Тривати і продовжуватися

При перекладанні з різних мов варто добирати не якнайдальше чи якнайближче до першотвору слово, а те, котре є найприроднішим для певної ситуації в мові, якою здійснюють переклад. Із цих міркувань в українській мові слід віддавати перевагу не продовжуватися (калькованому з рос. продолжаться), а тривати, коли йдеться про вимір у часі: робота (боротьба, фестиваль, святкування, конкурс) триває, а не продовжується. Про більшу поширеність, про глибшу вкоріненість у ґрунт нашої мови слова тривати свідчать похідні від нього тривалий, тривалість, тривало й ін. Від продовжуватися таких утворень немає. Напр.: «Усе це довго на письмі виходить І в пам'яті лишило довгий слід, А лиш хвилину в дійсності тривало» (М. Рильський); «Супутники ялини — квасениця звичайна, веснівка дво­листа — гинуть від тривалого яскравого сонячного освіт­лення» (підр.); «Тривалість швидкої фази сну поступово зростає до кінця ночі» (журн.).

Цукор і сахар

В одній із радіопередач розповідалося про сахарний діабет та про його лікування. Слово сахар у сучасній українській літературній мові має розмовно-просторічне забарвлення і не може входити до складу термінологічних назв замість нормативного цукор. Отже, літературна назва хвороби — цукровий діабет: «Брак гормона підшлункової залози — інсуліну призводить до цукрової хвороби (діабе­ту)» (Словник української мови. Т. 11. С. 246—248).

Часопис, журнал і газета

Ще зовсім недавно слово часопис належало до тих, які чиновники від мовознавства не рекомендували до вжитку, бо воно не вписувалося в рамки злиття мов. Тепер слово вживається дуже широко, але остаточному закріпленню його в літературній мові заважає значеннєва нечіткість: одні використовують його як синонім до журнал, інші вважають, ніби це те саме, що й газета. Аналіз лексичної картотеки Інституту української мови НАН України, зі­ставлення з аналогічними лексемами інших слов'янських мов: бр. часопіс, п. czasopismo, ч., слц. časopis дають підстави твердити, що часопис — це друковане періодичне видання у вигляді книжки, тобто те саме, що й журнал. А газета — періодичне, переважно щоденне видання на великих аркушах паперу. Напр.: «Кортить почитати газету, щоб бути в курсі світової політики» (Ю. Яновський); «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет і часописів на всяких мовах» (М. Коцюбинський); «Відсвяткував свій ювілей один із найстаріших часописів українських літераторів «Вітчизна» (газ.).

Що і який, котрий

Часом буває, що той чи той автор у запалі боротьби за культуру вислову відходить від загальноприйнятих норм і забороняє або не рекомендує до вжитку цілком українське, цілком літературне слово чи словосполучення, керуючись тільки власними смаками. До цієї заборони прислухаються вчителі, лектори, журналісти, і тоді від багатьох людей доводиться чути, наприклад, таке: що стосуєгься лише неживих предметів, а який — тільки людей. Рекомендують казати: «Учитель, який ходив з нами в подорож, дуже добре знав місцевість» і «Хата, що стояла край села, була дуже стара».

Тим часом ні живе мовлення, ні красне письменство не дають жодних підстав для таких тверджень. І що, і який приєднують підрядні означальні речення незалежно від категорії живого й неживого: «В усій її позі, в тому кину­тому далеко понад людей, що її оточували, погляді було стільки незалежності й зневаги, що здавалось, то сидить... якась королева із тьми середньовіччя, що зараз наказу­ватиме своїм джурам і челяді» (Б. Антоненко-Давидович); «У садочку вівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає» (М. Юрійчук); «Їдь же, братику, до дівчиноньки, Що тебе чекала» (нар. пісня); «Зевес їй оддавав повагу і посилав од столу брагу, яку Юнона лиш пила» (І. Котляревський); «Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завер­шувало засніжене вікно» (М. Стельмах).

Отже, займенники що і який цілком рівноправні, треба користуватися ними так, аби уникати тавтологічних побу­дов на зразок: «При в'їзді в село є щит, що (тут краще який) сповіщає про те, що село засноване понад п'ятсот років тому» (газ.) Займенник котрий у ролі сполучного слова вживається далеко рідше, бо поєднується, як правило, зі словами, що позначають відтинки часу (котра година) або виділяють щось чи когось: «Хтозна, котре з них має рацію» (Леся Українка).