7. Зміст господарського договору.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його

сторін, спря-мованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань.

При цьому закон розрізняє два види умов:

а) умови, погоджені сторонами,

51

Page 52

б) умови, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до

законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у

передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а

також умови, щодо яких на вимогу однієї з сторін повинна бути досягнута згода:

предмет

ціна

строк дії договору.

За згодою сторін у господарському договорі можуть бути передбачені доплати до

встановленої ціни на продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у

скорочені строки порівняно з нормативними. У разі визнання погодженої сторонами в

договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства,

антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору визнається час, упродовж якого існують

господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не

поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за

його порушення, що мало місце під час дії договору.

8. Форма господарського договору.

У письмовій формі належить, зокрема, вчиняти:

а) правочини між юридичними особами;

б) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які повністю

виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають

нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких

недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Розрізняють кілька модифікацій письмової форми, що застосовуються при укладанні

господарських договорів:



повна письмова форма;



скорочена письмова форма;



типова форма;



стандартний договір;



нотаріальна форма.

9. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських

договорів.

Конкурентними способами укладення господарських договорів є:

торги.;

конкурси;

двоступеневі торги (конкурентні переговори);

процедура запиту цінових пропозицій (котирувань).

Торги (аукціони, тендери) можуть бути кількох видів.

на реалізацію майна, робіт, послуг (договір укладається з тим із учасників

торгів/претендентів, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або

роботи, послуги, що пропонуються)

торги на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір

укладається з тим із учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке

необхідно придбати, або за виконання необхідних для замовника робіт).

52

Page 53

При застосуванні конкурсу договір укладається з тим із виконавців, який запропонував

найкращий (найефективніший) спосіб виконання. Своєю чергою конкурси можуть бути

комерційними (при визначенні переможця враховується запропонована ним ціна

виконання за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційними (переможцем

конкурсу визнається претендент, який запропонував найкращі умови виконання).

За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких видів:

відкриті (до участі в торгах чи конкурсі запрошуються всі виконавці, що

відповідають встановленим вимогам),

закриті або з обмеженою участю (лише спеціально запрошені претенденти можуть

брати участь у торгах чи конкурсі),

з попередньою атестацією виконавців (подавати тендерні чи конкурсні пропозиції

для визначення переможця можуть лише претенденти, що пройшли попередню

кваліфікацію).

Ознаки конкурентних способів мають також конкурентні переговори або двоступеневі

торги, до участі в яких запрошуються кілька виконавців; переможець визначається

шляхом проведення спеціальної процедури, що складається з двох етапів (на першому

виконавці подаються свої тендерні пропозиції без зазначення ціни; після оцінки

попередніх пропозицій замовник проводить переговори з будь-ким з виконавців щодо

уточнення вимог до виконання; на другому етапі виконавці, пропозиції яких не було

відхилено на першому етапі, подають остаточні тендерні пропозиції з урахуванням

уточнених вимог до виконання та із зазначенням ціни; на підставі оцінки та співставлення

поданих пропозицій замовник визначає переможця).

Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань)

застосовується щодо закупівель товарів, робіт і послуг, для яких існує постійно діючий

ринок, та за умови, що вартість предмета закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень (у разі

закупівлі товарів і послуг) та 200 тисяч гривень (у разі закупівлі робіт). Для отримання

цінових пропозиції замовник публікує оголошення щодо залиту цінових пропозиції/

(котирувань) відповідно до встановлених вимог та одночасно надсилає запит щодо

цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам та розміщує його в

інформаційних системах у мережі Інтернет. Кожен учасник має право подати тільки одну

цінову пропозицію, проте замовник надає можливість присутнім представникам учасників

зменшити запропоновану ціну пропозиції і укладає договір з учасником, який подав

найнижчу кінцеву ціну.

Серед неконкурентних способів укладення господарських договорів розрізняють два

основні види:

Загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення госпо-

дарського договору цим способом (передбачена ст. 181 ГК України)

шляхом проведення прямих переговорів

Загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення

господарського договору цим способом складається з кількох стадій (при цьому кожна

наступна настає лише втому випадку, якщо на попередній стадії договір не було

укладено);

1 стадія - розробка проекту договору та його надсилання потенційному

контрагенту;

2 - стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у

потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом договору - то й

одночасне складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним

договором автору проекту (протягом 20 днів з моменту отримання проекту

договору);

3 - стадія розгляду й узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі

переддоговірного спору на розгляд господарського суду (як правило, протягом 20

53

Page 54

днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей),

якщо узгодження розбіжностей не відбулося;

4 - стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульовані й одна зі

сторін передала спір на розгляд господарського суду). Наслідки непередання

переддоговірного спору на розгляд господарського суду залежать від підстав

укладення договору:

1. а) якщо договір ґрунтується на державному замовленні або державному

завданні (тобто укладення його є обов'язковим), то він вважається укладеним у

редакції протоколу розбіжностей;

2. б) у разі укладення договору за волевиявленням сторін неузгодження

розбіжностей свідчить про відсутність згоди сторін на його укладення у

відповідній редакції;

Шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін, що

може завершитися:

а) підписанням попереднього договору (протоколу про наміри або передконтрактної

угоди) афіксацією у ньому обов'язків сторін щодо укладення основного договору в

майбутньому після виконання сторонами підготовчих дій

б) підписанням основного договору, якщо його укладення не потребує попередньої

підготовки і сторони дійшли зголи щодо всіх умов договору (такий спосіб зазвичай

застосовується при укладенні договорів на ярмарках); різновидом процедури

укладення господарського договору шляхом переговорів є передбачена ст. 33 Закону

України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб" процедура

закупівлі у одного виконавця.

Зміна та розірвання договору здійснюється зазвичай за згодою сторін (якщо інше не

передбачено законом та договором), а у разі відсутності згоди - в судовому порядку за

позовом заінтересованої сторони за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 188 ГК

України (включає: надсилання ініціатором зміни чи розірвання договору відповідної

пропозиції іншій стороні; розгляд такої пропозиції адресатом і відповідь на неї протягом

20-дсиного строку з моменту отримання; передання спору та розгляд суду протягом 20-

денного строку з моменту отримання відмови прийняти пропозиції щодо зміни чи

розірвання договору або завершення терміну отримання відповіді (у разі залишення

пропозиції без відповіді).

№90 Правове регулювання оренди у сфері господарювання

ЗУ «Про оренду держ і комун майна»

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні

(орендареві) за плату на певний строк у користування майно(індивідуально визначене

майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не

втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) - державні та

комунальні підприємства; нерухоме майно тощо) для здійснення господарської

діяльності.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; строк, на який укладається

договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання

амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення

або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви

однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця

після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і

на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на

продовження строку дії договору оренди.

54

Page 55

Орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим

призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого

передано в оренду.

Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору,

запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі

сплачувати орендну плату.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу (приватизації) об'єкта оренди;

- ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;

- загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін або з підстав передбачених

ЦКУ.

№91 Правове регулювання лізингу у сфері господарювання

ЗУ «Про фінансовий лізинг»

Лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи

залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу

лізингодавцем у виключне користування лізингоодержувачу на визначений строк

майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське

відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного

постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних

лізингових платежів.

Майно є спеціально придбаним для передачі в оренду.

Суть договору лізингу для орендаря полягає в можливості отримати дороге устаткування,

не сплачуючи відразу його повну вартість (тобто по суті в кредит), а для виробника-продавця

- навпаки, у можливості відразу отримати повну вартість обладнання за рахунок посередника-

орендодавця (лізингодавця). Тому як орендодавці тут часто виступають банки, інші

кредитні або створені ними організації, які отримують, таким чином, вигідну можливість

вкладення вільних коштів, тобто по суті фінансують цю угоду.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох

видів –

- фінансовий чи оперативний.

Фінансовий - лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця

(постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і

передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за

встановлену плату (лізингові платежі).

Оперативним є договір лізингу, внаслідок укладення якого лізингоодержувач на своє

замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший

строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день

укладення договору.

За формою здійснення лізинг може бути

- зворотним,

- пайовим,

- міжнародним тощо.

Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як

основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає

обмежень про передачу його в лізинг.

Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю,

може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим

майном, відповідно до закону.

55

Page 56

Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні

майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів.

Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання

договору лізингу.

№92 Біржова торгівля: засади правового регулювання, види бірж, основи їх

правового статусу

Всі біржі є некомерційні організації. Вони діють без цілі збагачення.

Біржа - організований постійно діючий ринок замінних цінностей, який функціонує

за допомогою біржових посередників.

1. Біржа розуміється як ринок

2. Це місце торгів

3. Це обєднання комерційних посередників

З екномічної т.з. можна розгл біржу як посередника, але варто враховувати, що економічні

поняття є завжди більш ширшими.

Біржа поєднує в собі і попит і пропозиції, це організований ринок.

Вона виступає організатором і регулятором торгівлі.

Ознаки біржі:

1) наявність орг-ції яка керує ринком

2) концентрація попиту та пропозиції в просторі та часі.

3) наявність правил торгівлі щодо укладення угод і розрахунків за ними

4) поєднання саморегулювання та регулювання з боку держави

Якщо немає хоча б 1 з ознак, то немає біржі, тому що вона таким чином не буде

руглятором.

Сутність біржі проявляться у 2 складових:

- на біржі торгують не виробники товарів, а їх посередники (брокери і біржові спекулянти)

і представляють інтереси як продавця так і покупця

- бірж угоди уклад лише в приміщенні біржі і у встановлений час

Брокер надає послугу, але товару собі у вл-ть не придбаває, отримує комісійні за надану

послугу.

Дилер – придбає біржовий товар собі у вл-ть для подальшого перепродажу, здійсн суто

торгівельну д-сть. Він зробляє на різниці в цінах.

В розумінні біржі виділяють 3 аспекти: юр, орг-ційний та економічний.

Юр аспект – біржа діє без мети отрим пибутку.

Орг-ційний аспект - організов ринок і основна функція регулювати ринок;

Економ аспект – біржа це оргнізов ринок торгівля замінними цінностями а з ін боку – це

інструмент реального ринкового ціноутворення. Біржа здійсн стабілізацію цін.

Біржа обмежує денне коливання цін, вона встановлює правила торгівлі на біржі.

№93 Правове становище товарної біржі

ЗУ “Про товарну біржу” від 10гр 91р.

Товарна біржа – орг-ція, що обєдн юр і фіз осіб, які здійсн виробничу і комерц д-сть,

має собі за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін,

попиту і пропозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення товарообігу і

повязаних з ними торгівельних операцій.

За хар-ом товарів:

- вузькоспеціалізовані – лише 1 вид товарів

- спеціалізовані – однотипні групи товарів

- універсальні – широки асортимент різноманітних товарів

Залежно від хар-ру біржових угод:

- біржі реального товару

- фючерсні біржі – торгівля не реальними товарами, а контрактами на них

56

Page 57

- опціонні біржі – предметом є тільки права на купівлю або на продаж товарів або

контрактів на них у майбутньому

- комплексні біржі

Сутпінь видкритості, можливість уч у біржов торгах:

- відкриті біржі

- закриті біржі – лише члени цієї товарної біржі

Основні функії та правила товарної біржі:

- біржа встан правила товарної біржі, закон встан лише заг вимоги (ст17 ЗУ)

- біржа ств підрозділи і затверджує положення про них, мова йде про організац стр-ру

товарної біржі, вона має право мати дирекцію, розрахункову палату, копірувальну комісію

- розробляє з урахуванням держ стандартів власні стандарти біржової торгівлі і типові

контракти, стандартизовані біржові угоди

- має пр зупиняти біржову торгівлю, якщо ціни бірж угод відхил від певного розміру,

що визнач біржовим комітетом (копірувальною комісією)

- має пр стягувати плату за реєстрац члену біржі, бірж угод; має пр стягувати штраф за

поруш правил, статуту

- осн ф-ція – регулюв біржов оперції; регулюв ціни на підставі співівдно попиту і

пропозиції.

!!! В суб комерц госп-ня – можливість розподілу прибутку між засновниками за певний

звітний період.

Розподіл дохідної частини біржі спрямовується на виконаня статуних завдань –

регулювати ринок, а не засновникам.

Вищий орган упр-ня – заг збори, в період між зборами – біржовй комітет.

Контрольний орган- контрольно ревізійна комісія.

На товарній біржі забороняється:

- купівля-продаж товарів 1 особою безпосередньо або через підставнх осіб з метою

впливу на динаміку цін;

- здійснюв будь-які погоджені дії між уч-ми біржі, які можуть призвести до або мають

своєю метою зміни або фіксації поточних біржових цін

- поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни

конюктури

Біржа торгує замінними цінностями, а не індивідуалізованими озн, винятком є при

банкуртстві, под застави... ст15 ЗУ.

Термін “біржова угода” має 2 значення широке і вузьке.

В широкому розумінні під цей термін підпадають усі угоди, що уклад на товарній

біржі.

У вузькому розумінні – та угода під яку підпадають винятки, лише угода між

продавцем і покупцем товару з приводу переходу прав на цей товар.

Ознаки біржових угод:

- уклад тільки під час біржових торгів, проведених у заздалегідь визначеному місці та

час.

- предметом є біржовий товар, допущений до торгівлі на біржі

- стороною біржової угоди може бути тільки особа, яка є членом біржі

- вимога реєстрації на біржі

- викон біржові угоди поза біржою

Види біржових угод:

- форвардний контракт – стандартний док-ет, який засвідчує зобовязання особи

придбати або продати базовий актив у визначений час на визначених умовах у

майбутньому з фіксацією цін такого продажу при укладенні форвардного контракту.

Форвардний контракт як правило не є стандартизованим, може бути укладений на

будь-яку суму і термін.

(Клиенту необходимо через 6 месяцев продать 100 000 долларов США (USD).

57

Page 58

Клиент заключает с Банком форвардный договор на продажу валюты. В договоре

фиксируются курс продажи USD (32 руб.), дата расчетов (через 6 месяцев) и размер

задатка (25 % от стоимости контракта – 25 000 USD). Клиент вносит задаток на счет

Банка. Через 6 месяцев, в день исполнения Клиент зачисляет на счет Банка оставшуюся

часть своих обязательств, 75 000 USD. Банк зачисляет на счет Клиента рублевые средства

за проданную валюту по курсу 32 руб. (3 200 000 руб.)

- фючерсний контракт- стандартний док-нт, який засвідчує зобовязання продати або

придбати базовий актив у визначений час і на визначених умовах у майбутньому з

фіксацією цін на момент виконання зобовязань сторонами контракту. (Приклад про

пшеницю)

Різниція: на відміну від форвардного ціни фіксуються на мом укладання; фючерсний

контракт оперує цінами які будуть у майбутньому на мом викон заобовязання.

- опціон – стандатрний док-ет що засвідч право придбати або продати базовий актив на

визнач умовах у майбутньому. Він засвідчує не зобовязання а право.

Всі вони разом становлять деривативи – узагальнене поняття: фючерс, форвард, опціон

і своб.

Дериватив – стандарний док-ет, який засвідч право або зобовязання придбати чи

продати у майбутн цінні папери, матер або нематер активи а також кошти на визнач ним

умовах. (Товарний – застосов на товарній біржі; Валютний – застосов на валютній бірж;

Фондовий – на фондовій біржі)

№94, 95 Правове становище фондової біржі, Поняття та види професійної

діяльності з торгівлі цінними паперами

ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок»

ЗУ «Про інститути спільного інвестування»

Кліринг – отримання та поточне оновлення інф-ції, підготовка бухгалтерських та

облікових док-ів необхідних для викон угод щодо цінних папепрів, визнач взаємних

зобовязань , що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за

угодами щодо цінних паперів.

Фондова біржа може займатись або не займатись клірингом, якщо біржа клірингом не

займається, то статутний капітал біржі має станов 15млн грн, а якщо має, то не менше

25млн грн.

Фондовий ринок – сук-ть уч-ів фондового ринку та правовідносин між ними щодо

розміщення, обігу, обліку цінних паперів та деривативів.

При цьому профес уч-ми є юр особи на підставі ліцензії (Нац комісія з цінних паперів

та фондового ринку) які провадять на фондовому ринку профес д-сть.

Діють на 2 рівнях:

1) на первинному – сук-ть правовідносин, повязаних з розміщенням цінних паперів.

2) на вторинному – сук-ть правовідносин, повяз з їх подальшим обігом.

Профес д-сть на фондов ринку – з надання фін та ін послуг у сфері розміщення та

обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами і управління активами

інституційних інвесторів. (ЗУ про інститути спільного інвестування)

4 види проф торгівел д-сті:

- брокерська д-сть – посередницька послуга яку надає брокер на ринку цінних паперів,

перепродує цінні папери. Мін стат капітал – не менше 1млн грн.

- диллерська – торговець, придбаває цінні папери у вл-ть і грає на коливанні цін. Мін

стат капітал – не менше 500тис грн, інакше буде заборонено займатись такою д-стю.

- андеррайтерська – розміщення (підписку і продаж) цінних паперів торговцем за

дорученням, від імені і за рахунок емітента (порівнюємо з комерційним

представництвом).

Повністю гарантований (у вип не розміщення, викуповує не розміщ частину і гарантує

повний продаж), частково гарантований (гарантує, що певну част бл 10, 20, 20% він

58

Page 59

викупить у вип незадовільного розміщення) і не гарантований(не бере зобовяз по викупу

невдало розміщених цінних паперів). – ст17ЗУ. Мін стат капітал – не менше 7млн грн.

- д-сть з упр-ння цінними паперами –д-сть яка провадиться профес торговцем цінних

паперів від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі дог про

упр-ння цінними паперами. Мін стат капітал – не менше 7млн грн.

Сума дог не менше 100мін зарплат.

Організатор – Фондова біржа. Утворюється і діє в орг-ційно-пр формі госп

товариства або у формі дочірнього підп-ва від обєдн торговців цінними паперами, не

менш як 20 торговців, всі мають бути профес торговцями, мати ліцензіє НКЦПФР.

Є 6міс для поповнення свого складу щодо поповнення недостаючого уч-ка.

Частка кожного уч-кане може бути не більшою ніж 5% від статутного капіталу.

Фондова біржа має пр здійсн д-сть з орг-ції торгівля лише після отриман ліцензії.

Якщо членів фондов біржі стало менше 20, хтось огол безвісно відсутнім тощо – тоді д-

сть фондової біржі тимч зупиняється комісією і фондова біржа має 6міс має підтвердити

поповн свого складу, тоді припин взагалі свою д-сть.

№96 Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, суб’єкти

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності

України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах

між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Види:

1. експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили;

2. надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг

іноземним суб'єктам господарської діяльності і навпаки, що прямо і

виключно не заборонені законами України;

3. наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та

інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі;

4. міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках,

передбачених законами України;

5. кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення

суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та

страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами

господарської діяльності зазначених установ на території України у

випадках, передбачених законами України;

6. спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної

діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає

створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних

господарських операцій та спільне володіння майном як на території

України, так і за її межами;

7. підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням

ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних

об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності;

аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами

України;

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

юридичні особи, що зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місце

знаходження на території України;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних та юридичних осіб, які не є

юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне

59

Page 60

місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами

України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства,

які мають цивільну правоздатність та дієздатність згідно з законами України та

постійно проживають на території України.

№97 Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності

ЗУ «Про режим іноземного інвестування»

Інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних

видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об'єкти господарської

діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального

ефекту.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

- інвестування, здійснюваного громадянами, недержавни ми підприємствами,

господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і

релігійними організа ціями, іншими юридичними особами, заснованими на колек тивній

власності;

- державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України,

Автономної Республіки Крим, місцевих Рад за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних

фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок

власних і позичкових коштів;

- іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними

особами та державами; - спільного інвестування, здійснюваного громадянами та

юридичними особами України, іноземних держав.

Однією із форм інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження

досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, є інноваційна

діяльність.

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути

громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори — це суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про

вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в

об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів,

покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

№98 Правове становище підприємства з іноземними інвестиціями

ЗУ «Про режим іноземного інвестування»

Підприємство, створене відповідно до вимог ГКУ, в статутному капіталі якого не

менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством

з іноземними інвестиціями. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними

інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти

інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання

прибутку або досягнення соціального ефекту.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх

підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з

додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.

Іноземними інвесторами визнаються такі суб'єкти, що здійснюють інвестиційну

діяльність на території України:

- юридичні особи, утворені за законодавством іншим, ніж законодавство України;

- іноземці та особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на

території України;

- міжнародні урядові та неурядові організації;

60

Page 61

- інші держави;