- •2. Педагогічний процес як система. Цілісність педагогічного процесу
- •3. Закономірності та організація педагогічного процесу
- •37. Дати характеристику нормативній базі освіти: стандарти, кваліфікаційні характеристики, навчальні та тематичні плани, програми.
- •38. Висвітлити поняття про суб’єкти і об’єкти у процесі виховання.
- •39. Розкрити сутність, завдання та зміст трудового виховання.
- •41. Дати характеристику системі управління освітою в Україні.
- •42. Розкрити сутність, завдання та зміст морального виховання.
- •43. Дати характеристику змісту освіти та його залежність від соціально-економічного рівня розвитку суспільства.
- •44. Розкрити сутність поняття «виховання», мета і завдання сучасного виховання.
- •45. Висвітлити сутність трудового виховання і трудового навчання, їх взаємозв’язок.
- •46. Охарактеризувати проблемно-пошукові методи навчання й організаційні умови їх застосування.
- •47. Визначити с підхід у вихованні, його сутність та зміст.
- •48. Розкрити сутність колективу, його функції.
- •73. Описати класно-урочну форму організації навчального процесу.
- •74. Розкрити зміст теорії і методики самовиховання.
- •76. Розкрити зміст діагностики результатів навчання: контроль та оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
- •78. Дати характеристику методу заохочення, його функції й правила використання.
- •79. Визначити й описати функції та форми контролю та оцінювання знань учнів.
- •82. Охарактеризувати закономірності та рушійні сили процесу виховання.
- •83. Визначити етапи та рівні розвитку дитячого колективу.
- •84) Розкрити сутність принципу свідомості та активності навчання.
78. Дати характеристику методу заохочення, його функції й правила використання.
Заохочення — це спосіб педагогічного впливу на особистість, що виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності. Проте заохочення не повинно перетворюватися у захвалювання, бо тоді воно гальмуватиме прагнення до діяльності. Заохочення має бути своєрідним психологічним підживленням. Особливо це важливо для дітей дошкільного, молодшого шкільного і підліткового віку. Та навіть доросла людина, яка займається конкретною діяльністю, внутрішньо очікує такого психологічного підживлення від членів родини, друзів, керівників.
Застосовуючи метод заохочення, необхідно дбати про об'єктивність, справедливість, враховувати вікові й індивідуальні особливості вихованців. Мають переважати моральні, а не матеріальні заохочення. З розвитком ринкових відносин в школах останнім часом практикуються матеріальні заохочення учнів за успіхи в навчанні: створюють спеціальні фонди учням, які мають успіхи у навчанні, виплачують стипендії, ставлячи за мету сприяти цим підвищенню їх активності у навчанні. Але тут треба враховувати моральний аспект. По-перше, навчання — це соціальний обов'язок людини перед собою і суспільством. По-друге, така практика посилює нерівність між дітьми. Не всі вихованці мають однакові інтелектуальні можливості щодо здобуття програмових вмінь і навичок. Прихильникам такого підходу до заохочення учнів у навчанні шляхом виплати грошей варто задуматися: в які соціально-психологічні умови вони ставлять учня, який об'єктивно, виходячи зі своїх слабких розумових можливостей, не може досягти високих успіхів у навчанні. По-третє, в учнів передчасно формуються споживацькі інтереси, прагматизм, на ґрунті якого не проростає ні гуманізм, ні милосердя, ні альтруїзм.
Практика заохочення дитини матеріальними засобами в родині нерідко породжує проблеми.
Трапляються випадки, коли на ґрунті плати за навчання батьки намагаються задобрити дітей, відкупитися від них подарунками, забуваючи про необхідність забезпечення в родині належного морально-духовного клімату. Ось ще одна прикра історія.
Може виникнути запитання; то дітям взагалі не треба дарувати ніяких речей? Ні, дітям треба купувати необхідні речі, які б сприяли їхньому фізичному, психічному і соціальному розвитку. При цьому варто зважати на матеріальні можливості родини. І навіть коли батьки мають великі статки, не варто задовольняти всі забаганки дітей, тим самим руйнуючи на початку їхньої життєвої дороги перспективу майбутньої радості.
Прийоми заохочення:
- схвалення; - похвала; - вияв уваги; - виявлення поваги, довір'я;
- подяка; - премія, нагорода (при необхідності відзначити особливі досягнення, вчинки: за відмінне навчання, за першість у змаганнях, за порятунок людей, державної власності).
При застосуванні заохочення слід діяти обережно, дотримуючись таких педагогічних вимог:
- об'єктивність заохочення; - опора на громадську думку;
- особистісний підхід до заохочення; - гласність;
- дотримання міри у вираженні заохочення.