4. Методика виконання комплексу розрахунків.
4.1 Аналіз продуктивності варіантів приладу.
Одними з основних категорій сфери використання товарів–засобів виробництва є поняття “технічна” і “експлуатаційна” продуктивність засобу. Можна створити технічно більш досконалу і продуктивну конструкцію, але якщо вона потребує багато часу на технічне обслуговування і ремонти або використовується з низьким завантаженням у часі, то всі переваги високої технічної продуктивності можуть бути втрачені.
Мета аналізу — об’єктивно оцінити ступінь підвищення експлуатаційної продуктивності модернізованого приладу порівняно з базовим зразком, і тому всі показники розраховуються для двох варіантів приладу: нового (н) і базового (б). Коефіцієнт підвищення експлуатаційної продуктивності приладу після модернізації (Ке.п) визначиться як інтегральна величина, що враховує два фактори — коефіцієнт підвищення технічної продуктивності (інтенсивний фактор) — Кт.п і коефіцієнт підвищення фонду робочого часу використання приладу (екстенсивний фактор) — Кф.ч.
,
Коефіцієнт підвищення технічної продуктивності приладу.
,
де Пг.т — годинна технічна продуктивність варіанта приладу (таблиця 2).
Коефіцієнт підвищення фонду робочого часу використання приладу.
,
де Фр — річний розрахунковий (ефективний) фонд робочого часу використання приладу, годин.
Величина річного ефективного фонду часу використання приладу в даній ситуації може бути визначена за наступною формулою:
,
годин на рік,
де Фр.н — річний нормативний фонд робочого часу;
Вд — витрати робочого часу щоденного характеру на технічне обслуговування засобу праці;
Вп — витрати робочого часу на періодичне регламентне обслуговування приладу.
Величину Фр.н можна визначити так:
,
де 8 годин — тривалість робочого дня (зміни);
Чр.д — число робочих днів за рік, днів;
Чс.д — число скорочених на одну годину предсвяткових днів за рік, що не співпадають з вихідними (5….10), днів.
Витрати часу на щоденне (щозмінне) обслуговування Тт.о наведені в таблиці 2. Величина втрат за рік складе:
,
годин на рік,
Річні витрати часу на періодичний регламент варіанту приладу складе:
,
годин на рік,
де Тр.р — втрати часу на одну регламентну процедуру, годин (таблиця 2);
Чр — число регламентних процедур за рік.
Остання величина може бути визначена виходячи з тривалості міжрегламентного періоду — Тр.п (таблиця 2).
,
регламентів за рік.
Річна експлуатаційна продуктивність варіанту приладу:
,
аналізів за рік.
4.2 Маркетинговий аналіз ситуації.
Метою маркетингового аналізу є обгрунтування найважливіших підприємницьких рішень, а саме: прогнозування ємкості ринку продажу товару та стратегії насичення ринкового сегмента, що визначає темпи та обсяги виробництва товару.
В даній ситуації сегментом ринку (споживачами товару) є лабораторії і організації екологічного напрямку, які потенційно можуть купувати модернізований прилад. Прогноз кількості таких об’єктів (Чо)наведений в таблиці 1. Але ситуаційно ємкість ринку логічно пов’язувати не з кількістю таких об’єктів, а з обсягом вимірювань — інтенсивністю потоку аналізів за рік (Чв) по кожному потенційному об’єкту, що задані в таблиці1.
Ємкість національного ринку (обсяг аналізів за рік)
,
аналізів за рік.
Загальна потреба ринку в базовому та модернізованому варіантах приладу складе:
,
екземплярів (одиниць).
Якщо величина Рп менше кількості потенційних об’єктів – Чо, то до подальших розрахунків приймається:
Виходячи із запланованої стратегії насичення ринку (величина Тп, що задано в таблиці 1) середньорічний випуск приладів визначається:
— для модернізованого варіанта:
,
одиниць;
— для базового варіанта:
,
одиниць.