Розподіл витрат на виготовлення виробу за днями виробничого циклу, грн.

Дні виробничого циклу	Щоденні витрати	Сума витрат за наростаючим підсумком
Перший Другий Третій Четвертий П’ятий Шостий	30 000 3 000 3 500 4 000 4 000 5 600	30 000 33 000 36 500 40 500 44 500 50 100
Усього	50 100	234 600

Визначення середніх показників добового випуску продукції за її собівартістю й тривалістю виробничого циклу не спричиняє труд­нощів. Перший із них обчислюється діленням запланованого (очі­куваного) випуску продукції на кількість днів розрахункового пе­ріоду, а другий — як середньозважена величина за питомою вагою окремих виробів (їхніх груп) у собівартості товарної продукції.

Коефіцієнт наростання витрат потребує спеціальних попередніх розрахунків. Найточніше його можна визначити через розподіл ви­трат за днями виробничого циклу. З цією метою за даними кошто­рису витрат на виробництво всі витрати розподіляють на однора­зові (вартість сировини та основних матеріалів, що включаються в процес виробництва із самого його початку) і такі, що поступово зростають (решта витрат). Якщо витрати на заробітну плату та об­слуговування виробництва важко розрахувати в розрізі днів вироб­ничого циклу, то їх умовно розподіляють однаковими частинами на кожний день циклу.

Методику визначення коефіцієнта наростання витрат покаже­мо на умовному прикладі. Припустімо, що собівартість якогось ви­робу становить 50 100 грн., а середня тривалість виробничого цик­лу — 6 днів. Розподіл витрат за днями виробничого циклу подано в табл. 7.1. За цих умов середня собівартість незавершеного вироб­ництва дорівнюватиме 39 100 грн. (234 600 : 6), а коефіцієнт наро­стання витрат — 0,78 (39100 : 50100).

Проте за великої номенклатури продукції, що виготовляється, описаний спосіб визначення коефіцієнта наростання витрат є над­то трудомістким. Тому на підприємствах, що продукують матеріа­ломістку продукцію і через це мають велику частку одноразових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за та­кою спрощеною формулою:

,

де С_пц - первісні витрати на початку (у перший день) виробни­чого циклу;

С_рц - решта витрат на виготовлення виробу;

С_в - - виробнича собівартість виробу.

Так, виходячи з даних табл. 7.1, коефіцієнт наростання витрат, розрахований за формулою (7.2), дорівнюватиме 0,8 [(30 000 + 0,5 х 20 100)750 100]. Як бачимо, похибка розрахунків зовсім мала-лише 0,02 (0,8 — 0,78); вона цілком можлива для такого роду прак­тичних розрахунків.

Зрештою якщо припустити, що середня величина щоденного випуску продукції становить 20 000 грн., а тривалість виробничого циклу — 6 днів, то норматив коштів у незавершеному виробництві, обчислений за формулою (7.1), становитиме

Н°* =20000-6-0,8 = 96000 грн.

• Норматив оборотних коштів у інших нормованих елемен­тах. Окрім виробничих запасів і незавершеного виробництва, до нормованих елементів оборотних коштів належать також витрати майбутніх періодів і залишки готової продукції на підприємстві, яке її виготовляє.

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів розраховується, виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівар­тості продукції.

Наприклад, на початок розрахункового періоду залишок витрат майбутніх періодів становить 8 000 грн., потреба в них протягом цього періоду — 82 000 грн., на собівартість продукції, яку нале­жить виготовити, буде віднесено в рахунок погашення раніше здійснених витрат 36000 грн. Норматив оборотних коштів у витра­тах майбутніх періодів дорівнюватиме 54 000 грн. (8 000 + 82 000 -- 36 000).

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції ви­значається як добуток вартості одноденного випуску готових ви­робів на норму їхнього запасу на складі у днях. У свою чергу, нор­ма запасу складається з кількості днів, необхідних для підготовки продукції до реалізації (продажу), тобто її комплектування, паку­вання та відвантажування споживачам, а також виписування і зда­вання в банк платіжних документів.

• Зрозуміло, що сукупний норматив оборотних коштів підприє­мства на розрахунковий (плановий) період є не що інше, як загаль­на сума нормативів, обчислених для окремих елементів (виробни­чих запасів, незавершеного виробництва, витрат майбутніх пері­одів та залишків готової продукції).