6. Формування особистості

Особистість формується в умовах конкретно-історичного існуван­ня людини, в діяльності (трудовій, навчальній та ін.). Провідну роль у процесах формування особистості відіграють навчання і вихован­ня, що здійснюються переважно в групах і колективах.

Поняття «формування особистості» вживається у двох значеннях.

Перше - формування особистості як розвиток, процес і результат. ^ цьому значенні формування особистості є предметом психологіч­ної науки, завдання якої - вияснення того, що є в наявності (експери­ментально виявляється, знаходиться) і що може бути в особи в умо­вах цілеспрямованих виховних і навчальних дій.

Це є, власне, психологічний підхід до формування особистості.

Друге значення - формування особистості як її цілеспрямоване виховання.

Це - педагогічний підхід до значення завдань і способів форму­вання особистості.

Педагогічний підхід передбачає необхідність з'ясування, що і як повинно бути сформовано в особистості, аби вона відповів дала соціально обумовленим вимогам, що їх пред'являє до неп суспільство.

Педагогічний і психологічний підходи до формування не тотожні один одному, а складають нерозривну єдність.

Нема сенсу вивчати формування особистості з позиції психолога, якщо не знати, якими методами користувалися педагоги і які цілі вони переслідували.

Не менш безперспективною виявилася б робота педагога, якби він не використовував можливості психолога, який має специфіч­ний інструментарій для виявлення реальних інтелектуальних, осо-бистісних, психофізіологічних характеристик школярів і знає при­чини виникнення та можливі засоби впливу на формування психіч­них явищ.

Учитель іноді може бачити психологічні наслідки своєї конкрет­ної педагогічної роботи. В одній особі може бути представлений пси­холог і педагог. Однак він не повинен плутати психологічні й педа_г гогічні методи дії, методи формування особистості, а також сформо­вані якості.

Наприклад, учень може добре вчитися, але це ще не означає, що цьому учневі слід приписувати всі людські чесноти. Він може бути і запеклим егоцентристом.

7. Формування особистості засобами навчання й виховання

Оволодіваючи знаннями, людина пізнає закономірності функ­ціонування матеріального світу на макро- і мікрорівнях, почина­ючи від руху небесних світил і місця в цьому процесі нашої пла­нети і закінчуючи будовою молекули та атома і взаємодією їх, а також будову і закони функціонування людського організму. Тоб­то, пізнає саму себе.

Вивчаючи гуманітарні дисципліни, людина пізнає різні цивілізації, їхній розвиток, а також розвиток самої людини в суспільстві, колек­тиві, групі, взаємовідносини між індивідами.

Знання накопичуються, і учень, наприклад, корегує свою поведінку стосовно знань, якими володіє на даний момент. Виробляються нові якості особистості, які, у свою чергу, впливають на перебіг психіч­них процесів (мислення та ін.).

Яишй ступінь мислення відносно самого себе дає змогу вдо-яалити механізм учіння - людина виробляє власні методи, стратегії.

^СК Нові, досконаліші форми засвоєння знань дають можливість пізна-_й і вищі знання, які корегують, розвивають саму особистість. У

! кий спосіб відбувається процес формування особистості з допо-огою навчання, засвоєння нових знань і включення їх в екзо- та

ендс-психіку.