2). Система моніторингу нс: завдання, структура та характеристика.

Основні задачі системи моніторингу НС: збирання, обробка, поширення фактичної і прогностичної інформації про надзвичайні ситуації та їхні джерела; формування баз даних джерел катастроф; надання споживачеві інформації про небезпеку; складення планових і оперативних рекомендацій щодо зниження руйнівних наслідків надзвичайних ситуацій.

Для розв’язання поставлених задач система моніторингу, незалежно від рівня, повинна об’єднати підсистему одержання (ПО_дІ) та підсистему обробки інформації (ПО_бІ) (рис. 1).

Об’єктом контролю в даній системі виступають різноманітні процеси життєдіяльності людського суспільства, починаючи зі звичайних повсякденних включно до глобальних багатофакторних.

Системи життєдіяльності зазнають різних зовнішніх і внутрішніх впливів, що призводить до різних відхилень ОК від нормального функціонування. Наслідком такого впливу є аварії чи надзвичайні ситуації (НС₁ ÷ НС_n). Кожна надзвичайна ситуація характеризується групою факторів

(Ф₁ ÷ Ф_m) фізичної, соціальної, фізіологічної, економічної та іншої природи. При цьому кожний фактор здатний бути характеристикою декількох надзвичайних ситуацій одночасно.

Інформація про значення вектора [Ф_і ] може бути отримана з використанням методів і засобів контролю і спостереження (Д₁ ÷ Д_m), що поєднані підсистемою одержання інформації.

Загальний вигляд схеми системи обробки одержаної інформації наведений на рис. 2.

На функціональному рівні ПОдІ включає підсистеми контактного і дистанційного контролю. Вони, залежно від умов застосування і розташування, поділяються на космічні, повітряні, морські та наземні.

Інформація за допомогою засобів комунікації надходить – до аналітичного блоку системи – ПОбІ. Основне завдання якої полягає у прогнозуванні потужності, місця та часу виникнення небезпеки, а також у розробці рекомендацій щодо зниження рівня впливу небезпечних факторів надзвичайних ситуацій на об’єкти, населення та природнє (навколишнє) середовище.

Специфіка задач, поставлених перед системою моніторингу, накладає низку вимог до її функціональності.

В цілому вимоги до підсистеми одержання інформації передбачають:

- оснащення ПОдІ різнофункціональними носіями засобів спостереження за джерелами надзвичайних ситуацій;

- наявність сучасних вимірювальних засобів і лабораторних (стаціонарних і мобільних) комплексів, які створені на єдиній елементній базі;

- автономність і надійність функціонування вузлів системи в будь-яких (гідрометеорологічних, хімічних та радіаційних) умовах;

- оптимальний просторо-часовий розподіл засобів моніторингу у відповідності до обґрунтованих підходів до щільності мережі спостереження за джерелами надзвичайних ситуацій;

- забезпечення носіїв засобів спостереження необхідними засобами зв’язку, які забезпечують передачу фактичної інформації в реальному масштабі часу або максимально наближеному до нього.

Основні вимоги до підсистеми обробки інформації:

- можливість створення нерегламентованих запитів. Незважаючи на те, що частина запитів до системи на обробку інформації буде регламентована за часом надходження, складом і структурою вихідної (вторинної) інформації, велика кількість запитів не піддається регламентації. Кожен з цих запитів може бути складним та вимагати багатоступеневої обробки з використанням великих потоків проміжної інформації, необхідної як для даного запиту, так і для інших запитів. У такому разі процес обробки інформації членують на велике число елементів, які обмінюються між собою інформаційними масивами різної структури і величини. Ймовірне велике число елементів і різноманітних структур даних, в умовах нерегламентованих запитів породжує задачу автоматичного

планування розрахунків з метою задоволення цих запитів.

- оперативний зв’язок з банком даних. При виконанні запитів вихідна інформація буде надходити з банку даних. В даному випадку необхідне узгодження як за складом, так і за структурою даних, тих, що зберігаються в банку даних, та тими, що курсують між окремими процесами обробки. Окрім того, необхідно забезпечити (швидкий, оперативний) доступ до інформації в банку даних з боку програм, які займаються її обробкою;

- багатоваріативність обробки. Як правило, один запит може задовольнитися різними способами залежно від вибору альтернативних моделей. Альтернативи виникають за наявності моделей, заснованих на різних гіпотезах, що, у свою чергу, вимагає точності, деталізації необхідної та вихідної інформації. Обробка повинна налаштовуватися на необхідні альтернативи як автоматично, так і за вимогою (вказівкою) користувача;

- постійний процес мінімізації часу аналізу. Враховуючи специфіку даної системи, за певних умов ця характеристика набуває особливого значення. Необхідно забезпечити постійне скорочення часу планування, автоматичних розрахунків і розрахунків за вказівкою користувача;

- можливість розподіленої обробки. Система повинна передбачати наявність значної кількості пов’язаних між собою центрів збирання, обробки та поширення інформації як тих, що дублюють один одного в необхідних межах, так і тих, що наділені власною специфікою функціонування;

- функційна гнучкість програмного забезпечення. Одна з найважливіших вимог до програмного забезпечення (ПОбИ) – це забезпечення постійної модернізації. Передбачається, що у процесі функціонування системи, кількість запитів буде постійно збільшуватися, що, у свою чергу, вимагатиме удосконалення програм обробки і розрахунку необхідної інформації за запитами споживачів;

- створення роздільного доступу. Система передбачає наявність значного числа користувачів, які матимуть право одночасного доступу до банку даних. У зв’язку з цим кожний центр обробки інформації необхідно забезпечити режимом розподілу доступу між багатьма терміналами користувачів, кожен з яких є специфічним. Це все вводить додаткові вимоги до програмного забезпечення центрів обробки і окремих терміналів;

- можливість функціонувати в інтерактивному (діалоговому) режимі. Використання режиму розподілу доступу в якості основного режиму роботи системи передбачає інтерактивний режим спілкування з нею у процесі її підтримання та експлуатації. Той факт, що у процесі спілкування із системою будуть задіяні різні користувачі (розробники, обслуговуючий персонал і т.д.) з різним кваліфікаційним рівнем, вимагає створення програмного забезпечення, яке дозволить легко переставити мову та форму діалогу відповідно до вимог, що змінюються. Необхідно враховувати специфіку регіональних і територіальних центрів моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, специфіку роботи операторів з одного боку, та структуру спілкування в межах всієї системи з іншого;

- можливість відображення інформації. Відображення інформації у зручній для користувача формі є ключовим моментом взаємодії людини зі складними комп’ютерними комплексами. Дана задача характеризується великим різноманіттям очікуваних форм представлення інформації щодо надзвичайних ситуацій та їх джерел (таблиці, графіки, карти). Все це вимагає розробки спеціального програмного забезпечення погодженого з функціонуванням в інтерактивному режимі.