його ліквідації. Привілейовані акції не можуть бути випущені на суму більше 10 % статутного фонду товариства. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом АТ.

Дивіденди за акціями виплачуються один раз у рік за підсумками календарного року в порядку, передбаченому статутом АТ, за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших бюджетних платежів та відсотків за банківський кредит.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому строк із виплатою фіксованого проценту. Облігації усіх видів ділять на:

• облігації внутрішніх та місцевих позик;

• облігації підприємств.

Їх розповсюджують на добровільних засадах.

Облігації внутрішніх та місцевих позик випускаються на пред’явника, а обов’язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються.

Облігації підприємств випускаються підприємствами всіх форм власності, об’єднаннями підприємств, АТ і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Облігації можуть випускатися іменними, на пред’явника, процентними і безпроцентними (цільовими), які вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.

Кошти, одержані від реалізації облігацій внутрішніх та місцевих позик, направляються відповідно до республіканського та місцевого бюджетів, до позабюджетних фондів місцевих рад, а кошти від розміщення облігацій підприємств направляються на цілі, визначені при їх випуску.

Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку – депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати видаються такі: строкові, до запитання, іменні та на пред’явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним.

Інвестиційний сертифікат – це цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвідчує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання за яким одна особа зобов’язана сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк, правовий статус якого регулюється законодавством про вексельний обіг. Вексельний обіг може охоплювати різні сфери. По-перше, відносини між банками та клієнтами при видачі банківських позичок; по-друге між суспільством та державою (казначейські векселя); по-третє, між фізичними та юридичними особами без посередництва банку.