- •Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
- •Порадник на щодень
- •Фонетика й вимова
- •Вимовні норми
- •Випадні звуки
- •Чергування о, е з і
- •Запорізька (не Запорозька) Січ
- •Наголос
- •Лексика синонімічне багатство української мови
- •Багаточисленний, малочисленний чи численний, нечисленний
- •Баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол
- •Барва і фарба
- •Безпечний і безжурний, безтурботний, недбалий
- •Бібліотека, книгозбірня
- •Бігун, біженець, утікач
- •Близько, біля
- •Блюдо й страва
- •Вагання і коливання
- •Вантаж, а не груз
- •Варто і досить
- •Великдень, Пасха, Трійця
- •Великий та крупний
- •Веслування і гребля
- •Визволення і звільнення
- •Виняток і виключення
- •Вираз і вислів
- •Вищий, нижчий, а не вищестоящий, нижчестоящий
- •Відміняти (відмінювати) і скасовувати
- •Відтак, потім, після того
- •Вітрило, парус
- •Вояк, солдат
- •Вродливий (уродливий) і потворний
- •Гадати і ворожити
- •Галузь, царина, ділянка, область
- •Головка і качан
- •Грецький горіх чи волоський горіх
- •Громада і община
- •Дев'яносто і дев'ятдесят
- •Доля і частка
- •Древній чи стародавній, прадавній, предковічний та ін.
- •Дурний і поганий
- •Дякуючи і завдяки
- •Займатися і працювати, робити, навчатися
- •Заставляти і змушувати, примушувати, силувати
- •Збігатися, зіставляти, а не співпадати, співставляти
- •Звертатися і поводитися
- •Здібний і здатний
- •Змінювати (зміняти) і зраджувати
- •Інакодумець, а не інакомислячий
- •Кепкувати і жартувати
- •Лише і тільки
- •Любий і будь-який, усякий
- •Масло і олія
- •Місто і містяни (замість городяни)
- •Навчальний, а не учбовий, виш, а не вуз
- •Наказувати і карати
- •Накалятися, закалятися і розпалюватися, гартуватися
- •Наречений і жених
- •Незаможний, малозабезпечений, низькооплачуваний, а не малоімущий
- •Незважаючи і не дивлячись
- •Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати
- •Останні і (всі) інші, решта
- •Палац, палацовий і двірець, двірцевий
- •Пара і пар
- •Парубок, а не холостяк
- •Підодіяльник чи підковдра
- •Площа і майдан
- •Позитивний, додатний, ствердний і негативний, від'ємний, заперечний
- •Поступ і хода
- •Поширювати і розповсюджувати
- •Пристрасний, безпристрасний і небезсторонній, безсторонній
- •Річище і русло
- •Робочий і робітничий
- •Родина, сім'я, сімейство
- •Розв'язувати і вирішувати
- •Свійський і домашній
- •Скарб і майно
- •Скарбниця, державна скарбниця, а не казна, казначейство
- •Складати і становити
- •Спілка і союз
- •Стакан, підстаканник чи склянка, підсклянник
- •Суперечність, а не протиріччя
- •Суспільство, громада, товариство, світ
- •Торкатися і рушати
- •Тривати і продовжуватися
- •Цукор і сахар
- •Часопис, журнал і газета
- •Що і який, котрий
- •Відроджувані синоніми
- •Привабливість і підступність паронімів
- •Банкрот чи банкрут
- •Болільник чи вболівальник (уболівальник)
- •Вихідний і висхідний
- •Військовий і воєнний
- •Гречанка (турчанка, німка) чи грекиня (туркеня, німкеня)
- •Гривня і гривна
- •Данець, данка, данський, а не датчанин, датчанка, датський
- •Дивний і дивовижний
- •Дощовий і дощовитий
- •Духівництво і духовенство
- •Жертовний, а не жертвенний
- •Житловий і жилий
- •Завдання і задача
- •Загальний, а не всезагальний
- •Звичайно і зазвичай
- •Замерзнути і змерзнути
- •Змішаний і мішаний
- •Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний
- •Зрівняти і порівняти
- •Італійський та італьський
- •Казармовий, фірмовий, а не казармений, фірмений
- •Казка і каска
- •Кампанія і компанія
- •Качка і хитавиця
- •Ласиця, самиця, палиця, полиця, а не ласка, самка, палка, полка
- •Людний і людяний
- •Міркування і розмірковування
- •Морквяний, а не морковний
- •Належність, а не приналежність
- •Натхнений, недоторканий, нездійснений і натхненний, недоторканний, нездійсненний
- •Оаза і оазис
- •Особа і лице
- •Особовий і особистий
- •Пам'ятка і пам'ятник
- •Поверховий і поверхневий
- •Пожежник і пожежний
- •Попит і пропонування (а не пропозиція)
- •Постачальник, а не поставщик
- •Приморозки і заморозки
- •Причинний і причиновий
- •Просвітитель чи просвітник?
- •Рублевий, а не рубльовий
- •Свідоцтво і свідчення
- •Усмішка і посмішка
- •Утаємничений (втаємничений) і таємничий
- •Фатальний, а не роковий
- •Чотириногий, а не четвероногий
- •Якович, Яківна, а не Яковлевич, Яковлівна
- •Міжмовна паронімія
- •Особові імена та прізвища
- •Про термінологію
- •Дещо з ономастики
- •Відтопонімічні назви
- •Про астрономічні назви
- •Лексика іншомовного походження
- •Невмотивовані росіянізми
- •Про мову реклами
- •Найпоширеніші помилки слововживання
- •Фразеологія
- •А хура й досі там, а віз і нині там
- •Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)
- •Грати роль і відігравати роль
- •Гривня і копійка
- •Давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро
- •Давати спокій, а не залишати в спокої
- •Довкілля, навколишнє, довколишнє (а не оточуюче) середовище
- •Доводити до відома, а не ставити у відомість
- •Завдавати удару, а не наносити удар
- •Здавати собі справу (а не звіт)
- •З дощу та під ринву та ін. (а не тільки з вогню та в полум'я)
- •Знічев'я, а не від нічого робити
- •Квартира з усіма вигодами (не зручностями)
- •Мати рацію, а не бути правим
- •Моя хата скраю, а не моє діло сторона
- •На тобі, небоже (а не Боже), що мені негоже
- •Не в тім'я битий, а не не ликом шитий
- •Робити внесок і вносити вклад
- •Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
- •Становити інтерес і представляти інтереси
- •Тягар (а не вантаж) обов'язків
- •Форми вітання й прощання
- •Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
- •Як учитель, а не в якості учителя
- •Морфологія і синтаксис
- •Активні та пасивні дієприкметники
- •Словотворчі та відмінкові особливості Батькові — давальний відмінок Батьку! — кличний відмінок
- •Біблійний, міліційний (а не біблейський, міліцейський)
- •Біль — болю (не болі) і біль — білі
- •Болгари — болгар, але поляки — поляків, кияни — киян, але одесити — одеситів
- •Бубон — бубна, але бюлетень — бюлетеня
- •Буряківник, картопляр, кукурудзівник, лісівник, луківник, рисівник, рослинник, садівник, хмеляр, а не буряковод і под.
- •Віче — іменник відмінюваний
- •Два студенти, два чоловіки і два чоловіка
- •Діяч і діячка, кореспондент і кореспондентка, лікар і лікарка, поет і поетка, поетеса
- •Золоте (не золоті) колосся
- •Кахлі, меблі, а не кахель, мебля
- •Кличний відмінок
- •Морфологічні варіанти Компостувати, а не компостирувати
- •Малина й полуниці, ожина й суниці, смородина й порічки
- •Міць, родовий відмінок моці, а не міці
- •Нежить — нежитю (не нежиті)
- •Очі, очима (не очами) плечі, плечима (не плечами)
- •Пан, пані, панна, добродій, добродійка, товариш, товаришка
- •Чорнило, а не чорнила
- •Шевченків край — Шевченкового (не Шевченкова) краю
- •Безособові й активні конструкції
- •Вибір синтаксичної побудови в Україні і на Україні
- •Згідно з опитуванням, а не згідно опитування
- •Конструкції з прийменником по
- •Котра година?
- •На адресу і за адресою
- •Фонеми г та ґ
- •Слова з фонемою ґ Загальні назви
- •Іншомовні антропоніми
- •Українські прізвища
- •Географічні назви
- •Слова грецького походження (де не слід уживати проривного ґ)
- •Роздуми й коментарі
- •Незалежна держава й державна мова
- •Зоря нашої мови
- •Невичерпність мовних скарбів
- •«Каски» з «телерадіокампанії
- •Граматичні й неграматичні думки про україну
- •Непереконливі репліки запальних роздумів
- •Післяслово
Багаточисленний, малочисленний чи численний, нечисленний
Причиною багатьох лексичних та граматичних помилок у мові засобів масової інформації є тяжіння над авторами слів та морфолого-синтаксичних конструкцій російської мови, прагнення скалькувати ці конструкції замість того, щоб знайти щось своє. Російській антонімічній парі прикметників многочисленный і малочисленный в українській мові відповідають пароніми численний та нечисленний. Напр.: «Під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром» (Л. Смілянський); «Нечисленні зауваження не знижують рівня аналізованого дослідження» (журн.). У газетах і по радіо й телебаченню часто-густо чуємо та читаємо: «Малочисленні (замість нечисленні) відвідувачі музею; люди, виховані на багаточисленних (замість численних) постановах» і под.
Баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол
На позначення поняття «опуклий дах у формі півкулі» в українській мові існують такі назви: баня, маківка, склепіння, шатро, уживані в прямому й переносному значенні: «Підійшли ближче, побачили верховини церков — і з золотими банями, і з блакитними» (Панас Мирний); «Високі крислаті верби зеленою банею нависли над вуличкою» (М. Коцюбинський); «Сонце зачервонило маківки церков» (О. Гончар); «Після низьких склепінь катакомб небо здавалось таким високим...» (Ю. Смолич); «Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію степ» (Д. Бедзик); «Горіли брильянти в небеснім шатрі і очі зоріли дівочі» (М. Вороний). У сучасній мовній практиці з цього синонімічного ряду вживається, на жаль, тільки купол, хоч має на те найменше підстав.
Барва і фарба
Російське слово краска має конкретне значення (речовина для малювання, для забарвлювання в інший колір) (укр. фарба) і абстрактне (колір, тон, колорит, відтінок) (укр. барва). Під упливом російської мови в нашій пресі всупереч українським лексико-семантичним законам слову фарба часто надають абстрактного значення: «У полоні фарб і звуків; Фарби рідної природи». Нормативні українські сполучення: водяні фарби, олійні фарби, зелена (синя, чорна) фарба; у полоні барв і звуків, барви рідної природи. Напр.: «З вікна видно сад у пишних барвах золотої осені» (газ.); «У коридорах і на сходах консерваторії йшов ремонт, пахло свіжим вапном та олійною фарбою» (В. Кучер); «Малахіт — це крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору» (підр.).
Безпечний і безжурний, безтурботний, недбалий
Раз по раз можна прочитати й почути вислови на взірець: «Причиною аварії стала безпечність водія; Діти безпечно гралися на проїжджій частині вулиці». Безпечний означає «такий, що не таїть у собі небезпеки; гарантований від небезпеки». Напр.: «Перемога, товариші!.. Яким безпечним, надійним, просторим зробився одразу світ» (О. Гончар). Безпечність — це відсутність небезпеки: «Я не шукав безпечності в той час, як навколо мене бриніли кулі» (Леся Українка). Російські відповідники цих українських слів — безопасный, безопасность. А в наведених уривках газетних текстів маємо справу з невмотивованим використанням російських слів беспечный і беспечность, які українською мовою перекладаються безтурботний (безтурботність), безжурний (безжурність), недбалий (недбалість). Тож правильно було б написати: «Причиною аварії стала (або аварію спричинила) недбалість водія; Діти безжурно (безтурботно) гралися на проїжджій частині вулиці».