4. Теоретико-методологічні основи аудиту. Методи аудиторського контролю. Ціль аудиторської перевірки. Основні завдання аудиторського контролю.

В Україні аудиторська діяльність охоплює три сфери :

- законодавчу,

- нормативну,

- інструктивну.

Законодавча сфера представлена основним документом, який регулює правові аспекти аудита – це ЗУ "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993р. Цей закон визначив місце аудита в економічному контролі фінансово-господарчої діяльності, як його необхідного й рівноправного елемента.

Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудита) і пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності оподатковування, аналізу фінансово-господарчої діяльності й інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності юридичних і фізичних осіб.

Аудиторська діяльність охоплює організаційне й методичне забезпечення й практичне виконання аудиторських перевірок і надання інших аудиторських послуг.

Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

У законі також розглядаються багато інших питань, наприклад: сертифікація аудиторів, управління аудиторською діяльністю, підстави для проведення аудиту, обов'язки і відповідальність аудиторів.

Нормативна сфера необхідна для нормативного регулювання аудиторської діяльності. Вона представлена МСА, Кодексом етики МФБ.

Інструктивна сфера передбачає розробку документів, необхідних для реалізації стандартів. Ця сфера в Україні практично не розвинена, але має великі перспективи.

Організаційне і методологічне керівництво аудиторської діяльності в Україні здійснює Аудиторська палата України.

Т.ч. нормативне регулювання аудиторської діяльності представлене Законом України, МСА, Кодексом етики МФБ.

Предмет аудиту – складання економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик системи, яка знаходиться у сфері аудиторської оцінки.

Метод аудиторської діяльності – базується на основних положеннях діалектичного методу пізнання і законах політичної економії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, являють собою єдине ціле, узагальнені, без відмінностей між окремими частинами і властивостями. Метод аудиту – це сукупність способів , прийомів, використовуваних для дослідження стану об’єктів, які вивчаються. Ці прийоми можна об’єднати в такі групи:

І – визначення кількісного та якісного стану об’єкту.

ІІ – визначення відхилень реального стану досліджуваного об’єкту від норм і нормативів, планових показників та інших правил.

ІІІ – оцінка стану об’єкту (в минулому, теперішньому та майбутньому періодах).

Тобто, методом аудиту є визначення реального, кількісного і якісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового або нормативного стану і оцінки цих відхилень щодо критеріїв необхідності і законності.

В аудиті широко використовуються прийоми і методи, які не є аудиторськими, – це перш за все прийоми і методи статистики і аналізу господарської діяльності : порівняння, деталізація показників, індекси, елюмінірованіє, сальдовий та інші.

Білуха Микола Тимофійович об'єднує методи аудиторського контролю в такі групи:

1. Органолептичні – це :

- інвентаризація; - контрольні виміри робіт;

- вибіркові спостереження;

- суцільні спостереження; - технологічний контроль;

- експертизи різних видів; - службове розслідування;

- експеримент.

2. Розрахунково-аналітичні:

- економічний аналіз;

- статистичні розрахунки;

- економіко-математичні методи.

3. Документальні:

- інформаційне моделювання;

- дослідження документів;

- камеральні перевірки (проектна кошторисна документація, податкова звітність, деклар. і так далі);

- нормативно-правове регулювання.

4. Узагальнення і реалізація результатів контролю:

- групування недоліків;

- документування результатів проміжного контролю;

- аналітичне групування;

- слідчо-юридичне групування;

- систематизований виклад недоліків в акті (висновку) аудиту;

- ухвалення рішень за наслідками аудиту;

- контроль за виконанням ухвалених рішень.

Мета аудиту фінансової звітності – висвітлення аудитором у висновку чи відповідає фінансова звітність у всіх істотних аспектах інструкціям які регламентують порядок підготовки і надання фінансових звітів. Тобто, мета проведення аудиту – складання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, який перевірявся.

Основні завдання аудиту – збір і обробка достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Крім того, аудит зобов'язаний адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантію того, що інформація, яка міститься в бухгалтерській документації і первинних документах достатня і достовірна.

До найважливіших завдань аудиторських фірм відносяться також :

• проведення експертизи фінансово господарської діяльності і стану майна підприємств;

• розробка рекомендацій по поліпшенню роботи економічних об'єктів, підвищенню її результативності, складання висновків про платоспроможність, законності господарських операцій і їх бухгалтерські записи;

• прогнозування результатів фінансово господарській діяльності підприємств, оцінка перспективи їх розвитку і кінцевих результатів;

• наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств шляхом виконання науково дослідницьких робіт, розробки методик обліку і аналізу, організації збору і передачі нормативній документації;

• надання консультаційно-інформаційних послуг висококваліфікованими фахівцями з організації обліку, контролю і аналізу господарської діяльності;

• організація підготовки і підвищення кваліфікації працівників обліку, управління, планування і інших категорій шляхом проведення короткострокових курсів, конференцій, семінарів.