- •Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
- •Порадник на щодень
- •Фонетика й вимова
- •Вимовні норми
- •Випадні звуки
- •Чергування о, е з і
- •Запорізька (не Запорозька) Січ
- •Наголос
- •Лексика синонімічне багатство української мови
- •Багаточисленний, малочисленний чи численний, нечисленний
- •Баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол
- •Барва і фарба
- •Безпечний і безжурний, безтурботний, недбалий
- •Бібліотека, книгозбірня
- •Бігун, біженець, утікач
- •Близько, біля
- •Блюдо й страва
- •Вагання і коливання
- •Вантаж, а не груз
- •Варто і досить
- •Великдень, Пасха, Трійця
- •Великий та крупний
- •Веслування і гребля
- •Визволення і звільнення
- •Виняток і виключення
- •Вираз і вислів
- •Вищий, нижчий, а не вищестоящий, нижчестоящий
- •Відміняти (відмінювати) і скасовувати
- •Відтак, потім, після того
- •Вітрило, парус
- •Вояк, солдат
- •Вродливий (уродливий) і потворний
- •Гадати і ворожити
- •Галузь, царина, ділянка, область
- •Головка і качан
- •Грецький горіх чи волоський горіх
- •Громада і община
- •Дев'яносто і дев'ятдесят
- •Доля і частка
- •Древній чи стародавній, прадавній, предковічний та ін.
- •Дурний і поганий
- •Дякуючи і завдяки
- •Займатися і працювати, робити, навчатися
- •Заставляти і змушувати, примушувати, силувати
- •Збігатися, зіставляти, а не співпадати, співставляти
- •Звертатися і поводитися
- •Здібний і здатний
- •Змінювати (зміняти) і зраджувати
- •Інакодумець, а не інакомислячий
- •Кепкувати і жартувати
- •Лише і тільки
- •Любий і будь-який, усякий
- •Масло і олія
- •Місто і містяни (замість городяни)
- •Навчальний, а не учбовий, виш, а не вуз
- •Наказувати і карати
- •Накалятися, закалятися і розпалюватися, гартуватися
- •Наречений і жених
- •Незаможний, малозабезпечений, низькооплачуваний, а не малоімущий
- •Незважаючи і не дивлячись
- •Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати
- •Останні і (всі) інші, решта
- •Палац, палацовий і двірець, двірцевий
- •Пара і пар
- •Парубок, а не холостяк
- •Підодіяльник чи підковдра
- •Площа і майдан
- •Позитивний, додатний, ствердний і негативний, від'ємний, заперечний
- •Поступ і хода
- •Поширювати і розповсюджувати
- •Пристрасний, безпристрасний і небезсторонній, безсторонній
- •Річище і русло
- •Робочий і робітничий
- •Родина, сім'я, сімейство
- •Розв'язувати і вирішувати
- •Свійський і домашній
- •Скарб і майно
- •Скарбниця, державна скарбниця, а не казна, казначейство
- •Складати і становити
- •Спілка і союз
- •Стакан, підстаканник чи склянка, підсклянник
- •Суперечність, а не протиріччя
- •Суспільство, громада, товариство, світ
- •Торкатися і рушати
- •Тривати і продовжуватися
- •Цукор і сахар
- •Часопис, журнал і газета
- •Що і який, котрий
- •Відроджувані синоніми
- •Привабливість і підступність паронімів
- •Банкрот чи банкрут
- •Болільник чи вболівальник (уболівальник)
- •Вихідний і висхідний
- •Військовий і воєнний
- •Гречанка (турчанка, німка) чи грекиня (туркеня, німкеня)
- •Гривня і гривна
- •Данець, данка, данський, а не датчанин, датчанка, датський
- •Дивний і дивовижний
- •Дощовий і дощовитий
- •Духівництво і духовенство
- •Жертовний, а не жертвенний
- •Житловий і жилий
- •Завдання і задача
- •Загальний, а не всезагальний
- •Звичайно і зазвичай
- •Замерзнути і змерзнути
- •Змішаний і мішаний
- •Знімання, знімальний, а не зйомка, зйомочний
- •Зрівняти і порівняти
- •Італійський та італьський
- •Казармовий, фірмовий, а не казармений, фірмений
- •Казка і каска
- •Кампанія і компанія
- •Качка і хитавиця
- •Ласиця, самиця, палиця, полиця, а не ласка, самка, палка, полка
- •Людний і людяний
- •Міркування і розмірковування
- •Морквяний, а не морковний
- •Належність, а не приналежність
- •Натхнений, недоторканий, нездійснений і натхненний, недоторканний, нездійсненний
- •Оаза і оазис
- •Особа і лице
- •Особовий і особистий
- •Пам'ятка і пам'ятник
- •Поверховий і поверхневий
- •Пожежник і пожежний
- •Попит і пропонування (а не пропозиція)
- •Постачальник, а не поставщик
- •Приморозки і заморозки
- •Причинний і причиновий
- •Просвітитель чи просвітник?
- •Рублевий, а не рубльовий
- •Свідоцтво і свідчення
- •Усмішка і посмішка
- •Утаємничений (втаємничений) і таємничий
- •Фатальний, а не роковий
- •Чотириногий, а не четвероногий
- •Якович, Яківна, а не Яковлевич, Яковлівна
- •Міжмовна паронімія
- •Особові імена та прізвища
- •Про термінологію
- •Дещо з ономастики
- •Відтопонімічні назви
- •Про астрономічні назви
- •Лексика іншомовного походження
- •Невмотивовані росіянізми
- •Про мову реклами
- •Найпоширеніші помилки слововживання
- •Фразеологія
- •А хура й досі там, а віз і нині там
- •Впадати (а не кидатися) в око (очі, вічі)
- •Грати роль і відігравати роль
- •Гривня і копійка
- •Давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися, а не давати добро
- •Давати спокій, а не залишати в спокої
- •Довкілля, навколишнє, довколишнє (а не оточуюче) середовище
- •Доводити до відома, а не ставити у відомість
- •Завдавати удару, а не наносити удар
- •Здавати собі справу (а не звіт)
- •З дощу та під ринву та ін. (а не тільки з вогню та в полум'я)
- •Знічев'я, а не від нічого робити
- •Квартира з усіма вигодами (не зручностями)
- •Мати рацію, а не бути правим
- •Моя хата скраю, а не моє діло сторона
- •На тобі, небоже (а не Боже), що мені негоже
- •Не в тім'я битий, а не не ликом шитий
- •Робити внесок і вносити вклад
- •Сміятися на кутні. Кутній (а не корінний) зуб
- •Становити інтерес і представляти інтереси
- •Тягар (а не вантаж) обов'язків
- •Форми вітання й прощання
- •Фразеологічні й нефразеологічні відповідники рос. Следовать
- •Як учитель, а не в якості учителя
- •Морфологія і синтаксис
- •Активні та пасивні дієприкметники
- •Словотворчі та відмінкові особливості Батькові — давальний відмінок Батьку! — кличний відмінок
- •Біблійний, міліційний (а не біблейський, міліцейський)
- •Біль — болю (не болі) і біль — білі
- •Болгари — болгар, але поляки — поляків, кияни — киян, але одесити — одеситів
- •Бубон — бубна, але бюлетень — бюлетеня
- •Буряківник, картопляр, кукурудзівник, лісівник, луківник, рисівник, рослинник, садівник, хмеляр, а не буряковод і под.
- •Віче — іменник відмінюваний
- •Два студенти, два чоловіки і два чоловіка
- •Діяч і діячка, кореспондент і кореспондентка, лікар і лікарка, поет і поетка, поетеса
- •Золоте (не золоті) колосся
- •Кахлі, меблі, а не кахель, мебля
- •Кличний відмінок
- •Морфологічні варіанти Компостувати, а не компостирувати
- •Малина й полуниці, ожина й суниці, смородина й порічки
- •Міць, родовий відмінок моці, а не міці
- •Нежить — нежитю (не нежиті)
- •Очі, очима (не очами) плечі, плечима (не плечами)
- •Пан, пані, панна, добродій, добродійка, товариш, товаришка
- •Чорнило, а не чорнила
- •Шевченків край — Шевченкового (не Шевченкова) краю
- •Безособові й активні конструкції
- •Вибір синтаксичної побудови в Україні і на Україні
- •Згідно з опитуванням, а не згідно опитування
- •Конструкції з прийменником по
- •Котра година?
- •На адресу і за адресою
- •Фонеми г та ґ
- •Слова з фонемою ґ Загальні назви
- •Іншомовні антропоніми
- •Українські прізвища
- •Географічні назви
- •Слова грецького походження (де не слід уживати проривного ґ)
- •Роздуми й коментарі
- •Незалежна держава й державна мова
- •Зоря нашої мови
- •Невичерпність мовних скарбів
- •«Каски» з «телерадіокампанії
- •Граматичні й неграматичні думки про україну
- •Непереконливі репліки запальних роздумів
- •Післяслово
Складати і становити
Нерідко до порушення лексичних норм української мови призводять невдалі переклади з російської мови. Скажімо, рос. составлять у багатьох випадках відтворюється укр. складати: составлять доклад (уравнение, представление й ін.) — складати доповідь (рівняння, уявлення). Але для значення «давати в сукупності» треба вживати слово становити: экономический эффект от внедрения составляет 5 миллионов гривен; зто не составляет больших затруднений; описанный случай не составляет исключения — економічний ефект від упровадження становить 5 мільйонів гривень; це не становить великих труднощів; описаний випадок не становить винятку.
Поширені в пресі, а то й у науковій та художній літературі вислови на кшталт «це не складає винятку (ще гірше виключення), економічний ефект складає...» не відповідають лексико-семантичним нормам. Пор.: «Я був одним із гарячих організаторів страйку — виступав на зборах, складав петиції» (С. Васильченко); «Щедрота бідарів — це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис» (М. Рильський); «За даними Держкомстату, торік рівень інфляції становив 20 %» (газ.).
Спілка і союз
В українській мові є два слова, близькі значенням, але досить відмінні сферами вживання: спілка і союз. Власне укр. спілка означає «товариство; об'єднання людей, пов'язаних умовами життя, метою; громадська організація»: «Хочеш ти бути в спілці з нами, то будь по своїй волі, і ніхто тебе до цього присилувати не має права» (Панас Мирний); «Ми, пане майстре, хтіли заложити гончарську спілку» (Леся Українка). Спілка входить до великого гнізда споріднених слів, що свідчить про глибоку вкоріненість цієї лексеми в ґрунт нашої мови: спілковий, спілкування, спілкуватися, спілчанин, спілчанський, спільний, спільник, спільництво, спільниця, спільницький, спільність, спільнота й т. ін. Рідше вживане запозичення з церковнослов'янської мови союз використовується, як правило, на позначення об'єднання кількох держав, земель, країн під однією верховною владою.
До останнього часу (навіть у роки застою) таке розмежування в нас проводили досить чітко: (колишній) Радянський Союз, але Спілка письменників (художників, композиторів, кінематографістів, молоді тощо), професійна спілка і под. Неприємний виняток становив «Союз (замість Спілка) спортивних товариств». Це свідчило про те, що спортивна та навколоспортивна громадськість не вельми глибоко вникала в семантичні тонкощі непопулярної поміж «інтернаціоналістів» української мови. Здавалося б, що вболівальники за Україну та її мову при створенні нових об'єднань зважатимуть на вимоги лексичних норм. Та ба! Прогресивна студентська молодь об'єдналася не в Спілку, а в Союз українського студентства (СУС), наслідуючи не кращі, а гірші традиції. Цю ваду, на мою думку, слід виправити.
Стакан, підстаканник чи склянка, підсклянник
Крім об'єктивних законів розвитку мови, є суб'єктивні чинники, що роблять часом позитивний, а здебільшого негативний уплив. У нашій мові багато слів являють собою непотрібні кальки з російської мови. Скажімо, невелика скляна посудина циліндричної форми для пиття рідини зветься склянка. Напр.: «Дзвенять ложечки у склянках» (М. Коцюбинський); «Жінка перебила нашу розмову, ставлячи перед старим Освіцінським нову склянку гарячого чаю» (І. Франко). Це слово має й інші значення — гільза, в якій міститься заряд артилерійського снаряду; технічний пристрій чи деталь циліндричної форми (Словник української мови. Т. 9. С. 286—287). Під негативним упливом російської мови в технічних значеннях частіше вживали слова стакан. Науковий стиль, як відомо, характеризується чітким нормуванням мовних засобів. Тому в технічній термінології слід віддавати перевагу слову склянка. З огляду на це й підставку з ручкою для цієї посудини варто називати не підстаканник (як чуємо й читаємо в засобах масової інформації), а підсклянник (це слово зафіксоване багатьма словниками української мови).