2 Зміст дипломного проекту

Дипломний проект складається з текстової (пояснювальної записки об`ємом 100 − 150 сторінок) та графічної (6−8 аркушів креслень формату А1) документації.

2.1 Структура та обсяг пояснювальної записки дипломного проекту

Пояснювальну записку умовно поділяють на вступну та основну частини.

2.1.1 Вступна частина

Вступна частина містить такі структурні елементи:

− титульну сторінку;

− завдання на проектування;

− реферат;

− зміст.

2.1.2 Основна частина

Основна частина містить такі структурні елементи:

Вступ (2−3 с).

1. Обґрунтування продуктивності та вибір способу і технологічної схеми виробництва (8-10 с.).

2. Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів, енергетичних носіїв (5−7 с.).

3. Характеристика прийнятого методу виробництва. Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних режимів (8−10 с.).

4. Опис технологічної схеми виробництва (3−10 с.).

5. Витратні коефіцієнти із сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних носіїв.

5.1 Розрахунок матеріального балансу виробництва (5-15 с.).

5.2 Розрахунок енергетичного (теплового) балансу виробництва (5-15 с.).

5.3 Розрахунок витратних коефіцієнтів (2−3 с.).

6. Характеристика технологічного обладнання(3−5 с.).

6.1 Розрахунок та вибір основного технологічного обладнання (3−5 с.).

6.2 Розрахунок та вибір допоміжного технологічного обладнання (5−8 с.).

7. Автоматичне регулювання та контроль виробництва (4−6 с.).

8. Екологічна безпека виробництва. Характеристика газових, рідких та твердих викидів (3−5 с.).

9. Об`ємно − планувальні рішення (7−10 с.)

10. Охорона праці (10−15 с.).

11. Економічні розрахунки (15−20 с.).

Висновки

Перелік посилань

Додатки.

2.2 Графічна частина

Креслення проектів виконують на креслярському папері встановленого ГОСТ 2.301−68 формату А1. Уздовж сторін аркуша проводиться рамка (ліворуч − на відстані 20мм, від інших сторін − 5 мм. У правому нижньому куті розташовують основний напис (форма 1, додаток А). Основним форматом для креслень і схем є формат А1(594х841мм). Дозволяється застосовувати додаткові формати ряду А2(594х421мм), А2х3 (594х1263), А2х4(594х1684мм). При кресленні бажано використовувати ЕОМ (комп’ютерну графіку).

Відповідно до Міжнародних стандартів єдиної системи конструкторської документації, специфікації виконують на окремих аркушах формату А4 (297х210мм) і брошурують разом з пояснювальною запискою в кінці розділу «Додатки».

Графічна документація дипломного проекту складається з:

− креслення апаратурно−технологічної схеми відділення, або цеху, при необхідності суміщеної зі схемами дистанційного контролю та автоматичного регулювання технологічних параметрів (1−2 аркуші);

− креслення загального вигляду технологічного реактора (аркуш А1 зі специфікацією);

− складальне креслення 3−4 вузлів реактора (аркуш А1 зі специфікацією);

− креслення допоміжного обладнання(аркуш А1 зі специфікацією);

− у розділі об`ємно − планувальні рішення − плани та розрізи відділення або цеху (2−3 аркуші);

− з охорони праці (за завданням консультанта, 1 плакат або креслення );

− з економічної частини (за завданням консультанта 1 плакат).

2.3 Вимоги до структурних елементів вступної частини пояснювальної записки

2.3.1 Титульний сторінка

Титульна сторінка є першою сторінкою пояснювальної записки. Вона містить дані, які подають у такій послідовності:

− індекс УДК (таблиці універсальної десяткової класифікації);

− відомості про навчальний заклад, його підпорядкування, факультет, кафедру;

− гриф затвердження завідувачем кафедри;

− назва дипломного проекту;

− підписи виконавця, керівника та консультантів;

− допуск до захисту;

− рік складання документа.

Приклад оформлення титульної сторінки наведено у додатку А.

2.3.2 Завдання на проектування.

Завдання розташовують з нової сторінки після титульної сторінки.

Бланк завдання на проектування видає керівник. Заповнюється власноруч виконавцем проекту в день отримання завдання на проект. Приклад оформлення завдання на проектування наведено у додатку Б.

2.3.3 Реферат

Реферат повинен містити:

− відомості про обсяг дипломного проекту (кількість сторінок), кількість рисунків, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять, включаючи дані додатків)

− текст реферату (мета проекту, основні конструктивні, технологічні показники, новизна проекту, можливість впровадження, економічна ефективність, короткі висновки та прогнозні припущення щодо можливості впровадження);

− перелік ключових слів ((від 5 до 15) слів, або словосполучень, що розкривають суть дипломного проекту, надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Реферат виконується обсягом не більше як 500 слів на одній сторінці формату А4.

Реферат складається українською та іноземною мовою.

Приклад складання реферату надано у додатку В.

2.3.4 Зміст

Зміст розташовують з нової сторінки безпосередньо після реферату.

До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів роботи; висновки; перелік посилань; номери сторінок, які містять початок матеріалу.

Приклад змісту записки наведено в додатку Г.

2.4 Вимоги до структурних елементів основної частини пояснювальної записки

2.4.1 Вступ

У вступі коротко викладають: основну галузь використання продукції; обґрунтування перспектив використання продукції в Україні; світові тенденції розвитку галузі промисловості; актуальність даного проекту, мету проекту.

2.4.2 Обґрунтування продуктивності та вибір способу і технологічної схеми виробництва

У цьому розділі необхідно на основі критичного аналізу роботи діючих виробництв (двох або трьох) показати позитивні якості та недоліки кожного з них.

При цьому аналізується: інтенсивність виробництва; доступність сировини та допоміжних матеріалів; якісні показники продукції; надійність, стійкість і універсальність технологічної схеми, технологічних режимів та технологічного обладнання, енерговитрати; екологічна безпека виробництва; собівартість продукції та інші параметри, що підтверджують відповідність технологічних рішень новітнім світовим досягненням науки і техніки.

При виконанні проекту реконструкції діючого виробництва необхідно охарактеризувати його недоліки та показати, які позиції технологічного процесу і чому не відповідають сучасним досягненням у цій галузі. На основі аналізу науково-технічної літератури та досвіду роботи провідних підприємств необхідно запропонувати і власноруч обґрунтувати технологічні рішення з використанням яких можливо ліквідувати недоліки в роботі діючого виробництва.

Розділ завершують коротким висновком, в якому показують переваги вибраної технології виробництва.

2.4.3 Характеристика продукції, сировини, допоміжних матеріалів, енергетичних носіїв

В цьому розділі вказують:

− технічне найменування продукції відповідно з нормативно-технічною документацією;

− галузь використання продукції;

− номер та найменування стандартів, або технічних умов, згідно з якими виробляється продукція, а також технічні вимоги до якості сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та готової продукції;

− основні фізико-хімічні властивості та константи продукції, наприклад, зовнішній вигляд, густина, розчинність, температура плавлення, температура кипіння, пружність пари, в'язкість, електропровідність та інші характеристики, необхідні для технологічних розрахунків.

Вимоги до якості готової продукції, сировини, напівпродуктів та матеріалів наводять у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 − Фізико-хімічні властивості сировини, матеріалів та готової продукції

Найменування сировини, напівпродуктів, матеріалів та готової продукції	Стандарти або технічні умови	Показники, обов'язкові до контролю	Регламентовані показники з допустимими відхиленнями
1	2	3	4

Усі дані приводяться з посиланням на стандарт або науково-технічну літературу.

2.4.4 Характеристика прийнятого методу виробництва. Хімізм та теоретичні основи і обґрунтування норм технологічних режимів

У цьому розділі з використанням даних науково−технічної літератури викладають:

 хімізм процесів усіх стадій виробництва;

 термодинамічний аналіз виробничих процесів для обґрунтування максимального ступеня перетворення сировини та утилізації фізичної теплоти матеріальних і теплових потоків і енергії реакцій;

─ кінетичний аналіз процесів з урахуванням лімітуючих стадій тепло- та масообміну; каталізу, газо-гідродинаміки потоків тощо.

Для обґрунтування норм технологічного режиму розглядається вплив параметрів, що регулюються у технологічному процесі (температура, тиск, концентрація, співвідношення компонентів, швидкість потоків, перемішування, присутність каталізатору тощо) на ступінь перетворення вихідної сировини і на швидкість виходу цільового продукту необхідної якості.

При обґрунтуванні норм технологічних режимів матеріал викладається в наступній послідовності. Наводяться термохімічні рівняння основних та побічних реакцій; надається якісна і кількісна характеристика цих реакцій; наводяться числові значення констант рівноваги в залежності від температури та тиску, а також рівняння, за якими ці константи обчислюються; аналізується вплив термодинамічних факторів (температури, тиску, концентрації, співвідношення компонентів тощо) на максимізацію виходу цільового продукту та мінімізацію побічних реакцій.

Після термодинамічного аналізу розглядають кінетику процесів. Наводять кінетичні рівняння, характеризують лімітуючи стадії процесів. Аналізують вплив технологічних параметрів, що регулюються в технологічному процесі, на швидкість їх проходження. Виявляють оптимальний режим, якщо має місце протилежна дія параметра. Для каталітичних процесів більш докладно розглядають теоретичні основи каталізу конкретного процесу, наводять характеристику каталізаторів, їх вплив на швидкість перебігу процесів.

Аналізують вплив технологічних режимів на якість цільової продукції, наводять та обґрунтовують заходи, що сприяють покращенню якості продукції. Обґрунтування умов максимального використання енергетичних властивостей матеріальних потоків проводять за допомогою ексергетичного аналізу виробництва. Для цього аналізуються енергетичні показники виробництва, розглядають можливість одержання вторинних енергоресурсів з максимальними показниками, а також можливість створення енерготехнологічної схеми виробництва з максимальною рекуперацією енергії.

Проводять теоретичний аналіз впливу технологічних режимів, що регулюються, на зменшення викидів у навколишнє середовище з метою покращення його категорії щодо екологічної безпеки виробництва.

Аналіз впливу технологічних режимів (параметрів) на основні виробничі показники проводять з використанням табличних, графічних або формульних даних, запозичених з науково-технічної літератури. Текст доповнюють ілюстративними матеріалами. Посилання на літературу подану в кінці пояснювальної записки обов'язкове.

Розділ закінчується висновками, у яких подаються технологічні параметри, що є обов'язковими для проведення процесу та для розрахунків матеріального і енергетичного (теплового) балансів процесу, а також для розрахунків технологічної апаратури та обладнання.

2.4.5 Опис технологічної схеми виробництва

Послідовно описується технологічний процес, призначення і взаємозв'язок технологічного обладнання з позначенням номерів позицій реакторів, наведених на кресленнях технологічної схеми. Приводяться значення технологічних режимів: температури, тиску, концентрації, співвідношення компонентів у технологічних середовищах, швидкість проходження потоків через реактори, тривалість перебування технологічних сумішей у реакторах, ступені перетворення сировини або напівпродуктів. Технологічна схема на А4 додається обов`язково.

2.4.6 Витратні коефіцієнти із сировини, напівпродуктів, допоміжних матеріалів та енергетичних носіїв

2.4.6.1 Розрахунок матеріального балансу виробництва

Матеріальний баланс хіміко − технологічного процесу ґрунтується на законі збереження маси, тобто маса введеної на кожній стадії сировини повинна дорівнювати масі речовини.

Матеріальний баланс складається: з метою визначення витратних коефіцієнтів, для розрахунку і вибору технологічних реакторів і обладнання необхідної потужності, для розрахунку теплового балансу.

Матеріальний баланс може бути розрахований для всього технологічного процесу, для окремої його стадії, або для окремого реактора.

Можна складати на довільну кількість основної сировини з наступним перерахунком на вихідну потужність виробництва.

При обчисленні матеріального балансу слід враховувати, що сировина, продукція та відходи не є чистими хімічними речовинами, а мають домішки. При розрахунках враховують також ступені перетворення сировини, нестехіометричне співвідношення компонентів у технологічних реакційних сумішах; втрати сировини і готової продукції на всіх стадіях виробництва; структуру хіміко − технологічного процесу (послідовність, паралельність або розгалуженість потоків, рецикл, ретур).

Розрахунок матеріального балансу ведеться з використанням обчислювальної техніки.

Програми обчислень і розрахункові лістинги приводяться в тексті пояснювальної записки.

Матеріальний баланс узагальнюють у вигляді таблиці матеріального балансу, що складається з надходження (вихідна сировина, що введена в ході технологічного процесу або його стадії) і витрат (готова продукція, відходи виробництва, втрати).

2.4.6.2 Розрахунок енергетичного (теплового) балансу виробництва

Енергетичний (тепловий) баланс хіміко − технологічного процесу складається з метою: визначення витратних коефіцієнтів для енергоносіїв; розрахунку температури потоків сировини, що поступають у реактор, для забезпечення автотермічності процесу; визначення кількості теплоти, яку необхідно підвести в зону, або відвести із зони реакції для забезпечення температурного режиму проведення процесу; розрахунку та вибору теплообмінної апаратури.

Складанні теплового балансу ґрунтується на понятті фізичної теплоти речовини, яке по суті своїй еквівалентне поняттю ентальпії і відрізняється тільки стандартними умовами. У нормальних умовах (Т=273К, Р=0,1МПа) фізична теплота простих та складних речовин приймається рівною нулю. Для процесів, що ведуться в газовій фазі при підвищених тисках, необхідно враховувати залежність теплоємності від тиску. Розрахунок фізичної теплоти реагентів проводиться з використанням результатів матеріального балансу процесів виробництва.

При складанні теплового балансу до приходу зараховуються фізичні теплоти всіх реагентів, які потупають у реактор, теплоти екзотермічних хімічних процесів, процесів розчинення, конденсації, кристалізації, сублімації та теплоти, що передаються реакційній суміші теплоносіями в теплообмінниках або безпосередньо в реакційне середовище. До витрат зараховуються фізичні теплоти речовин, які виходять з реактора; теплоти ендотермічних хімічних процесів; процесів розчинення, плавлення, випаровування тощо, а також втрати фізичної теплоти в навколишнє середовище і теплоти, яка відводиться в теплообмінниках при охолодженні або утилізації.

Тепловий баланс розраховують за допомогою обчислювальної техніки. Алгоритми (сучасні програми) розрахунків у вигляді лістингів заносяться в текст пояснювальної записки.

Тепловий баланс узагальнюють у вигляді таблиці теплового балансу, яка повинна складатися з приходу і витрат.

2.4.6.3 Розрахунок витратних коефіцієнтів

З використанням даних матеріального та теплового балансів розраховують витратні коефіцієнти сировини та енергоносіїв на одиницю готової продукції чи напівпродукту.

На підставі цих же даних обчислюють важливий показник ефективності виробництва ─ вихід продукту, відношення фактично добутого продукту до максимально можливого, обчисленого за стехіометричним рівнянням реакції.

2.4.7 Характеристика технологічного обладнання

Найменування технологічного реактора вказується керівником при видачі завдання на дипломний проект.

Розрахунок технологічного реактора виконують з використанням кінетичних даних процесу. Це можуть бути графічні і табличні дані, а також кінетичні рівняння швидкості процесу і залежності глибини перетворення сировини від часу контактування з каталізатором, часу перемішування суміші реагентів, приведення до контакту тощо. За допомогою кінетичних даних (рівнянь) методом чисельного інтегрування з використанням комп`ютерної техніки при заданих температурних режимах розраховують час перебування реакційної суміші в реакторі для досягнення заданого ступеня перетворення і з використанням потужності виробництва знаходять робочий об`єм реактора, кількість реакторів, їх висоту і діаметр (або габарити), враховуючи ступінь заповнення реактора. Час перебування сировини в реакторі можна визначити і за практичними даними роботи аналогічних промислових установок чи відділень При розрахунку цього часу необхідно порівняти одержані результати із практичними даними. При необхідності виконують газо− або гідродинамічний розрахунок реактора, розрахунок на міцність, знаходять діаметри штуцерів.

За допомогою стандартів або каталогів вибирають реактор потрібної потужності, описують роботу реактора, обґрунтовують коефіцієнт заповнення, указують матеріал, з якого повинен бути виготовлений, відомості про монтаж, можливість ремонтів, пуск, експлуатацію, планову та аварійну зупинку.

Допоміжне обладнання обирають за орієнтовними розрахунками, результати заносяться у таблицю (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2 − Характеристика технічного обладнання

№ поз.	Назва апарату	Технічна характеристика (об`єм, висота, діаметр)	Матеріал виготовлення
1	2	3	4

2.4.7.1 Розрахунок та вибір основного технологічного обладнання

Розрахунок технологічного обладнання виконується за спрощеною методикою без вживання кінетичних даних. Для цього використовують усереднені значення об'ємної швидкості, коефіцієнтів теплопередачі, практичні значення часу перебування тощо. В результаті розрахунку знаходять визначальні параметри апарату: робочий об'єм, поверхню теплопередачі, кількість і висоту подачі рідини тощо. За допомогою каталогів і стандартів вибирають апарат необхідної потужності. Приводять технічну характеристику апаратів або обладнання, матеріал, з якого виготовлено.

Вибране обладнання повинне забезпечувати високу надійність в роботі, простоту обслуговування, мати низьку вартість.

2.4.7.2 Розрахунок та вибір допоміжного технологічного обладнання

До цього обладнання відноситься все інше обладнання виробничого процесу, крім технологічного реактора.

8. Автоматичне регулювання та контроль виробництва

Схема автоматичного контролю та регулювання розробляється для стадії проектованого виробництва, розрахунок якої проведено у попередніх розділах. Розроблена схема автоматичного регулювання технологічного процесу наноситься на креслення технологічної схеми.

У відповідному розділі пояснювальної записки розкриваються такі пункти:

 обґрунтування та вибір типу системи автоматичних приладів та обсягу автоматизації;

 обсяг автоматизації виробництва (див. приклад табл. 2.3);

 опис приладів, що можуть бути використані в розроблених схемах автоматичного контролю;

 опис роботи розроблених схем автоматизації.

Таблиця 2.3  Обсяг автоматизації виробництва

№ п/п	Технологічний обєкт	Параметр, що вимірюється	Можливий діапазон зміни параметру	Місце відбору імпульсу	Вимоги до схеми автоматизації	Примітка
1	2	3	4	5	6	7

В таблиці вказується:

стовпчик 2 –	назва технологічного об’єкту, роботу якого регулюють;
стовпчик 3 –	параметр, який підлягає вимірюванню;
стовпчик 4 –	діапазон зміни вимірюваного параметру;
стовпчик 5 –	місце відбору імпульсу, тобто технологічний об’єкт, де встановлюється первинний прилад;
стовпчик 6 –	функції, які повинна виконувати конкретна автоматична схема;
стовпчик 7 –	якими матеріальними, або енергетичними потоками здійснюється регулювання.

Організація контролю за якістю продукції

Приводиться місце вимірювання, значення параметру, що контролюється чи регулюється, або місце відбору проб, частота контролю, норми технологічного режиму і допустимі відхилення від норми, метод визначення параметру. Контроль виробництва оформляють у вигляді таблиці 2.4

Таблиця 2.4 ─ Аналітичний контроль виробництва

№ пор.	Найменування стадії, процесу, місце заміру, параметру, або місця відбору проби	Параметр контролю, одиниці вимірювання	Норми ТР* і допустимі відхилення	Назва НТД**, за якою проводити контроль	Методи контролю
1	2	3	4	5	6
1	Наприклад: Трубопровід на вході в колону синтезу, поз.5, циркуляційний газ	об'ємна частка метану, %	3,0-20,0	Методика виконання вимірювань МВВ № А-М-264-2006	Метод хромато-графічний, діапазон вимірювання метану від 0,25% до 20%. Межі сумарної відносної похибки для метану для діапазону вимірювань від 1,5% до 20%.

*ТР- технологічний режим;

**НТД- нормативно-технічна документація.

2.4.9 Екологічна безпека виробництва. Характеристика газових, рідких та твердих відходів

У цьому розділі наводяться:

− характеристика екологічної безпеки виробництва (безвідходне, маловідходне, типове);

− інформація про комплексне використання сировини;

− заходи щодо запобігання негативного впливу виробництва на навколишнє середовище;

− використання твердих та рідких відходів, газових викидів для виробництва побічної продукції;

− ГДК, ГДВ, нормування викидів забруднюючих речовин в атмосферу та водні об`єкти, розрахунок збору за забруднення;

− методи знешкодження та утилізації викидів;

− використання оборотної системи водопостачання.

Характеристика відходів виробництва та викидів подається у вигляді таблиці 2.4

Таблиця 2.4 − Характеристика відходів, викидів та стоків виробництва

№ п/п	Найменування стадії виробництва відходів, викидів, стоків	Їх склад після очищення, %	Кількість (одиниці)		Метод очищення
			На 1 тону готової продукції	За рік
1	2	3	4	5	6

Особливу вагу слід приділити удосконаленню на підприємстві системи управління охороною навколишнього природного середовища, розробці рекомендацій щодо переходу підприємства на міжнародні стандарти екологічної безпеки, зокрема впровадження екологічних нормативів ISO 14000, виконання вимог Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату в частині зменшення викидів парникових газів.

2.4.10 Об`ємно − планувальні рішення

У цьому розділі дипломного проекту, що виконується під керівництвом консультанта по будівельній справі, технологічна схема погоджується з основними нормами будівельного проектування. При розробці будівельної частини висвітлюють питання компонування устаткування, обґрунтовують об`ємно − планувальні рішення цехових будівель та споруд, надають опис ситуаційного плану підприємства.

Компонування устаткування − один з найважливіших етапів розробки проекту промислового виробництва. Від успішного рішення цієї задачі багато в чому залежать умови організації і управління технологічним процесом, а також витрати і терміни виконання робіт, зв`язані з будівництвом і експлуатацією виробництва. При компонуванні устаткування виробництва, яке проектується, необхідно керуватися наступними вимогами:

− передбачити, при можливості, самоплив рідин і сипучих матеріалів за рахунок вертикального або східчастого розміщення апаратів, що дозволить зменшити кількість насосів, транспортерів, елеваторів і інших допоміжних транспортних механізмів для переміщення матеріалів;

− відстані між апаратами і машинами повинні відповідати нормам техніки безпеки і промислової санітарії;

− розміщення апаратури повинне забезпечувати умови її безпечного обслуговування і зручного демонтажу при ремонті;

− ступінь використання виробничих площ та об`ємів у цеху, що проектується повинна бути максимальною;

− там, де це допускається, технологічні реактори і апарати повинні розміщатися на відкритих площадках, що зменшує вартість і терміни будівництва.

При проектуванні необхідно керуватися основними положеннями з уніфікації об`ємно−планувальних рішень промислових будівель, що визначають шляхи максимального укрупнення і блокування виробничих та допоміжних будинків і споруд.

У цьому розділі необхідно надати наступну інформацію.

1.Обгрунтування рішення про розміщення цехів, складів та інших споруд виробництва на генеральному плані підприємства. При описі генерального плану варто освітити такі питання: загальна площа території підприємства; площі забудови й озеленення; зонування території і блокування виробничих і допоміжних об`єктів, енерго − та водопостачання, благоустрій площадки тощо.

2. Коротку загальну характеристику місця забудівлі, рел`єфа місцевості, ґрунтів, кліматичних умов, переважний напрямок вітру, кількість річних атмосферних опадів, глибину промерзання ґрунту тощо.

3. Об`ємно−планувальні рішення: кількість поверхів, габаритні розміри, які види виробництв передбачені, де розміщені адміністративно − управлінські та побутові споруди.

4. Конструктивні рішення будівель і споруд виробництва: надати відомості про конструктивну схему будівлі, сітку колон, тип каркасу, якщо будівля каркасна. Необхідно також надати опис конструкції фундаментів стін, покриттів та перекриттів, підлоги та інших конструктивних елементів.

Інформацію щодо даного розділу можна взяти з типових проектів, а також зібрати на переддипломній практиці.

2.4.11 Охорона праці

У період переддипломної практики студент повинен зібрати на підприємстві необхідний матеріал для виконання розділу "Охорона праці":

− вимоги безпеки до пристрою, обладнання або технологічного процесу, що розробляється в дипломному проекті (нормативні документи);

− креслення, схеми, плани або характеристики вже існуючих в пристрої, обладнанні або на підприємстві систем, які потребують модернізації для покращення умов праці;

− результати вимірювань рівнів або концентрацій шкідливих факторів виробничого середовища на робочих місцях.

На підставі зібраної інформації студент самостійно аналізує розробляємий виріб, конструкцію, пристрій, технологічний процес з метою виявлення небезпек і шкідливостей при їх експлуатації або впровадженні у виробництво. "Аналіз умов праці при експлуатації та виготовленні" обов'язково оцінюється безпека і нешкідливість розроблюваного виробу в процесі експлуатації.

Завдання за розділом “Охорона праці” дипломного проекту видається студенту-дипломнику консультантом кафедри «БЖД» після переддипломної практики перед початком дипломного проектування. Зміст завдання з охорони праці повинен відповідати основній темі дипломного проекту і бути його складовою частиною.

У пояснювальній записці в розділі "Охорона праці" повинні бути два підрозділи:

1. Аналіз умов праці при експлуатації та виготовленні…

2. Розробка засобів захисту працівників від...

В першому підрозділі з орієнтовною назвою (назва уточнюється в процесі дипломування) − “Аналіз умов праці при експлуатації та виготовленні…” обов'язково оцінюється безпека і нешкідливість розроблюваного виробу в процесі експлуатації.

Якщо виріб безпечний і експлуатується в умовах, що відповідають вимогам безпеки, аналізують умови праці робітників на всіх стадіях технологічного процесу його виготовлення. Аналізують тільки ті небезпеки й шкідливості, які справді наявні при експлуатації чи виготовленні. Аналіз проводять порівнянням фактичних даних з нормативними з відповідними висновками щодо умов праці. При аналізі слід обов'язково посилатися на нормативні документи, при цьому виписки й таблиці з нормативних документів наводити не треба; можна назвати тільки ті з них, з якими порівнюються фактичні дані. Не потрібно аналізувати виробничі фактори, відсутні у виробничому приміщенні. Наприклад, якщо у виробничому приміщенні не має джерел загазованості чи шуму, то й аналізувати ці фактори не має потреби. Аналіз розпочинають з головного небезпечного чи шкідливого виробничого фактора, наявного при експлуатації чи виготовленні виробу, потім аналізують інші фактори, які впливають на умови праці робітників і службовців. При цьому обов'язково з'ясовують питання впливу на людину виявлених небезпечних і шкідливих виробничих факторів. У результаті аналізу студент-дипломник виявляє основну конкретну небезпеку чи шкідливість і доводить необхідність розробки засобів захисту працівників.

У другому підрозділі з орієнтовною назвою "Розробка засобів захисту працівників від..." студент обґрунтовує вибір того чи іншого методу захисту працівників, обов'язково розраховує засоби захисту і на основі розрахунку розробляє конструкцію (схему, ескіз) захисту. При цьому можна використовувати засоби захисту, які випускаються промисловістю, застосовуючи їх до свого конкретного випадку.

Усі розрахунки повинні виконуватися на основі діючих нормативних документів і системи стандартів безпеки праці. При проведенні розрахунків не слід забувати, що розділ спрямований на забезпечення безпеки людини при експлуатації та виготовленні виробу, а не на механічний розрахунок засобів захисту. Після закінчення розрахунку розробляється конкретна конструкція (схема) захисту, яку креслять на ватмані формату А1 або А2; вона являє собою графічну частину розділу. Текст є частиною пояснювальної записки (ПЗ) дипломного проекту й оформлюється у вигляді самостійного розділу не більш як 10−12 сторінок друкованого тексту, у відповідності правил оформлення ПЗ дипломних проектів навчального закладу.

У кінці розділу можна навести умови безпечної для персоналу експлуатації виробу, інструкцію з техніки безпеки. Але сам розділ у цілому не може бути інструкцією, а повинен становити собою інженерне рішення, спрямоване відповідно до Закону України "Про охорону праці" на створення безпечних і нешкідливих умов праці.

Викладати матеріал із прийнятих рішень необхідно в такій формі: “проектом пропонується...”,”проектується…”, відповідно до (дати назву чи посилання на нормативний документ), “згідно з проведеними дослідженнями (конструкторсько-дослідницькими даними) рекомендується...”, "вивчення показало, що...” тощо.

Окремі положення щодо прийнятих рішень з охорони праці мають бути обов'язково підтверджені відповідними розрахунками та ілюстровані схемами, рисунками, кресленнями, графіками, діаграмами. Графічні матеріали (схеми захисних огорож, захисних та блокувальних пристосувань, сигналізації, раціональної організації робочих місць, транспортних засобів, генплану підприємства, облаштування виробничих, адміністративних та побутових приміщень, запроектованих загальнообмінних та місцевих вентиляційних установок, загального та місцевого освітлення, захисного заземлення, засобів боротьби з вібраціями та шумом, евакуаційних виходів, розташування первинних засобів пожежогасіння тощо) виконуються безпосередньо в розділі розрахунково-пояснювальної записки або графічній частині проекту.

При виконанні розділу "Охорона праці" дипломного проекту необхідно:

− суворо дотримуватись ДНАОП, ГОСТів, норм, правил, інструкцій та інших чинних нормативних документів з питань охорони праці при прийнятті та обґрунтовуванні відповідних рішень;

− питання щодо створювання здорових та безпечних умов праці супроводжувати посиланнями на нормативні документи, а в необхідних випадках інженерними розрахунками, науково-дослідними і конструкторсько-дослідними даними;

− вибирати, розробляти та впроваджувати у виробництво найбільш раціональні та передові технологічні розробки і таку організацію виробництва та праці, яка зводить до мінімуму вплив на працюючу людину небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

− проектувати прогресивну, з високим ступенем автоматизації техніку (машини, верстати, агрегати, пристрої тощо), при експлуатації якої виключається потенційна небезпека аварій, вибухів, пожеж, нещасних випадків, професійних захворювань, незалежно від кваліфікації та психофізіологічного стану обслуговуючого персоналу;

− розробляти заходи з профілактики травматизму, професійних захворювань, аварій, пожеж, а також щодо підвищення культури виробництва, технічної естетики, наукової організації праці, ергономіки.

Список використаної літератури з охорони праці наводиться в загальному списку літератури.

2.4.12 Економічні розрахунки

Розробка цього розділу ведеться під керівництвом консультанта з економічної частини дипломного проекту.

Економічні питання займають важливе місце в роботі студента над дипломним проектом. Це обумовлено тим, що економічні показники характеризують доцільність і обґрунтованість прийнятих у проекті технічних рішень. Одержані при проектуванні техніко−економічні показники виробництва повинні бути на рівні або перевершувати показники, досягнуті на найсучасніших вітчизняних і закордонних підприємствах того ж профілю.

Техніко−економічне обґрунтування вибору методу виробництва проводиться на основі техніко−економічного аналізу існуючих основних промислових методів (технологічних схем) одержання необхідної продукції, а також з урахуванням новітніх досягнень вітчизняної і світової науки, техніки і технології; скорочення трудомісткості, матеріалоємності і енергоємності виробництва; капіталоємності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Розділ розробляється у відповідності до «Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу «Організація та планування виробництва» для студентів хіміко-технологічних спеціальностей всіх форм навчання/ Укл.: Ткаченко А.П., Ткаченко Є.А. – Черкаси, 1997. – 28с.»

2.4.13 Висновки, пропозиції, рекомендації

У кінці пояснювальної записки необхідно викласти основні техніко − економічні показники запроектованого виробництва, доказово представити його переваги в порівнянні з діючими передовими вітчизняними і закордонними підприємствами.

При розробці проекту реконструкції діючого підприємства необхідно коротко обґрунтувати спрямованість прийнятих інженерних рішень і очікувані результати їхньої реалізації.

Також варто викласти пропозиції і рекомендації з удосконалення інтенсифікації конкретного виробництва, впровадження яких може дати (або вже дало) економічний, екологічний або соціальний ефект.

2.4.14 Перелік посилань

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині записки, наводять в кінці тексту записки, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.

Бібліографічні описи посилань у переліку наводять у порядку в якому вони вперше згадуються у тексті і оформлюються відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Приклад бібліографічного опису наведено в додатку Д.

2.4.15 Додатки

В додатках надаються тексти та результати роботи програм розрахунку, що були використані під час виконання дипломного проекту та інші матеріали за бажанням автора проекту.