Тема 5: нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів план

1. Суть та завдання нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів.

2. Об'єкт, предмет і межі нагляду.

3. Повноваження прокурора під час здійснення нагляду за загальним виконанням законів.

4. Види нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів.

5. Методики проведення окремих видів прокурорських перевірок щодо додержання і правильного застосування законів.

1. Суть та завдання нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів.

Відповідно до перехідних положень, якими 12.07.2001 року доповнено Закон України "Про прокуратуру" прокуратура продовжує виконувати, згідно з чинними законами, функцію нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів - до введення в дію законів, що регулюватимуть діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Зі слів "...продовжує виконувати..." ми робимо висновок, що названа галузь прокурорського нагляду для українських органів прокуратури не нова. Дійсно, у старій, тобто до 12.07.2001 року, редакції Закону ця галузь випливала із змісту п.1 ст.5 - "Нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами". Нині цей пункт змінено. Але існують, тобто є чинними, вже названі "Перехідні положення" і ціла самостійна глава 1 розділу 2 Закону - присвячені названій галузі прокурорського нагляду.

Ще потрібно зазначити, що до 12 липня 2001 року ця галузь традиційно називалась "Загальний нагляд". Зараз слово "загальний", як видається виправдано, вилучили із закону. Прокурорський нагляд в Україні ніколи не був загальним. Прокуратура не здійснює нагляд за Верховною Радою України, Президентом, судами. Окрім того, як вже наголошувалось раніше, прокурори не здійснюють нагляд і за фомадянами, хоча вони і названі серед піднаглядних об'єктів. Фактично ж, щодо громадян, прокуратура реагує лише у разі вчинення ними правопорушення, розпочинаючи справу відповідного виду провадження. Жодних превентивних, планових чи позапланових прокурорських перевірок та інших наглядових заходів щодо додержання та правильного застосування громадянами законів прокуратура в нашій державі не проводить.

У широкому розумінні НАГЛЯД ПРОКУРАТУРИ - це регламентована прокурорським правом діяльність прокуратури щодо перевірки виконання законів і підзаконних нормативних актів державними і недержавними суб'єктами правовідносин.

Це визначення можна обґрунтувати такими положеннями:

1) нагляд прокуратури - це, як вже наголошувалось, окремий і специфічний вид державної діяльності;

2) нагляд прокуратури здійснюється спеціально уповноваженим органом держави (прокуратурою) і від її імені та позавідомче;

3) винятковість нагляду прокуратури, котра означає неможливість його здійснення іншими державними і недержавними органами;

4) здійснення повноважень шляхом перевірки виконання законів.

Окрім прокуратури перевірку виконання законів можуть здійснювати й інші державні органи (в Україні таких сьогодні біля сотні). Така діяльність у теорії йменується КОНТРОЛЕМ. У зв'язку з цим правомірно виникає питання, як узгоджуються терміни "нагляд" і "контроль", які виступають формами перевірочної діяльності і які мають схожі окремі методи, способи, прийоми та рішення тощо. На думку російського науковця з прокурорського права М.С. Шалумова, вирішення цього питання має "принципове значення не тільки і не стільки для теорії, скільки для практичної реалізації прокурорських функцій"¹.

Узагальнивши різноманітні позиції у вирішенні цього питання, ми погодимось з М.В. Мельниковим, який пропонує розмежовувати поняття "прокурорський нагляд" і "контролююча діяльність" шляхом вичленування "ряду основних відмінностей"². До таких відносять:

- контролюючі органи, як правило, входять у систему органів виконавчої гілки влади, а прокуратура - як ми вже з'ясували -самостійний орган влади;

¹Шалумов М.С. Прокурорский надзор й государственньїй контроль за исполне-нием законов // Государство й право. - М., 1999.-1 .С. 82.

² Мельников Н.В. Конституционньїе основьі организации й деятельности проку-ратурьі России. Монография. - М., 2000. - С. 77- 79.

- зовнішній характер здійснення нагляду, оскільки контроль може бути і внутрішнім;

- нагляд, на відміну від контролю, здійснюється без втручання в оперативно-господарську діяльність;

- відмінність в об'єкті, предметі, повноваженнях і засобах нагляду і контролю, зокрема правом безпосереднього притягнення до адміністративної відповідальності наділені тільки контролюючі органи;

- прокуратура здійснює нагляд і за контролюючими органами та ін.

Отже, суть нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів в Україні полягає у здійсненні Генеральним прокурором та підлеглими йому прокурорськими працівниками, від імені держави, на усій її території, специфічної діяльності, скерованої на вивчення ними інформації про порушення законів, в отриманні ними та аналізі різноманітних матеріалів, статистичних даних про роботу піднаглядних об'єктів, котрі можуть містити відомості, які вказують на необхідність у проведенні перевірок своїми силами або із залученням контролюючих органів, в оцінці правових актів з позиції відповідності їх законам, а також у застосуванні заходів прокурорського реагування з метою усунення виявлених порушень, скасування незаконних рішень та притягнення винних до встановленої законодавством юридичної відповідальності.

ЗАВДАННЯ цього виду прокурорсько-наглядової діяльності полягає в тому, щоб з допомогою повноважень прокурора досягнути:

- чіткого та неухильного виконання законів піднаглядними органами і установами та їх посадовими особами;

- скасування актів, та припинення діяльності, які суперечать законам та підзаконним нормативним актам.

Безпосередніми об'єктами цього напряму наглядової діяльності прокуратури виступають:

1. Кабінет Міністрів України.

2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

3. Інші органи державного і господарського управління та контролю.

4. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві Ради, їх виконавчі органи.

5. Органи військового управління, військові об'єднання, з'єднання, частини, підрозділи, установи, військові навчальні заклади Збройних сил України, Служби безпеки, Прикордонних військ тощо.

6. Політичні партії, громадські організації, масові рухи.

7. Підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, - а також посадові особи цих юридичних осіб та громадяни.

Якщо нагляд за загальним додержанням і виконанням законів порівняти з іншими галузями прокурорського нагляду, тоді ми побачимо, що за своїми завданнями, за кількістю і різноманітністю піднаглядних об'єктів, ця галузь є найбільш складною та трудомісткою. До того ж, значення цього виду нагляду, незважаючи на доволі суперечливу тенденцію до його законодавчого скасування, з кожним роком зростає. Це обумовлено складністю завдань державного економічного і соціального будівництва, розгалуженістю економічних зв'язків між різними суб'єктами господарювання, переходом промисловості і всього господарства держави на рейки ринкової економіки. Актуальність цього виду прокурорського нагляду і залишення його на невизна-чений строк за органами прокуратури обумовлені також наступним:

1. У державі катастрофічне зростає злочинність, погіршується її криміногенна характеристика.

2. Нестримними темпами зростає організована злочинність і порушення законів, пов'язаних з боротьбою із корупцією, порушуються принципи соціальної справедливості.

3. Не дотримуються права і законні інтереси громадян - це стало звичним явищем.

4. Постійно ігнорується законодавство у сфері економіки.

5. Усе очевидніше проявляється неспроможність і нездатність не те що відомчих і позавідомчих контролюючих органів, а навіть правоохоронних органів, зменшити вал правопорушень, і особливо, злочинів.

Практика боротьби із правопорушеннями та злочинністю спонукала законодавців до позиції, що на сучасному етапі розвитку української державності, окрім прокуратури у нас поки що немає іншого державного органу, котрий би взяв на себе наглядову функцію за додержанням і правильним застосуванням законів.

Здійснюючи нагляд за загальним виконанням законів у сфері державного управління, органи прокуратури сприяють виконанню завдань, що стоять перед суспільством і державою щодо покращення правопорядку, підвищення добробуту громадян, підвищення їх матеріального становища, забезпечення їх прав і законних інтересів тощо. Іншими словами, прокурори, здійснюючи свої повноваження у цій сфері, вирішують, разом з іншими органами та організаціями, питання політичного, державного, економічного, соціального, національного і культурного будівництва.

Від активності, ініціативи, професійної підготовки прокурорських працівників, які здійснюють нагляд за виконанням законів, багато що залежить у сфері укріплення законності у державі; виявлення порушень закону і встановлення причин та умов, які їм сприяють. Працівники прокуратури першими стикаються із правопорушниками, вони першими досліджують причини правопорушень, вирішують питання відповідальності винних. Результати їх перевірок слугують вихідним матеріалом для розслідування злочинів, пов'язаних із різного виду розкраданнями, шахрайствами, приписками, випуском неякісної продукції тощо.