40. Доступ користувачів до мережі Internet.
Для роботи в мережі необхідно:
фізично приєднати комп'ютер до одного з вузлів мережі Internet;
одержати IP-адресу на постійній або тимчасовій основі;
встановити і настроїти програмне забезпечення - програми-клієнти тих сервісів, послугами яких мається намір скористатися.
Організаційно доступ до мережі користувачі дістають через провайдери.
Провайдер - це організація (юридична особа), що надає послуги у приєднанні користувачів до мережі Internet.
Як правило, провайдер має постійно ввімкнений досить продуктивний сервер, сполучений з іншими вузлами каналами з відповідною пропускною здатністю, і засоби для одночасного підключення кількох користувачів (багатоканальний телефон, багатопортова плата тощо).
Провайдери роблять подібну послугу на договірній основі, найчастіше орієнтуючись на час роботи користувача або обсяг даних, які пересилаються по мережі. При укладанні договору провайдер повідомляє клієнту всі атрибути, необхідні для підключення та настройки з'єднання (ідентифікатори, номери телефонів, паролі тощо). Як правило, користувачі навчальних закладів, великих організацій, фірм, підприємств приєднуються до мережі Internet через свою локальну мережу. На один із комп'ютерів локальної мережі покладається вирішення завдань proxy-сервера - управління локальною мережею й виконання функцій "посередника" між комп'ютерами користувачів та мережею Internet (proxy - представник, довірена особа).
Всі технічні й організаційні питання взаємодії з провайдером вирішує адміністратор мережі. Для користувачів розробляється інструкція, в якій наводиться перелік дій, які треба виконати для приєднання до мережі Internet. Технічно для приєднання до комп'ютера провайдера потрібні ПК, відповідне програмне забезпечення й модем - пристрій, що перетворює цифрові сигнали від комп'ютера на сигнали для передачі по телефонних лініях і навпаки. Комп'ютер провайдера може виконувати функції хост-машини або звертатися до більш потужних хост-машин для доступу до глобальних ресурсів мережі Internet через високопродуктивний канал передачі даних - магістраль.
Хост-машина (від англ. host - господар) - це комп'ютер, що виконує мережні функції, реалізуючи повний набір протоколів. Крім мережних функцій, хост-машина може виконувати завдання користувача (програми, розрахунки, обчислення). Деякі хост-машини можуть виконувати функції шлюзів - апаратних і програмних засобів для передачі даних між несумісними мережами, наприклад, між мережею Internet та мережами FidoNet. Роль шлюзу між мережею Internet і локальними мережами відіграє рroху-сервер.
Система адрес у мережі Internet.
Адреси потрібні для ідентифікації об'єктів, які можуть цікавити користувача в мережі. Найчастіше такими об'єктами є вузли мережі (сайти), поштові скриньки, файли, Web-сторінки. Для кожного з них існує свій формат адреси. Однак, оскільки об'єкти зосереджено у вузлах мережі, в їхніх ідентифікаторах обов'язково присутня адреса вузла.
Для ідентифікації вузлів і маршрутизації пакетів служить IP-адреса. IP-адреса - це чотирибайтне число, перших два байти якого визначають адресу підмережі, а два інших - адресу вузла в ній. За допомогою IP-адреси можна ідентифікувати більш як 4 млрд. вузлів. На практиці ж через особливості адресації до деяких типів локальних мереж кількість можливих адрес становить понад 2 млрд. Для користувача працювати з числовим зображенням IP-адреси незручно, тому йому пропонується більш проста логічна система доменних імен DNS (Domain Name System) - послідовність імен, сполучених крапками, наприклад, microsoft.com, rambler.ru, itl.net.ua, lviv.ua і т.д.
Домен - група вузлів, об'єднаних за деякою ознакою (наприклад, вузли навчальних закладів, вузли якої-небудь країни, вузли однієї організації і т. д.). Система доменів має ієрархічну деревоподібну структуру, тобто кожний домен проміжного рівня містить групу інших доменів. Кореневий домен є умовним, на верхньому рівні можуть бути розташовані початкові (територіальні) домени різних країн. Ім'я вузла (машини) становить нижній рівень доменного імені та позначається крайнім лівим доменом (рис. 1).
Наведемо доменні імена деяких країн та організацій: us- США, au- Австралія, fr- Франція, са- Канада, jp- Японія, ru- Росія, uа- Україна, de- Німеччина, com- комерційні організація, edu - навчальні заклади, gov - урядові установи, net - постачальники мережних послуг, org - неприбуткові організації. Слід зазначити, що IP та DNS - різні форми запису адреси одного й того самого мережного комп'ютера. Для переведення доменних імен у IP-адресу служить сервіс DNS.
Для ідентифікації ресурсів мережі (файлів, Web-сторінок) використовується адреса URL (Uniform Resource Locator - уніфікований покажчик ресурсу), яка складається з трьох частин:
зазначення сервісу, що забезпечує доступ до ресурсу (як правило, це ім'я протоколу). Після імені йдуть двокрапка: і два знаки / (коса риска): http://... ;
зазначення DNS імені комп'ютера: http://www.itl.net.ua... ;
зазначення повного шляху доступу до файлу на даному комп'ютері: http://www.itl.net.ua/Faes/Arcbiv/pagel.html
Як роздільник у повному імені використовується знак /. Вводячи ім'я, потрібно точно дотримувати регістр символів, оскільки в Internet малі та великі літери вважаються різними. В електронній пошті адреса складається з імені одержувача (поштової скриньки), знака "@" та доменної адреси поштового сервера (локальної мережі), до якого приєднано одержувача. Наприклад: kovalenko@polynet.lviv.ua .
41. Microsoft Internet Explorer (Рис.4) - графічний веб-оглядач (браузер), який розробляє фірма Microsoft. Постачається безкоштовно як складова частина операційних систем родини Windows. До виходу версії 7.0 останнє значне оновлення було в 2001 році (версія 6.0). Останніми версіями Internet Explorer для Mac OS і Unix-подібних систем були Internet Explorer 5.2.3 і Internet Explorer 5.0 SP1 Beta, відповідно. Зараз розробка Internet Explorer для цих систем припинена. Останнє оновлення доступне лише для Windows XP SP2 та Windows Server 2003 SP1. Серед сучасних браузерів IE різниться найгіршою підтримкою CSS2, неповною підтримкою XHTML і безліччю проблем з безпекою. До виходу сьомої версії мав застарілий незручний інтерфейс.
З 18 жовтня 2006 року доступний для скачування Internet Explorer 7.0. Він відрізняється новим графічним інтерфейсом в стилі Vista Aero, підтримкою вкладок, вбудованим механізмом роботи з RSS, захисту від шахраїв і ін. При встановленні використовувався механізм перевірки достовірності операційної системи, але з грудня 2007 Майкрософт відмовився від цієї практики, щоб не звужувати поле застосування свого оглядача в умовах зростаючої конкуренції. На 2008 рік є найбільш популярним браузером, займаючи близько 70% ринку, але кількість користувачів Internet Explorer стабільно знижується.
Рис.4
Варіант порядку виконання роботи з браузером Іnternet Explorer:
Запуск програми
1. Запустіть програму Іnternet Explorer за допомогою ярлика на робочому столі або Головного меню (Пуск -> Програми-> Іnternet Explorer). Розгляньте загальний вигляд (Рис. 1). Перегляньте меню Файл, Правка, Вид, Вибране, Сервіс, Допомога. У Допомозі зайдіть інформацію про „гарячі клавіші”, що використовуються у Іnternet Explorer.
Рис.1.
Загальний вигляд браузера
Іnternet Explorer
Переміщення по гіперпосиланнях
2. Перехід на початкову сторінку. Натисніть кнопку Додому або виберіть у меню Вид пункт Перехід -> Домашня сторінка. Відзначте "гаряче" поєднання клавіш для даної функції.
Уведення URL в адресний рядок
3. Уведіть у рядок Адреси: http://mdpu.org.ua – сайт Мелітопольського державного педагогічного університету.
Рис. 2. Рядок адреси браузераІnternet Explorer
Переміщення
на сторінку назад
4.
Натисніть кнопку Назад
або
виберіть у меню Вид
пункт Перехід
-> Назад.
Відзначте "гаряче" поєднання клавіш
для даної функції.
Переміщення
на сторінку вперед
5.
Натисніть кнопку Вперед
або
виберіть у меню Вид
пункт Перехід
-> Уперед.
Відзначте "гаряче" сполучення
клавіш для даної функції.
Переміщення по посиланнях
6. Виберіть послідовно посилання Про університет -> Історія МДПУ -> фото Навчальний корпус хіміко-біологічного факультету. Поверніться назад до головної сторінки. Відпрацюйте всі види переміщення по посиланнях. Зазначте, якими способами можно переміщатися по посиланнях ресурсу.
Збереження сторінок
7. За допомогою меню Файл збережіть кілька сторінок.
Відкриття файлів за допомогою браузера
8. Виберіть команжу Відкрити файл у браузері. Перегляньте завантажені сторінки. Відзначте появу нових пунктів у меню. Натисніть кнопку Сервіс на панелі інструментів. Відзначте зміни.
Завантаження файлів за допомогою браузера.
Введіть посилання URL: http://nauka.profi.net.ua. Перейдіть за посиланням „Сборники конференций” ->Кривой Рог. Правою кномпою миші натсиність на посиланні „Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій технічній школі: Збірник наукових праць. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2003. – 325 с.” У контекстному меню виберіть команду „Зберегти файл як”. У вікні, що відкрилося (Збереження файлу), виберіть Зберегти в: Робочий стіл. Натисніть кнопку Зберегти. Відзначте появу файлу на робочому столі. Визначте тип файлу.
Сервіс WWW (World Wide Web - всесвітня павутина). WWW - це єдиний інформаційний простір, який складається із сотень мільйонів взаємозв'язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються на Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об'єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (жаргонний термін - Web-сайт, або просто сайт). Web-сторінка - це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки - HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об'єкти.
Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із малюнком, можна пов'язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи. Таким чином сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення.
Для передачі інформації у WWW використовується протокол HTTP (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертексту). Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм браузерів (від слова "to browse" - переглядати). Найпопулярнішими Web-браузерами в Україні є Microsoft Internet Explorer та Netscape Communicator.
42. Гіпертекст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активізувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому веб-оглядач переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.
Гіпермедіа - це гіпертекст, в який включені графіки, звук, відео, текст та посилання, для того щоб створити основу нелінійного середовища інформації. Гіпермедіа співвідноситься з визначенням мультимедіа, яке використовується, щоб описати неінтерактивні послідовні дані також як і гіпермедіа.
Веб-сторінка (англ. Web page) - документ або інформаційний ресурс Всесвітньої павутини, доступ до якого здійснюється за допомогою веб-браузера. Веб-сторінки зазвичай створюються на мовах розмітки HTML або XHTML і можуть містити гіперпосилання для швидкого переходу на інші сторінки.
Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у Міжмережжі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.
До створення Web-сторінок існує три загальних підходи:
Високий рівень - створення документу звичайними засобами з наступною його конвертацією в HTML,
Середній рівень - створення Web-сторінки в спеціалізованому HTML-редакторі,
Низький рівень - створення Web-сторінки безпосередньо в HTML-кодах.
Перший підхід не вимагає жодних знань мови HTML. Документ створюється в довільному текстовому редакторі у форматі, в якому він буде відображатись у Web-браузері. Після створення документ конвертується у HTML-код. Наприклад, Microsoft Word дозволяє зберегти відкритий документ у форматі HTML. Але цей підхід має суттєві недоліки: по-перше, код, що отримано в результаті конвертації є досить громіздким і незручним для подальшого редагування, а по-друге, можливості Web-сторінки, що отримана таким шляхом, досить обмежені, оскільки від початку створюється не HTML-документ, а, наприклад, Word-документ.
Другий підхід є найзручнішим з точки зору співвідношення часу, що витрачається на створення Web-сторінки, та можливостей цієї сторінки, отриманих за допомогою спеціалізованого HTML-редактора. Такі HTML-редактори, як правило, дозволяють створювати Web-сторінки подібно, як створюються документи у текстових процесорах, із форматуванням тексту, графіки, таблиць та інших елементів сторінки за принципом WYSIWYG (What You See Is What You Get - "що бачиш, те і отримаєш"), при цьому сам документ зберігається відразу у HTML-коді. Крім того, такі HTML-редактори дозволяють безпосередньо редагувати HTML-код. Ефективність отриманого коду при цьому підході залежить від ефективності та можливостей вибраного редактора.
Третій підхід вимагає глибокого знання мови HTML. Редагування Web-сторінок відбувається у форматі, дещо незручному для сприйняття початківцем. Однак при такому підході можна створити дуже ефективний HTML-код, що забезпечить максимальну інформативність сторінки при її мінімальному об'ємі. Крім того, в такому випадку Web-дизайнеру доступні всі можливості мови HTML, які можуть не бути реалізовані у спеціалізованих HTML-редакторах.