8.4. Українська школа.
Українська (київська) школа синтезу психологічної концепції та концепції граничної корисності сформувалася вже наприкінці ХIХ ст. Зокрема, М. Туган-Барановський одним із перших в Україні та Росії здійснив порівняльний аналіз теорій австрійської школи і зазначив, що вона запропонувала підхід, який обіцяв назавжди припинити суперечки про цінність. Вже в своїй першій роботі "Учение о предельной полезности хозяйственных благ как причине их ценности"(1890) Туган-Барановський обґрунтовує положення про те, що теорія граничної корисності є несподіваним підтвердженням теорії трудової цінності, і протистояння цих теорій ґрунтується на різних підходах до проблеми цінності. Вчений формулює закон - "теорему цінності", за яким граничні корисності господарських благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні і до "їх трудових цінностей. Ідея Туган-Барановського про необхідність дослідження категорії цінності з урахуванням як витрат, тобто і об'єктивних факторів, так і корисності (суб'єктивних) підносила його праці у цій галузі на рівень найновіших на той час здобутків світової економічної думки.
Одним з яскравих представників маржиналізму в Україні був професор Р. Орженецький, який запропонував у власному оригінальному викладі переважно ті нові елементи та перспективні ідеї, які нагромадила австрійська школа за двадцять років свого існування. З часом дедалі більшу увагу вченого привертає проблема взаємозалежності між ціною та витратами виробництва. З часом його погляди розвиваються в напрямку розширення та поглиблення соціального обгрунтування економічних явищ та понять.
Послідовник київської психологічної школи О. Білімович доповнює теорію граничної корисності теорією витрат виробництва, вносячи в неї засади маржиналізму, а також подає у власному трактуванні теорію наділення.
Загалом київська школа стала відомою світові завдяки професорові Київського комерційного інституту Євгену Слуцькому (1880-1948). Опублікована ним у 1915 році праця "До теорії збалансованого бюджету споживача" започаткувала якісно новий етап у розвитку теорії попиту, визначила принципово нові підходи до вирішення проблеми зв'язку між ціною, попитом та функцією корисності. Йому вдалося звільнити функцію корисності від суто суб 'єктивного трактування і пов'язати її з рухом цін та доходів. Слуцький переносить акцент із безперспективної в методологічному сенсі проблеми визначення ступеня корисності благ на проблему порівняння відносних рівнів корисностей різних благ.
У світовій економічній думці утвердився погляд Є. Слуцького на корисність будь-якого поєднання благ як на величину, яка може набувати тим більшого значення, чим кращим це поєднання виявляється для певного споживача. На цій основі Слуцький розробляє своє трактування функції корисності і формулює основне обмеження (дохід споживача) при визначенні максимуму цієї функції. Вчений виводить рівняння, в якому відображено його основний висновок щодо можливостей передбачення коливань у попиті і наведено залежності цих коливань для компенсування змін ціни. Найпростіший його запис такий: ефект ціни - ефект доходу + ефект заміщення.
Ідеї Слуцького вважають основоположними для розвитку теорії поведінки споживача як одного із розділів економетрики; вони справили величезний вплив на економіко-математичні дослідження з проблем взаємозв'язку між функцією попиту та динамікою цін і доходів. В них є ряд важливих висновків про умови стабільності споживчого бюджету, аналіз зв'язку між функцією корисності, динамікою цін і рухом доходів споживача, а також те, що криві байдужості можна використати для зміни теорії споживчої поведінки. Через 20 років ці ідеї використали англійські економісти Р. Аллен та Дж. Гікс.