- •Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
- •Порадник на щодень
- •Фонетика й вимова
- •Вимовні норми
- •Випадні звуки
- •Чергування о, е з і
- •Запорізька (не Запорозька) Січ
- •Наголос
- •Лексика синонімічне багатство української мови
- •Багаточисленний, малочисленний чи численний, нечисленний
- •Баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол
- •Барва і фарба
- •Безпечний і безжурний, безтурботний, недбалий
- •Бібліотека, книгозбірня
- •Бігун, біженець, утікач
- •Близько, біля
- •Блюдо й страва
- •Вагання і коливання
- •Вантаж, а не груз
- •Варто і досить
- •Великдень, Пасха, Трійця
- •Великий та крупний
- •Веслування і гребля
- •Визволення і звільнення
- •Виняток і виключення
- •Вираз і вислів
- •Вищий, нижчий, а не вищестоящий, нижчестоящий
- •Відміняти (відмінювати) і скасовувати
- •Відтак, потім, після того
- •Вітрило, парус
- •Вояк, солдат
- •Вродливий (уродливий) і потворний
- •Гадати і ворожити
- •Галузь, царина, ділянка, область
- •Головка і качан
- •Грецький горіх чи волоський горіх
- •Громада і община
- •Дев'яносто і дев'ятдесят
- •Доля і частка
- •Древній чи стародавній, прадавній, предковічний та ін.
- •Дурний і поганий
- •Дякуючи і завдяки
- •Займатися і працювати, робити, навчатися
- •Заставляти і змушувати, примушувати, силувати
- •Збігатися, зіставляти, а не співпадати, співставляти
- •Звертатися і поводитися
- •Здібний і здатний
- •Змінювати (зміняти) і зраджувати
- •Інакодумець, а не інакомислячий
- •Кепкувати і жартувати
- •Лише і тільки
- •Любий і будь-який, усякий
- •Масло і олія
- •Місто і містяни (замість городяни)
- •Навчальний, а не учбовий, виш, а не вуз
- •Наказувати і карати
- •Накалятися, закалятися і розпалюватися, гартуватися
- •Наречений і жених
- •Незаможний, малозабезпечений, низькооплачуваний, а не малоімущий
- •Незважаючи і не дивлячись
- •Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати
- •Останні і (всі) інші, решта
- •Палац, палацовий і двірець, двірцевий
- •Пара і пар
- •Парубок, а не холостяк
- •Підодіяльник чи підковдра
- •Площа і майдан
- •Позитивний, додатний, ствердний і негативний, від'ємний, заперечний
- •Поступ і хода
- •Поширювати і розповсюджувати
- •Пристрасний, безпристрасний і небезсторонній, безсторонній
- •Річище і русло
- •Робочий і робітничий
- •Родина, сім'я, сімейство
- •Розв'язувати і вирішувати
- •Свійський і домашній
- •Скарб і майно
- •Скарбниця, державна скарбниця, а не казна, казначейство
- •Складати і становити
- •Спілка і союз
- •Стакан, підстаканник чи склянка, підсклянник
- •Суперечність, а не протиріччя
- •Суспільство, громада, товариство, світ
- •Торкатися і рушати
- •Тривати і продовжуватися
- •Цукор і сахар
- •Часопис, журнал і газета
- •Що і який, котрий
- •Відроджувані синоніми
- •Привабливість і підступність паронімів
- •Банкрот чи банкрут
- •Болільник чи вболівальник (уболівальник)
- •Вихідний і висхідний
- •Військовий і воєнний
- •Гречанка (турчанка, німка) чи грекиня (туркеня, німкеня)
- •Гривня і гривна
- •Данець, данка, данський, а не датчанин, датчанка, датський
- •Дивний і дивовижний
- •Дощовий і дощовитий
- •Духівництво і духовенство
- •Жертовний, а не жертвенний
- •Житловий і жилий
- •Завдання і задача
- •Загальний, а не всезагальний
- •Звичайно і зазвичай
- •Замерзнути і змерзнути
- •Змішаний і мішаний
- •Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний
- •Зрівняти і порівняти
- •Італійський та італьський
- •Казармовий, фірмовий, а не казармений, фірмений
- •Казка і каска
- •Кампанія і компанія
- •Качка і хитавиця
- •Ласиця, самиця, палиця, полиця, а не ласка, самка, палка, полка
- •Людний і людяний
- •Міркування і розмірковування
- •Морквяний, а не морковний
- •Належність, а не приналежність
- •Натхнений, недоторканий, нездійснений і натхненний, недоторканний, нездійсненний
- •Оаза і оазис
- •Особа і лице
- •Особовий і особистий
- •Пам'ятка і пам'ятник
- •Поверховий і поверхневий
- •Пожежник і пожежний
- •Попит і пропонування (а не пропозиція)
- •Постачальник, а не поставщик
- •Приморозки і заморозки
- •Причинний і причиновий
- •Просвітитель чи просвітник?
- •Рублевий, а не рубльовий
- •Свідоцтво і свідчення
- •Усмішка і посмішка
- •Утаємничений (втаємничений) і таємничий
- •Фатальний, а не роковий
- •Чотириногий, а не четвероногий
- •Якович, Яківна, а не Яковлевич, Яковлівна
- •Міжмовна паронімія
- •Особові імена та прізвища
- •Про термінологію
- •Дещо з ономастики
- •Відтопонімічні назви
- •Про астрономічні назви
- •Лексика іншомовного походження
- •Невмотивовані росіянізми
- •Про мову реклами
- •Найпоширеніші помилки слововживання
- •Фразеологія
- •А хура й досі там, а віз і нині там
- •Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)
- •Грати роль і відігравати роль
- •Гривня і копійка
- •Давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро
- •Давати спокій, а не залишати в спокої
- •Довкілля, навколишнє, довколишнє (а не оточуюче) середовище
- •Доводити до відома, а не ставити у відомість
- •Завдавати удару, а не наносити удар
- •Здавати собі справу (а не звіт)
- •З дощу та під ринву та ін. (а не тільки з вогню та в полум'я)
- •Знічев'я, а не від нічого робити
- •Квартира з усіма вигодами (не зручностями)
- •Мати рацію, а не бути правим
- •Моя хата скраю, а не моє діло сторона
- •На тобі, небоже (а не Боже), що мені негоже
- •Не в тім'я битий, а не не ликом шитий
- •Робити внесок і вносити вклад
- •Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
- •Становити інтерес і представляти інтереси
- •Тягар (а не вантаж) обов'язків
- •Форми вітання й прощання
- •Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
- •Як учитель, а не в якості учителя
- •Морфологія і синтаксис
- •Активні та пасивні дієприкметники
- •Словотворчі та відмінкові особливості Батькові — давальний відмінок Батьку! — кличний відмінок
- •Біблійний, міліційний (а не біблейський, міліцейський)
- •Біль — болю (не болі) і біль — білі
- •Болгари — болгар, але поляки — поляків, кияни — киян, але одесити — одеситів
- •Бубон — бубна, але бюлетень — бюлетеня
- •Буряківник, картопляр, кукурудзівник, лісівник, луківник, рисівник, рослинник, садівник, хмеляр, а не буряковод і под.
- •Віче — іменник відмінюваний
- •Два студенти, два чоловіки і два чоловіка
- •Діяч і діячка, кореспондент і кореспондентка, лікар і лікарка, поет і поетка, поетеса
- •Золоте (не золоті) колосся
- •Кахлі, меблі, а не кахель, мебля
- •Кличний відмінок
- •Морфологічні варіанти Компостувати, а не компостирувати
- •Малина й полуниці, ожина й суниці, смородина й порічки
- •Міць, родовий відмінок моці, а не міці
- •Нежить — нежитю (не нежиті)
- •Очі, очима (не очами) плечі, плечима (не плечами)
- •Пан, пані, панна, добродій, добродійка, товариш, товаришка
- •Чорнило, а не чорнила
- •Шевченків край — Шевченкового (не Шевченкова) краю
- •Безособові й активні конструкції
- •Вибір синтаксичної побудови в Україні і на Україні
- •Згідно з опитуванням, а не згідно опитування
- •Конструкції з прийменником по
- •Котра година?
- •На адресу і за адресою
- •Фонеми г та ґ
- •Слова з фонемою ґ Загальні назви
- •Іншомовні антропоніми
- •Українські прізвища
- •Географічні назви
- •Слова грецького походження (де не слід уживати проривного ґ)
- •Роздуми й коментарі
- •Незалежна держава й державна мова
- •Зоря нашої мови
- •Невичерпність мовних скарбів
- •«Каски» з «телерадіокампанії
- •Граматичні й неграматичні думки про україну
- •Непереконливі репліки запальних роздумів
- •Післяслово
Пам'ятка і пам'ятник
Здавалося б із словами пам'ятка та пам'ятник уже все гаразд: маємо Товариство охорони пам'яток історії та культури (хоча спочатку в складі його назви замість пам'яток стояло пам'ятників), часопис «Пам'ятники України» перейменовано на «Пам'ятки України». Але багато мовців, серед яких, на жаль, є й працівники засобів масової інформації, досі не бачать особливої відмінності між цими двома паронімами. По радіо й телебаченню часом виступають кореспонденти, які розповідають про роботу Товариства пам'ятників... Виходить, є потреба ще раз нагадати, що пам'ятник у сучасній українській літературній мові має тільки одне значення — скульптурна споруда на пам'ять або на честь когось чи чогось. Скажімо, пам'ятник князеві Володимиру, проект пам'ятника Михайлові Грушевському, встановлення пам'ятника Лесі Українці тощо.
Слово пам'ятка має кілька значень: річ або об'єкт, що нагадує про когось, про щось («Який виноградник викохав! Добру пам'ятку по собі лишив». — І. Волошин); предмет матеріальної або духовної культури минулого: історична пам'ятка, літературна пам'ятка, пам'ятка музичної культури, пам'ятка природи і т. ін.; поминальна книжечка; те саме, що й інструкція (пам'ятка водієві, пам'ятка туристові). Отже, єдино можлива назва організації Товариство охорони пам'яток історії та культури (оскільки воно покликане охороняти не лише монументи й надгробки).
Поверховий і поверхневий
Порушення законів сполучуваності слів призводить до непорозумінь, до перекручення змісту. І взагалі навіть найкраще слово, вжите недоречно, дратує, відштовхує читача від основної інформації.
Наприклад, слово поверховий у сучасній українській мові є прикметником від іменника поверх (використовується в таких утвореннях: п'ятиповерховий, двадцятиповерховий та ін.); крім того, воно означає «неглибокий, який не стосується суті справи»: поверхова рецензія, поверхове враження, поверховий критик тощо. Напр.: «Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях» (Леся Українка); «Потрібно використовувати підземні джерела, де води вищої якості порівняно з поверхневими» (журн.). Але дивно читати такий газетний текст: «Життя не стоїть на місці. Нині воно поставило нове завдання — поверховий обробіток ґрунту». Тут ідеться про обробіток ґрунту, який здійснюють на невеликій глибині від поверхні землі, тобто про обробіток поверхневий.
Пожежник і пожежний
Колись М. Рильський написав мудрі слова:
Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля...
Видатний поет, висловлюючись метонімічно, радив щодо української мови користуватися словником Бориса Грінченка, а щодо російської — словником Володимира Даля. Теперішні консультанти-дилетанти або зовсім не знають українських словників, або не вважають за потрібне вдаватися до їхніх послуг, звіряючи знання з усіх мов за словником В. Даля. Коли не знаходять там оригінального слова, оголошують його «незрозумілим для народу». Або беруть якийсь уривок із праць, присвячених культурі російської мови, перекладають його дослівно і штучно переносять на український ґрунт. Наприклад, російські мовознавці стверджують, що слово пожарник — це людина, яка зазнала лиха від пожежі, а той, хто гасить пожежу, — пожарный. Що ж, російським мовознавцям видніше, як там у їхній мові, але наші засоби масової інформації швидко змавпували це діло і заходилися впроваджувати його в українську мову. Наприкінці січня 1996 року, виступаючи по телебаченню, якийсь «розумник» на цілу Україну самовпевнено заявив: «Люди, що гасять пожежі, гніваються, коли їх називають не пожежними, а пожежниками, бо пожежники — це ті, що постраждали від пожежі».
Жаль, що лінгвіст-самозванець не заглянув до українських словників. У Словнику української мови читаємо: пожежник — працівник пожежної команди: «Метушились пожежники. Горів університет. Червоне полум'я виривалося з червоних вікон з тріском і глухим гудінням» (О. Довженко). «Пожежний — призначений для гасіння пожежі: «Пожежні розсохлися бочки» (С. Олійник); використовуваний для повідомлення про пожежу: «Владно вдарив пожежний дзвін» (О. Гончар); уживаний для застерігання від пожежі: «На високій пожежній вежі ходить вартовий з гвинтівкою й пильнує небо» (Г. Тютюнник). А той, хто потерпів від пожежі, зветься по-нашому погорілець: «Самітно блимають на спаленій руїні вогники в церкві, де зійшлися на сум погорільці» (С. Васильченко).