ТЕКСТ І ЙОГО БУДОВА

ТЕКСТ І ЙОГО БУДОВА

ТЕКСТ (від лат. textus – тканина, сплетення, з’єднання ) – послідовність, що її об’єднано значеннєвим зв’язком мовних одиниць: висловлювань, абзаців, розділів тощо, що утворюють тематичну єдність. Текст може бути усним та писемним.

Порівняймо між собою наведені нижче групи речень. Яку з них можна вважати текстом? Чому?

Ми живемо у місті. Місто – це великий населений пункт, адміністративний, торгівельний та промисловий центр. Центр з точкою перетину будь-яких ліній, напрямів. Напрямок – це лінія руху. Рух на автомагістралях дуже насичений. магістраллю називається головна лінія у системі автомобільної, залізничної, телеграфної або будь-якої мережі.

Ми живемо у Кривому Розі. Кривий Ріг – велике індустріальне місто з добре розвиненою гірничовидобувною, гірничозбагачувальною та металургійною промисловістю. Але Кривий Ріг відомий не тільки своєю залізною рудою – хлібом металургійної промисловості, а й великим науковим потенціалом. Саме тут працює Академія гірничих наук України, яка згрупувала та об’єднала навколо себе науковців нашої країни, саме тут знаходиться відомий далеко за межами України Криворізький технічний університет – один з найстаріших та найвідоміших вищих навчальних закладів нашої держави.

Отже, текстом можна назвати тільки другу групу речень, тому що саме вона утворює тематичну єдність, зміст якої можна визначити гранично стисло - назвою або заголовком, які відповідатимуть на запитання «про що цей текст?» і є його темою. Крім того, в цьому тексті є й основна думка – головне, заради чого текст створюється – те провідне начало, яке обумовлює відбір матеріалу, мовних та інших засобів його організації, усю побудову тексту. Сам же текст завжди є відтворенням зв’язного мовлення.

Відомо. що залежно від комунікативної мети тексти поділяються на: тексти - розповіді, тексти – описи та тексти – міркування (роздуми). Кожен з них має свою будову контексту. наприклад, коли нам треба підкреслити цілісність, зв’язність, послідовність у викладанні інформації, ми користуємось послідовною будовою контексту. При послідовній будові контексту речення пов’язуються одне з одним за принципом «ланцюжка», тобто те, що було «новим» у попередньому реченні стає «відомим» у наступному реченні.

Наприклад:

Що таке деталювання

Вироби, що складаються з декількох деталей, виготовляють за складними кресленнями. Для того, щоб зібрати виріб за складальним кресленням необхідно попередньо виготовити окремі деталі. Для виготовлення окремих деталей треба забезпечити їх виробництво робочими кресленнями. Складання робочих креслень за складальними кресленнями називається деталюванням.

Якщо нам треба зобразити предмет, явище, процес. визначити і перерахувати істотні ознаки й властивості, які дадуть змогу одержати чітке уявлення про об’єкт, що його описуємо, систематизовану характеристику його ознак, то доречно використати паралельну будову контексту. При паралельній будові контексту декілька наступних речень пояснюють з різних боків, розкривають різні аспекти першого речення, яким починається текст, тобто у них однакове «відоме» і різне «нове».

Наприклад:

У нинішній час трест «Криворіжжитлобуд» має змогу вести будівництво крупнопанельного 9-поверхового 108-квартирного будинку за типовим проектом. Будівництво передбачено здійснити по вулиці Співдружності. Питання про будівництво позитивно вирішене з боку Міністерства та міської влади. На будівництво виділено необхідні фонди та визначені підрядні організації.

Текст складається з абзаців – внутрішньо замкнених змістових одиниць-мікротем, що у сукупності своїй розкривають тему тексту, розташованих у певній логічній послідовності. Саме з їх допомогою будується текст, знаходить своє вираження думка і найвагоміше у комунікативному плані повідомлення тексту та полегшується його сприйняття.

Вважається, що типовий абзац складається з трьох частин: абзацного зачину – де формулюється тема абзацу; абзацної фрази, яка містить основну інформацію абзацу та коментуючої частини, де підводиться підсумок сказаному у абзаці. Такий абзац наче відтворює в мініатюрі будову тексту взагалі: вступна частина, основна частина, закінчення.

Для текстів наукового плану (статті, параграфу з підручника, монографії тощо), в яких щось доводиться, стверджується або заперечується ці частини будуть: твердженням або тезою – необхідною для доказу думкою; доказом або доведенням – ланцюжком міркувань доведення істинності тез; висновком – вираженням певної оцінки, підведенням підсумків.

Наприклад:

Майбутнє електронних приладів

ТЕЗА. Розміри електронних приладів зменшують не тільки для того, щоб зробити їх більш легкими та компактними. Маленькі пристрої відзначаються швидкодією. Але існує межа мінімізації, після якої спостерігаються значні утрати потужності.

ДОКАЗ. Що ж робити? Невже не можна створити обчислювальні машини ще менших розмірів, ніж сьогодні? Вихід з положення є. І не один.

По-перше, на зміну звичним електронам у деяких випадках приходять інші частки, наприклад, фотони, голографія, волокна оптика, оптичні обчислювальні пристрої – ось шлях удосконалення «розумних» машин.

По-друге, успіхи генної інженерії дозволяють сподіватися, що в майбутньому елементи для мікроЕОМ будуть не робити, а вирощувати. Учені пропонують використати для вивчення мікросхем методи, подібні процесам складання живих структур у клітині. Такі структури надзвичайно малі. Наприклад, «живі прилади», що відповідають за фотосинтез у зеленому листі, мають розміри, що дорівнюють 10 нанометрам. На одному квадратному міліметрі уміщується більше мільярда таких елементів. Ще щільніше «упаковані» елементи усередині нейтрону.

ВИСНОВОК. Отже слова: «Комп’ютер розміром із живу клітину» - не фантазія. Адже тридцять років тому ніхто не міг припустити, що громіздкі шафи електронної апаратури можна «упакувати» у крихітний кристал розміром із ніготь мізинця.

Як ми бачимо, всі тексти, з якими нам доведеться працювати, можуть реалізовуватись у розповіді, описі, міркуванні, але частіше за все вони будуть поєднанням різних форм з перевагою однієї з них.

Тепер, користуючись тим, що ви знаєте про текст, визначте і сформулюйте головні ознаки тексту.

Всі тексти створюються і існують заради передачі інформації. Отже будь-який текст завжди містить в собі певну інформацію. У науковій літературі прийнято виділяти три основні типи змістовної інформації:

• фактографічну – інформацію про факти, явища, процеси, події:

За результатами багаторічних досліджень була теоретично обґрунтована і практично підтверджена можливість збільшення опадів штучним шляхом.

• логіко-теоретичну – інформацію, що повідомляє про способи;

• одержання фактографічної інформації, висновки з фактів та їх тлумачення, посилання на джерело інформації:

За результатами багаторічних досліджень була теоретично обґрунтована і практично підтверджена можливість збільшення опадів штучним шляхом.

• оцінну – інформацію, яка виявляє авторське відношення до повідомлення:

Помилково думати, що меліорація – це тільки розширення або осушення ґрунту.

Завдання 1. Яка інформація у поданих реченнях-мікротекстах є на Ваш погляд фактографічною, а яка логіко-теоретичною? Доведіть.

1. Головний висновок, якого дійшли вчені внаслідок вивчення Всесвіту, можна сформулювати коротко: світ, що оточує нас, змінюється з плином часу – еволюціонує.

2. Фонове радіовипромінювання приходить на Землю рівномірно з усіх боків, і ми можемо дійти висновку, що у один і той же момент воно всюди однакове.

3. Досліди, що їх проведено в лабораторіях, дають змогу досить точно розраховувати хід ядерних реакцій у ранньому Всесвіті.

4. Сучасні спостереження виявили, що всюди, практично у всіх зірках і галактиках кількість гелію перебільшує 25 відсотків.

Завдання 2. Знайдіть у реченнях-мікротекстах оцінну інформацію.

1. Не буде перебільшенням сказати, що нові різновиди сталей: наприклад, сплав залізо-нікель-титан або ж залізо-нікель-молібден подають великі надії у пошуках нових вогнетривких матеріалів.

2. Помилково вважати, що проблема зв’язку моралі і знань цікавить лише філософів.

3. Немає сумніву в тому, що самовиховання, самоосвіта, відповідальність за свої вчинки – це основа, на якій людина зводить підвалини свого характеру і зростає як громадянин.

За своєю значущістю для передачі змісту тексту інформація поділяється на: основну, додаткову та дублюючу.

Основна інформація – інформативний центр тексту – найголовніша у змістовому плані інформація. Вона має бути мінімально необхідною і достатньою для збереження змісту як в реченні, так і у тексті.

Для речення – цей мінімум є підмет і присудок з поширювачами, необхідними і достатніми для збереження змісту речення.

Наприклад:

Рослинність не тільки продукує кисень у процесі своєї діяльності, але й споживає його при диханні.

Завдання 3. Знайдіть в реченнях предикативний мінімум. Запишіть скорочений варіант мікротексту.

1. Космонавтика, яка є одним з основних замовників великої кількості найновіших приладів, апаратів та інших виробів, активно стимулює розвиток цілих галузей науки та виробництва.

2. Вся сукупність хімічних реакцій, що проходить у організмах, включаючи засвоєння речовин, які поступають зовні (асиміляція), та їх розщеплення (дисиміляція) аж до утворення кінцевих продуктів, що підлягають виділенню, є сутність і зміст обміну речовин – головної і постійної ознаки всього живого.

3. Усвідомлення необмежених можливостей науки і техніки в оволодінні силами природи, що зміцнилося з розвитком космічних досліджень, безперечно посилило почуття відповідальності за долю нашої планети.