86. Підготовча частина судового засідання. Її сутність, місце в структурі судового розгляду і порядок проведення

Підготовча частина є початковою, самостійною та важливою складовою частиною судового розгляду. У цій частині судового роз­гляду, яка починається його відкриттям і триває до оголошення дер­жавним обвинувачем обвинувального висновку, а у справах приват­ного обвинувачення — до викладення заяви потерпілим, проводить­ся остання перевірка наявності процесуальних передумов для того, щоб перейти до судового слідства.

На цьому етапі створюються необхідні передумови для повного й об'єктивного дослідження доказів і правильного вирішення справи при додержанні прав та інтересів учасників процесу. Проте не можна вважати, що підготовча частина судового розгляду проводиться лише в підготовчих цілях до судового розгляду. Заявлення і вирішення клопотань (ст. 296 КПК) чи вирішення питання про можливість роз­гляду кримінальної справи за відсутності кого-небудь з осіб, які брали участь у справі (статті 288-292 КПК), -— це питання, що мають важливе значення для руху справи.

Система процесуальних дій підготовчої частини здійснюється за чинним кримінально-процесуальним законом у такому порядку.

Відкриття судового засідання — це перша дія в судовому роз­гляді. Сутність її полягає в тому, що головуючий у призначений для розгляду справи час відкриває судове засідання і оголошує, яка спра­ва буде розглядатися (ст. 283 КПК).

Перевірка явки учасників судового розгляду та з'ясування причин неявки до суду відсутніх проводяться секретарем судового засідан­ня або судовим розпорядником ще до відкриття судового засідання і після цього доводяться до головуючого. Відкривши судове засідан­ня, головуючий оголошує, хто із учасників судового розгляду і ви­кликаних осіб з'явився, і повідомляє про причини неявки відсутніх (ст. 284 КПК).

Роз'яснення перекладачеві його обов'язків. Ця дія відбувається до роз'яснення прав іншим учасникам судового розгляду, оскільки пере­кладач повинен розпочати свою процесуальну діяльність одночасно із судом і раніше інших учасників судового розгляду.

Встановлення особи підсудного і часу вручення йому копії об­винувального висновку. Сутність цієї процесуальної дії полягає в тому, щоб переконатися, що підсудний є тією особою, яка віддана до суду.

Головуючий запитує підсудного, чи вручені йому і коли саме копія обвинувального висновку, а в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК, — копія скарги, копія постанови про порушення справи та повістка.

У разі невручення підсудному зазначених документів або вручен­ня їх у строк, менший як три дні до розгляду справи в судовому за­сіданні, розгляд справи належить відкласти натри дні з обов'язковим врученням підсудному цих документів для ознайомлення.

При несвоєчасному врученні підсудному зазначених документів справа може бути розглянута в судовому засіданні лише тоді, коли про це просить підсудний (ст. 286 КПК).

Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу. Після вико­нання дій, зазначених вище, головуючий оголошує учасникам судо­вого розгляду склад суду в даній справі, прізвище запасного судді, якщо він є, прізвище прокурора, захисника, перекладача, експерта, спеціаліста, секретаря і роз'яснює підсудному та іншим учасникам судового розгляду належне їм право відводу та запитує їх, чи заявля­ють вони проти будь-кого відвід. Питання про відвід вирішується судом за правилами ст. 57 КПК (ст. 287 КПК).

Вирішення питання про можливість розгляду справи у випадку неявки кого-небудь з учасників судового розгляду або інших викликаних у судове засідання осіб. Коли хто-небудь з учасників судового роз­гляду або з викликаних у судове засідання осіб не з'явився, суд з'ясовує причини неявки і, вислухавши думку учасників розгляду, вирішує питання про можливість розгляду справи: його продовження чи відкладення (статті 288-292 КПК).

У разі винесення судом ухвали про відкладення розгляду справи суд може допитати свідків, експерта або спеціаліста, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або їх представників, які з'явилися.

Вибачення свідків із залу суду. Коли визнано можливим почати слухання справи, головуючий дає розпорядження про видалення свідків із залу судового засідання в окрему кімнату і вживає заходів до того, щоб допитані свідки не зносилися з недопитаними. Цей при­пис закону обумовлений намаганням відвернути вплив показань одних свідків (раніше допитаних) на характер показань інших. Потерпілі й експерти із залу суду не видаляються (ст. 293 КПК).

Роз'яснення прав і обов'язків учасникам судового розгляду. Ви­конавши попередні процесуальні дії, головуючий роз'яснює підсуд­ному його права, передбачені ст. 263 КПК (ст. 294 КПК). Після цього головуючий роз'яснює потерпілому, цивільному позивачеві, цивіль­ному відповідачеві, спеціалістові і експертові їх права та обов'язки в судовому засіданні і попереджає експерта про кримінальну відпові­дальність за ст. 385 КК України за відмову виконати обов'язки екс­перта і за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 295 КПК).

Заявлення і розв'язання клопотань. Головуючий опитує учасни­ків судового розгляду, чи мають вони клопотання про виклик нових свідків і експертів, про витребування і приєднання до справи нових доказів.

При заявленні клопотання суд вислухує думку прокурора та інших учасників судового розгляду і розв'язує ці клопотання мотивованою ухвалою, а суддя — постановою. Відхилення клопотань не позбавляє права заявляти ті ж клопотання протягом усього судового слідства (ст. 296 КПК).