- •Тема 6. Особливості методологій системного аналізу
- •План лекції:
- •6.1. Повнота моделі. Декомпозиція та агрегування
- •6.2. Послідовність методологія - метод - нотація – засіб
- •6.3. Етапи системного розв'язання проблем
- •Етапи системного розв'язання проблем
- •6.4. Послідовність етапів і робіт системного аналізу
- •Деталізована послідовність етапів і робіт са за ю. І. Черняком
- •X. Діагноз існуючої системи
- •XI. Побудова комплексної програми розвитку
- •XII. Проектування організації для досягнення мети
- •6.5. Методологія системного дослідження, орієнтована на дослідження існуючих систем та виявлення проблем
- •1. Виявлення призначення, мети, головних цілей, функцій, властивостей системи. Формування (вибір) основних предметних понять, що використовуються в системі.
- •2. Виявлення основних складових (модулів) системи та їх функцій; розуміння єдності цих складових в межах системи.
- •3. Виявлення основних процесів у системі, їх значення, умов перебігу, етапності, стрибків, змін стану та інших особливостей в функціонуванні системи, виокремлення основних керуючих факторів.
- •4. Виявлення основних елементів оточення системи (не-системи), з якими пов'язана система, що вивчається, характеру зв'язків системи з елементами оточення.
- •5. Виявлення невизначеностей та випадковостей у ситуаціях визначального впливу їх на систему.
- •II. Формування поглиблених уявлень про систему
- •Виявлення розгалуженої структури, ієрархії, формування уявлень про систему як про сукупність модулів, що пов'язані входами-виходами.
- •Виявлення всіх елементів та зв'язків, важливих для цілей розгляду, їх співвіднесення до ієрархії системи, ранжування елементів та зв'язків за важливістю.
- •8. Врахування змін та невизначеностей у системі.
- •III. Моделювання системи як етап її дослідження
- •10. Побудова сукупності моделей для описання системи.
- •IV. Супровід системи
- •11. Накопичення досвіду роботи з системою та її моделлю, уточнення інформації про систему, вдосконалення моделей.
- •12. Оцінка граничних можливостей системи, дослідження відмов, виходів з ладу, відхилень від норми.
- •13. Розширення функцій (властивостей) системи, зміна вимог до неї, нове коло задач, нові умови роботи, включення системи елементом в систему вищого рівня.
- •Висновок
6.3. Етапи системного розв'язання проблем
Незалежно від конкретних етапів та підетапів системного дослідження існують основні структурні елементи, основна послідовність «мета — способи досягнення мети — ресурси». Мета зазвичай структурується у вигляді дерева (мультидерева) цілей, і в більшості випадків у процесі структуризації реалізується спіральний рух гранями піраміди "цілі — функції — проблем" (Рис.6.2).
В загальному випадку для побудови системи та керування нею необхідна реалізація наступних етапів: визначення проблеми; ідентифікація призначення системи;
ідентифікація змінних та взаємних зв'язків між: ними;
ідентифікація функцій та структури системи;
ідентифікація оточення (середовища існування);
генерація та визначення пріоритетів альтернативних потоків;
оцінювання ресурсів, необхідних для реалізації кожного з можливих варіантів;
визначення наявності ресурсів; оцінка ефективності варіантів та вибір прийнятної альтернативи,
яка може бути реалізована з урахуванням існуючих обмежень; реалізація (впровадження) обраної альтернативи та корегування плану.
Таблиця 6.1.
Етапи системного розв'язання проблем
За С.Л. Оптнером |
За С. Юнгом |
За С.П.Ніканоровим |
За Ю.І. Черняком |
1. Ідентифікація симптомів |
1. Визначення мети організації |
1. Виявлення проблеми |
1. Аналіз проблеми |
2. Визначення актуальності проблеми |
2. Виявлення проблеми |
2. Оцінка актуальності проблеми |
2. Визначення системи |
3. Визначення цілей
4. Визначення структури |
3. Діагноз
4. Пошук рішення |
3. Аналіз обмежень проблеми 4. Визначення критеріїв |
3. Аналіз структури системи 4. Формулювання загальної мети та критеріїв |
5. Визначення можливостей |
5. Оцінка і вибір альтернативи |
5. Аналіз існуючої системи |
5. Декомпозиція мети, визначення потреб в ресурсах, композиція цілей |
6. Знаходження альтернатив |
6. Узгодження рішення |
6. Пошук можливостей |
6. Виявлення ресурсів, композиція цілей |
7. Оцінка альтернатив |
7. Затвердження рішення |
7. Вибір альтернативи |
7. Прогноз та аналіз майбутніх умов |
8. Вироблення рішення |
8. Підготовка до введення в дію |
8. Забезпечення визнання |
8.Оцінка цілей та засобів |
9. Визнання рішення |
9. Управління застосуванням рішення |
9. Прийняття рішення (формальної відповідальності) |
9. Відбір варіантів |
10. Запуск процесу рішення |
10. Перевірка ефективності |
10. Реалізація рішення |
10. Діагноз існуючої системи |
11. Управління процесом реалізації рішення |
|
11. Визначення результатів рішення |
11. Побудова комплексної програми розвитку |
12. Оцінка реалізації та її наслідків |
|
|
12. Проектування організації для досягнення цілей |
Послідовність етапів Стенфорда Оптнера відображає основи американської школи системного аналізу (Бернард Радвік, Еріх Квейд), яка зорієнтована, насамперед, на оцінювання та відбирання конкретних проектів систем (систем озброєння, планів капіталовкладень за замовленнями уряду, промислових систем). Натомість у розумінні Стенлі Юнга, яскравого представника школи системного проектування та управління організаціями, СА є стрижнем структури організації та постійний метод її роботи.
На ґрунті основних наведених понять та термінів, що використовуються при дослідженні складних систем, будуються загальні способи використання цих понять у вигляді методологій системного дослідження, що у свою чергу включають певну послідовність кроків.
Різні автори схильні різним чином визначати послідовність та назви етапів системного дослідження, але за цим для всіх них характерним є єдність поглядів та принципова єдність підходів до поділу СА на етапи.