- •Поняття психодіагностики: предмет, мета, завдання науки
- •2. Історія розвитку, основні джерела виникнення психодіагностики
- •3.Діагностичні ситуації, види діагностичних завдань
- •4. Основні етичні проблеми в роботі психодіагноста.
- •Питання для самоконтролю:
- •Лекція 2
- •Література:
- •1. Класифікація психодіагностичних методів по Гайде-Захарову.
- •По призначенню:
- •По матеріалу, яким оперує випробуваний:
- •2. Розгляд основних типів психодіагностичних методик.
- •3. Аналіз психодіагностичних методів низького рівню формалізації: спостереження, бесіда, інтервю, контент-аналіз.
- •4.Основні етапи психодіагностичного процессу
- •Фактори, що впливають на результати психологічного тестування
- •Питання для закріплення матеріалу:
- •Лекція 3
- •Література:
- •1. Завдання шкільної психодіагностики, функції школи
- •2. Предмет освітньої і виховної діяльності школи.
- •3. Особистісна діагностика в системі диференційованого навчання.
- •Психолого- педагогічні проблеми
- •3. Виявлення порушень в психічному розвитку, діагностика цих розладів.
- •5. Діагностика відхиленої поведінки.
- •6. Діагностика міжособистісних взаємин.
- •4.Підходи до визначення готовності до навчання у школі.
- •Підсумки дошкільного розвитку дитини; формування внутрішньої позиції школяра.
- •5. Складові готовності до шкільного навчання.
- •5. Процедура визначення психологічної готовності до школи
- •1. Тривожність.
- •2. «Негативістська демонстративність».
- •3. «Відхід від реальності».
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція 4
- •Література:
- •1. Здібності як індивідуально-психологічні особливості, ознаки здібностей.
- •Структура здібностей, різновиди здібностей.
- •Структура здібностей
- •Діагностика загальних здібностей, тести інтелекту.
- •Поняття про темперамент та характер.
- •Методики дослідження особливостей характеру та темпераменту.
- •Основні види психічних станів: настрій, афект, стрес, фрустрація, працездатність.
- •4. Діагностика психічних станів
- •Запитання для самоконтролю
- •Лекція 6
- •Література:
- •Поняття свідомості, самосвідомості, самосвідомість як об'єкт психодіагностики.
- •Методики психодіагностики самосвідомості.
- •Методики дослідження самооцінки учнів.
- •Психодіагностика мотивації школярів.
- •Проективне малювання.
- •Малювання широко використовують для
- •Методики,що використовуються у проективном малюванні (класифікація з. Кратохвіла):
- •1. Наочно-тематичні.
- •2. Образно-символічні.
- •3. Вправи на розвиток образного сприйняття, символічної функції.
- •4. Ігри і вправи з образотворчим матеріалом.
- •5. Завдання на спільну діяльність.
- •2. Схеми і напівсхеми, що представляють собою конвенціональні стереотипні зображення.
- •Основні діагностичні етапи з використанням методу проективного малювання
- •Класифікація проективних методик (за Франком):
- •5. Експресивні (дім, дерево, будинок, неіснуюча тварина та ін.).
- •Питання для самоконтролю:
- •Практичне занття 1 Тема: Психодіагностика як наукова дісципліна
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття
- •Практичне заняття 2 Тема: Презентація методик діагностики готовності дитини до шкільного навчання. Здібностей та інтелекту, темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери
- •Література:
- •Інструкція до практичного заняття
- •Семінарське заняття 1 Тема: Методики діагностики темпераменту, характеру, емоційно-вольової сфери. Проективні методи
- •Література:
- •Семінарське заняття 2 Тема: Психодіагностика якостей особистості та міжособистісних відносин у групі
- •Література:
- •Стенограма теоретичного матеріалу до семінару: Міжособистісні відношення в групі
- •Психологічне вивчення групи включає:
- •2. Психологічне вивчення групи.
- •Методики діагностики міжособистісних взаємин
- •1. Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб'єктивних переваг.
- •Методи вивчення взаємовідносин в сім’ї
- •Модульна контрольна робота з предмету: «Основи психодіагностики»
- •6. Для високо формалізованих методик характерна:
- •7. Перш ніж почати психодіагностичне дослідження, необхідно:
- •30. Результатом та кінцевим етапом діагностичного обстеження є:
- •Модульна контрольна робота Тестовий контроль знань з предмету: «Основи психодіагностики»
- •1. Ситуація клієнта в психодіагностиці – це:
- •2. Види психодіагностичних завдань, які визначають діагностичну ситуацію:
- •Питання та завдання до заліку:
- •Література до курсу:
- •Глосарій
1. Тривожність.
Вона буває ситуативною, але може стати і особистісною особливістю. Висока тривожність формується при постійному невдоволенні навчальною роботою дитини з боку вчителя і батьків, великій кількості зауважень і докорів. Тривожність виникає із-за відчуття страху зробити щось погано, неправильно. Такий самий результат досягається в ситуації, коли дитина вчиться добре, але батьки очікують від неї більшого і висувають завищені вимоги, часом нереальні.
Через наростання тривожності і пов'язану з нею низьку самооцінку знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Непевність у собі призводить до ряду інших особливостей — бажання бездумно слідувати вказівкам дорослого, діяти тільки за зразками і шаблонами, остраху виявити ініціативу, формальному засвоєнню знань і способів дій.
Дорослі, незадоволені низькою продуктивністю навчальної роботи дитини, усе більше і більше зосереджуються в спілкуванні з нею на цих питаннях, що підсилює емоційний дискомфорт. Виходить замкнуте коло: несприятливі особистісні особливості дитини відбиваються на якості її навчальної діяльності, низька результативність діяльності викликає відповідну реакцію оточуючих, а ця негативна реакція, у свою чергу, підсилює сформовані в дитини особливості. Розірвати це порочне коло можна, змінивши установки оцінки батьків і вчителя. Дорослі, концентруючи увагу на найменших досягненнях дитини, не вказуючи на окремі недоліки, знижують рівень її тривожності і цим сприяють успішному виконанню навчальних завдань.
2. «Негативістська демонстративність».
Демонстративність - особливість особистості, пов'язана з підвищеною потребою в успіху й увазі до себе оточуючих. Дитина, що володіє цією властивістю, поводиться манірно. її перебільшені емоційні реакції служать засобом досягнення головної мети — звернути і на себе увагу, одержати підбадьорення. Якщо для дитини з високою тривожністю основна проблема - постійне несхвалення дорослих, то для демонстративної дитини - недолік похвали. Негативізм поширюється не тільки на норми шкільної дисципліни, але і на навчальні вимоги вчителя. Не сприймаючи навчальні задачі, періодично «випадаючи» із процесу навчання, дитина не може опанувати необхідні знання і способи дій, успішно вчитися.
Джерелом демонстративності, що яскраво виявляється вже в дошкільному віці, звичайно стає недолік уваги дорослих до дітей, що почувають себе в родині покинутими, «недолюбленими». Буває, що дитині приділяється достатня увага, а вона її не задовольняє з-за гіпертрофованої потреби в емоційних контактах. Завищені вимоги виявляються, як правило, в розпещених дітей.
Діти з негативістською демонстративністю, порушуючи правила поведінки, домагаються необхідної їм уваги. Це може бути навіть недоброзичлива увага, все одно вона служить підкріпленням демонстративності. Дитина, діючи за принципом: «краще нехай лають, ніж не роблять зауваження», — викривлено реагує на вимоги з боку оточення і продовжує робити те, за що її карають.
Таким дітям бажано знайти можливість самореалізації. Краще місце для прояву демонстративності - сцена. Крім участі в ранках, концертах, виставах дітям підходять й інші види художньої діяльності, у тому числі й образотворча. Але найголовніше - зняти чи хоча б послабити підкріплення неприйнятних форм поводження. Задача дорослих - обходитися без нотацій і повчань, не звертати уваги на легкі провини, як можна менш емоційно робити зауваження і карати.