2. Механізм передачі збудження в синапсах симпатичної та парасимпатичної нервових систем.

Синапси ВНС	Гангліонарні	Нервово-органні
До яких відділів ВНС відносяться	Симпатичні Парасимпатичні	Симпатичні		Парасимпатичні
Медіатор	Ацетилхолін	Норадреналін		Ацетілхолін
Цито- рецептори	Н-холіно-рецептори	L –адрено- рецептори	B –адрено- рецептори	M-холіно- рецептори
Блокатори	Бензогексоній	Аміназін	Обзідан	Атропін

Таким чином, передача інформації з прегангліонарних волокон на нейрони вегетативних гангліїв здійснюється однаково як в симпатичному, так і в парасимпатичному відділах ВНС. Тому, при використанні гангліоблокаторів пригнічується реалізація симпатичних і парасимпатичних рефлексів (хоча і доведено участь і норадреналіну в передачі інформації в симпатичних гангліонарних синапсах).

Для блокади парасимпатичних рефлексів в клініці використовують М-холіноблокатори (атропін). Адренорецептори поділяються на альфа 1, 2 і бета 1,2.

Медіатори парасимпатичного відділу ВНС є:

• при передачі інформації з аферентного (вставного) нейрона на ефекторний нейрон медіатором є переважно ацетилхолін, який взаємодіє з Н – холінорецепторами (як в вегетативних гангліях);

• в нервово-органних синапсах як медіатори виступають АТФ, гістамін, серотонін, речовина Р і т.п.

3. Вплив симпатичної, парасимпатичної та метасимпатичного відділів на функції організму.

1) Вплив симпатичної НС на функції організму.

Активація СНС в організмі відбувається у стані напруження, коли необхідно забезпечити мобілізацію функцій для вирішення важливої задачі (фізична робота, емоційний стрес). СНС забезпечує ерготропну перебудову функцій організму, а саме:

• збільшує частоту та силу серцевих скорочень;

• звужує більшість судин (збільшується АТ);

• розширює бронхи;

• пригнічує секреторну та рухову активність органів травної системи;

• збільшується дієздатність скелетних м’язів (через зміну кровообігу та обміну речовин);

• стимулює виділення гормонів мозкової речовини наднирників;

• збільшує збудливість рецепторів і центрів, дієздатність клітин кори головного мозку;

• змінює обмін речовин: стимулює глікогеноліз і ліполіз, розпад глікогену та жирів, збільшує концентрацію в крові глюкози та жирів.

2) Вплив парасимпатичної НС на функції організму.

ПСНС активується після стану напруження і забезпечує трофотропну перебудову функцій організму, завдяки якій проходить відновлення пластичних та енергетичних ресурсів організму, що витратились під час стану напруження.

Вплив ПСНС:

• зменшення ЧСС, перехід серця на режим економної діяльності, активний перебіг відновлювальних процесів в міокарді;

• звуження бронхів;

• активація секреторної і рухової діяльності органів травної системи (сприятливі умови для перетравлювання і всмоктування поживних речовин);

• посилення секреції інсуліна, посилення утилізації глюкози клітинами.