Позитивний, додатний, ствердний і негативний, від'ємний, заперечний

Ще один випадок збіднення синоніміки маємо при перекладі російських слів положительный і отрицательный. У різних словосполученнях українська мова мас неодна­кові відповідники: положительный (отрицательный) отзыв позитивний (негативний) відгук, положительный (отри­цательный) ответ — ствердна (заперечна) відповідь. Не збігаються відповідники в різних термінологічних систе­мах: у граматиці — ствердна (заперечна) частка, у фізиці позитивний (негативний) заряд, у математиці — додатні (від'ємні) числа. Тож не варто, як це нерідко трапляється в мові газет, радіо- й телепередач, користуватися в усіх випадках лише словами позитивний та негативний, нехту­ючи інші.

Раніше слова від'ємний і додатний були не тільки мате­матичними термінами, а вживались і як терміни фізичні, а також у переносному значенні, тобто можна було сказати додатний (від'ємний) заряд, додатні (від'ємні) риси, наслідки тощо. «Ядро атома має додатний заряд, який чисельно дорівнює від'ємному зарядові всіх електронів, що рухають­ся навколо ядра» (журн.); «А за найбільше від'ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до пуб­лічних справ» (І. Франко); «Вона не раз боляче переживала від'ємне, насторожене, а то й просто вороже ставлення до себе однокласників» (О. Донченко). У період боротьби зі «шкідництвом на мовному фронті» ці слова разом з багать­ма іншими були усунуті звідусіль, якимось дивом зали­шившись у математиці. Тепер треба повернути їх до актив­ного вжитку.

Поступ і хода

У газетах, у теле- й радіопередачах можна прочитати й почути про «впевнений поступ зими», «про гучний поступ молодиків по бруківці» й т. ін. У цих випадках доречне слово хода (яке російською мовою перекладається поступь, що й спричинює помилку в українській мові). Поступ є синонімом до прогрес. Слово поступ широко вживалось у творах класиків української літератури, охоче до нього вдавалися й автори публіцистичних та наукових матеріалів. Напр.: «Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю...» (І. Франко); «Невже не вірите в людство, в поступ, у культуру?» (Ю. Смолич); «Поступ літерату­рознавства спирався на попередній досвід» (журн.). У роки зближення мов поступ був майже витіснений словом прог­рес. Тепер українському синонімові слід повернути закон­не місце, але для цього його треба вживати в правильному значенні.

Поширювати і розповсюджувати

«Найрозповсюдженішим сатиричним жанром є фейле­тон», — пише один дослідник засобів масової інформації (і на жаль, не лише він!). Це приклад сплутування сино­німічних слів поширювати й розповсюджувати. Основним словом для понять «збільшувати сферу впливу, робити приступним, відомим для багатьох, роздавати багатьом» є поширювати: поширювати знання (діяльність, досвід; книжки, листівки). Так само поширений засіб, поширене речення, найпоширеніший жанр. Розповсюджувати, розпов­сюджений виступають як рідше вживані варіанти стосовно до конкретних речей: розповсюджувати книжки (квитки, листівки, запрошення).

Щодо абстрактніших понять (таких, як жанр, засіб, знання, практика) використання цих варіантів у сучасній українській літературній мові є відхиленням від лексичних норм. Російський вислів получить широкое распространение слід перекладати не потворною калькою отримати широке розповсюдження, а справжнім українським від­повідником набути великого поширення. Напр.: «Уживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів» (М. Рильський); «Учений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах» (журн.).