- •Розділ 1. Загальна характеристика транспортної системи України
- •1.1. Залізничний транспорт, його місце і роль у господарстві України
- •1.2. Методика дослідження галузевих транспортних систем
- •Розділ 2. Чинники формування залізничної транспортної системи
- •2.1. Історичні чинники
- •2.2. Соціально-економічні чинники
- •2.3. Природно-екологічні чинники
- •Розділ 3. Структурний аналіз залізничної системи України
- •3.1. Організаційно-управлінська структура
- •3.2. Галузева і функціональна структура
- •3.3. Територіальна структура
- •Розділ 4. Перспективи розвитку залізничного транспорту
- •4.1. Основні напрямки технічного розвитку
- •4.2. Розвиток міжнародних залізничних транспортних коридорів на території України
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки Додаток а. Навантаження вагонів ( ваг. В серед. За добу)[1]
2.3. Природно-екологічні чинники
Рельєф України досить сприятливий для прокладення залізничних шляхів, тільки 4% території знаходиться під гірськими масивами, решта частини держави – рівнинні території. Особливо сприятливий рельєф є на півдні та в центральній частині України.
Розвиток залізничного транспорту в Україні розпочався в 60-х роках XIX ст. В цей період були збудовані перші залізниці: Львів —Перемишль (1861 р.) та Одеса — Балта (1865 p.), яку пізніше продовжили до Києва, а потім і до Москви. У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі і Придніпров'ї. Розміщення України між центральними районами Росії і Західною Європою сприяло проходженню ряду важливих транзитних залізниць, зокрема: Москва — Бахмач — Київ — Козятин — Здолбунів — Львів—Чоп і далі в Словаччину, Чехію, Угорщину.
Розвиток паливно-енергетичного і металургійного комплексів, особливо в Донбасі і Придніпров'ї викликав необхідність будівництва залізниць у напрямах Донбас — Придніпров'я-Криворіжжя. Із Донбасу в Придніпров'я направляються кокс та енергетичне вугілля, а в зворотному напрямі — криворізька залізна руда та нікопольський марганець. Названі та інші вантажі перевозяться залізницями Дебальцево — Синельниково — Дніпропетровськ — Кривий Ріг, а також Іловайськ — Волноваха — Запоріжжя — Кривий Ріг.
Великий обсяг видобутку і перевезень донецького вугілля на північ, північний захід вимагав будівництва у цих напрямках нових залізниць.
Зокрема, в 1937 р. було завершено спорудження і реконструкцію колії Донбас — Москва загальною довжиною 1200 км, а також пізніше — Дебальцево — Валуйки — Єлець — Москва та ін.
Розділ 3. Структурний аналіз залізничної системи України
3.1. Організаційно-управлінська структура
Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" сьогодні складається –
6 залізниць, що об'єднують всі області України
27 дирекцій залізничних перевезень
1684 станції
126 основних вокзалів
експлуатаційна протяжність головних колій - 22,3 тис.км
розгорнута протяжність колій – 30,3 тис.км
електрифікованих колій – 9169 км
68 локомотивних депо
51 вагонне депо
16 вагонних пасажирських депо
43 дистанції енергопостачання
69 дистанцій сигналізації та зв'язку
110 дистанцій колії
38 колійно-машинних станцій
37 дистанцій цивільних споруд
23 дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт
інвентарний парк вантажних вагонів – 174939 од.
інвентарний парк пасажирських вагонів – 8429 од.
інвентарний парк тепловозів – 2718 од.
інвентарний парк електровозів – 1796 од.
інвентарний парк електропоїздів – 1443 од.
інвентарний парк дизель-поїздів – 186 од.
середньоспискова чисельність працівників основної діяльності залізниць України – 375,9 тис. чол.
Залізниці є базовою галуззю економіки України та являють собою найважливіший, стрижневий елемент транспортної системи. Саме на них припадає 85,1 % вантажообігу (без урахування трубопровідного транспорту) та 54,5 % пасажирообігу.
За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії.
За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають 4 місце на Євроазіатському континенті, поступаючись тільки залізницям Китаю, Росії, Індії. Вантажонапруженість українських залізниць (річний обсяг перевезень на 1 км) у 3-5 разів перевищує відповідний показник розвинених європейських країн.
Розподіл вантажних перевезень між видами транспорту в Україні значно відрізняється від ЄС, де частка залізниць становить 8%, автотранспорту 44 %, морського та річкового – 45 %.