Тема 1: Предмет логіки як науки.

Пізнання - це реконструкція смислового змісту світу у свідомості людей. Воно реалізується на двох рівнях:

1. Чуттєве відображення дійсності (емпірія), яке мас три основні форми:

2. Абстрактне мислення, яке має три основні форми

Відчуття - суб'єктивний образ об’єктивного світу, перетворення енергії зовнішнього подразника у факт свідомості.

Поняття - форма мислення, в якій відображаються загальні і суттєві ознаки певного класу предметів.

Сприйняття - цілісне відображення зовнішнього (по відношенню до свідомості людини) предмета, що безпосередньо впливає на органи чуттів.

Судження - форма мислення, в якій щось стверджується чи заперечується стосовно властивостей предметів, або відносин між різними предметами.

Уявлення - чуттєвий образ предмета, який у даний час не сприймається безпосередньо, але який сприймався чуттєвим чином раніше. Уявлення може бути відтворюючим або творчим.

Умовивід - форма мислення, за посередництвом якої із одного або кількох суджень, які називаються засновками, за певними правилами виводиться нове судження -висновок.

Паралогізм №1

1.Якщо сьогодні понеділок, то завтра вівторок

2.3автра вівторок

3.Сьогодні понеділок

Паралогізм № 2

1.Якщо помножимо два на два, то отримаємо чотири

2. Отримали чотири

3. Помножили два на два

Паралогізм № 3

1. Існують науки, які досліджують хімічні процеси.

2. Логіка - наука.

3. Логіка вивчає хімічні процеси

Софізм №1 "Батько"

Чи вірно, що якщо в тебе, хтось народився, то ти його батько? Так, вірно. Чи вірно, пр вчора в тебе народилося теля? Так, вірно. Отже, ти його батько.

Софізм №2 "Рогатий"

Чи маєш ти те, чого ти не губив? Так, маю. Роги ти не губив? Ні, не губив. Отже, ти маєш роги.

Софізм №3 "Знаєш те, чого не знаєш"

Чи знаєш ти те, що я хочу у тебе спитати? Ні, не знаю. Але невже ти не знаєш те, що брехати погано? Звичайно, знаю. Але ж саме це я і хотів у тебе спитати. Отже, виявляється, що ти знаєш те, чого не знаєш

Парадокс № 1"Критянин"

Один критянин якось сказав: "Всі критяни завжди брешуть". Якщо, говорячи це, він збрехав, то виявляється, що він сказав правду. Якщо ж він сказав правду, то виявляється, що він збрехав.

Парадокс № 2 "Саморефлективні судження"

Якщо це судження

істинне, то воно є хибним, і, навпаки, якщо воно хибне, то воно стає істинним

Парадокс № 3

«Г. Фреге – Рассела» ­

Георг V спитав свого вельможу "Чи правда, що автором роману "Веверлей" є В.Скотт?" В.Скотт дійсно є автором даного роману. Тобто два поняття: "автор роману "Веверлей"' і "В.Скотт" є рівнозначними іменами (позначають одну і ту ж саму людину). Але якщо у питання англійського короля замість "автор роману "Веверлей"' підставити "В.Скотт" або, навпаки, підставити "В.Скотт" замість "автор роману "Веверлей"", то отримаємо очевидну нісенітницю.