25. Створення, збереження, пошук і завантаження текстових документів. Перевірка правопису, використання тезаурусу.

Створення шаблонів, майстрів, форм та бланків Майстри Використання майстрів набагато спрощує роботу з документами, вигляд яких наперед визначений і багато разів повторюється. Все, що вимагається при роботі з майстром – це відповідати на питання, всю решту роботи робить WORD. Документ створює WORD. Коли майстер створить документ, його можна редагувати як і будь–який інший. Принцип функціонування майстрів однаковий для всіх. Майстри знаходяться у вікні діалогу Создание документа, там само, де створюється новий документ. Для миттєвого створення записки потрібно: 1. Вибрати команду Создать з меню Файл, для того щоб відкрити діалогове вікно. Під заголовком вікна знаходяться закладки. Для того, щоб потрапити на іншу сторінку діалогового вікна, потрібно клацнути по закладці. 2. Вибрати сторінку з необхідним майстром. 3. Вибрати необхідний майстер і клацнути по кнопці OK. Після чого з`явиться перше вікно майстра. Для продовження потрібно клацнути кнопку Далее. Для повернення назад потрібно клацнути по кнопці Назад. При натисканні на кнопку Отмена, робота з майстром припиниться. А для пропуску решти кроків можна натиснути кнопку Готово. 4. Натиснути кнопку Далее, після чого вказати стиль записки. 5. Вибрати стиль і клацнути по кнопці Далее. 6. Якщо заголовок документа "Служебная записка", то потрібно просто клацнути по кнопці Далее. В противному випадку, потрібно надрукувати необхідний заголовок, при цьому текст заголовка пропаде і його буде замінено на новий. Якщо ж є надрукований формуляр записки, то потрібно клацнути по кнопці Нет, используется новый бланк. 7. Закінчивши роботу з майстром, потрібно клацнути по кнопці Готово. За введеною інформацією WORD створить записку. Не обов`язково проходити всі етапи з майстром, можна пропустити деякі з них, натиснувши кнопку Готово в будь–якому вікні. Клацнувши мишею по елементам документа зі словом "введите", виділиться вся фраза. Якщо натиснути по ній і почати набирати текст, то вона пропаде. Шаблони Кожен раз, створюючи документ шляхом обирання піктограми Новый документ, ми використовуємо шаблон, що називається Normal (звичайний). До нього прив`язані інструментальні панелі, доступні стилі, режими. Під час роботи з майстром на екран виводяться запитання, після цього, використовуючи наведені користувачем установки і додатково введену інформацію, проводиться форматування документа. Шаблон являє собою простий документ, який містить стилі, режими форматування символів, абзаців і дозволяє використовувати при наборі тексту лише те, що передбачається ним. Існують такі шаблони, в яких лише потрібно виділити текст і замінити його на свій. Ще і такі, в яких наведено інструкції по введенню тексту. В шаблонах, як і в майстрах можуть міститися вказівки, що розпочинаються зі слова "введите...". На місці цих вказівок користувач може вводити свій текст. Вже створений і відредагований документ можна зберегти як шаблон, щоб його можна було використовувати в подальшому. Для створення шаблона потрібно: 1. Вибрати команду Создать з меню Файл. 2. Перейти на сторінку з потрібним шаблоном, який вирішено взяти за зразок і виділити його. 3. Встановити прапорець біля кнопки Шаблон на панелі Новый документ і клацнути по кнопці ОК. (В заголовку вікна WORD з'явиться ім`я Шаблон 1, замість Документ 1). 4. Зробити необхідні зміни в шаблоні: змінити текст і формат документа, параметри сторінок, абзаців і т.д. 5. Вибрати команду Сохранить как з меню Файл. При цьому WORD автоматично виділить папку Шаблоны. 6. Двічі клацнути по папці, в який зберігатиметься шаблон. В противному випадку шаблон з`явиться на сторінці вікна Создание документа з таким же ім`ям, як і ім`я папки. 7. Ввести ім`я файла в рядку введення. 8. Клацнути мишею по кнопці OK. Створення форм і бланків Анкети, питальники і багато інших документів являють собою бланки, призначені для заповнення і подальшої обробки. Часто бланки також називають формою. Програма WORD дозволяє створювати форми і бланки, які можна розповсюджувати в електронному вигляді і заповнювати на комп'ютері. Електронний бланк на відміну від паперового використовується багаторазово. Тому він створюється не як звичайний документ, а як шаблон. Згадаємо, що шаблон є основою для інших документів, а сам залишається незмінним. Створюють його, відкриваючи вікно Создание документа за допомогою команди Файл / Создать і встановлюючи в ньому перемикач Шаблон. Бланк містить статичні дані і поля форми, в які інформація заноситься при заповненні бланка. Зміст бланка визначається при його створенні. Розміщувати поля форми зручніше всього за допомогою таблиці. В цьому випадку елементи форми можна точно позицію вати, і при необхідності переміщувати групу елементів, як єдине ціле. Поля форми створюються в шаблоні за допомогою панелі інструментів Формы. Вона відкривається після встановлення прапорця біля напису Формы у вікні, що відкривається командою Вид / Панели инструментов. В програмі WORD можливі три види полів форми. Текстові поля призначені для введення рядків тексту. Прапорці вказують на позитивну чи негативну відповідь на питання, випадаючі списки дозволяють обирати один з кількох наданих варіантів. Настроювання полів виконують в діалоговому вікні Параметры. Щоб відкрити його, слід вибрати потрібне поле і клацнути по кнопці Параметры поля формы на панелі інструментів Формы. Щоб при заповненні форми дані можна було вносити лише в поля форми, виконується захист форми. Для цього потрібно клацнути по кнопці Защита формы на панелі інструментів Формы. Для використання форми потрібно дати команду Файл / Создать і вибрати в діалоговому вікні Создание документа шаблон, що відповідає потрібній формі. Поля форми вибираються клавіатурними командами ТAB і SHІFT + TAB. Заповнивши форму, її можна зберегти у вигляді звичайного документу або роздрукувати. На панелі Формы (зліва направо) знаходяться кнопки: текстове поле, прапорець, поле зі списком (випадаючий список), параметри поля форми, намалювати таблицю, добавити таблицю, вставити рамку, затемнення полів форми, захист форми.

26. Вставлення і редагування тексту, спеціальних знаків. Операції с абзацами та фрагментами тексту. Форматування тексту Під форматуванням розуміють операції, які зв'язані з оформленням тексту і зміною його зовнішнього вигляду. Операції форматування дійсні тільки для виділених фрагментів. Розрізняють три основні операції форматування: форматування символів; форматування абзаців; форматування сторінок. Форматування символів. При форматуванні символів можна змінити шрифти, його розмір. Форматування здійснюється командою Формат / Шрифт. При цьому на екрані з'явиться вікно діалогу Шрифт, в якому можна встановити такі параметри:  шрифт (вибирається із списку шрифтів);  стиль (можна вибрати звичайний стиль, курсив, напівжирний і напів¬жирний з курсивом шрифти);  розмір шрифту;  підкреслення (вибір різних варіантів підкреслення);  колір символів;  ефекти (верхній і нижній індекс, перекреслений). У полі Образец цього вікна показується зовнішній вигляд тексту при вибраних параметрах. Ряд параметрів можна встановити і за допомогою кнопок панелі Форматирование. Форматування абзаців. Під абзацом у Word розуміють частину документа, за якою поміщається маркер абзацу. При введенні тексту абзац завжди закінчується натискуванням клавіші [Enter]. Процес форматування абзацу містить у собі:  вирівнювання абзаців;  встановлення відступів абзаців;  встановлення відстані між рядками і абзацами. Для форматування абзацу використовують команду Формат/Абзац, яка триває вікно діалогу Абзац зі вставкою Отступы и интервалы. За замовчуванням Word вирівнює абзаци ліворуч. За допомогою опції Выравнивание можна встановити вирівнювання праворуч, центрування (ряд зміщуються симетрично відносно уявної вертикальної лінії, що проходить через середину сторінки) або блочне вирівнювання (рядки вирівнюються як ліворуч, так і праворуч). Опція Отступ дозволяє встановити відступи зліва і справа рядків виділеного абзаца, а також окремо лівий відступ першого рядка абзацу. Відстань за замовчуванням вимірюється в дюймах, але за допомогою команди Сервис/Параметры/Общие можна встановити інші одиниці. Для встановлення відступів можна використовувати і горизонтальну лінійку. На ній є маркери відступу ліворуч (нижній лівий), відступу праворуч (нижній правий) і відступу першого рядка абзацу (верхній лівий). В разі зміни положення цих маркерів за допомогою миші виділений абзац буде автоматично форматуватися. Відстань між рядками встановлює опція Межстрочный вікна діалогу Абзац, а між абзацами — опція Интервал. За допомогою останньої можна встановити параметри Перед (інтервал перед виділеним абзацом) і После ( інтервал після виділеного абзацу). При встановленні параметрів форматування абзацу зовнішній вигляд цього абзацу зображується в полі Образец вікна діалогу Абзац. Форматування сторінок. При введенні і друкуванні тексту Word використовує встановлені за замовчуванням розміри поля сторінки. Змінити ці параметри можна за допомогою команди Файл / ІІараметры страницы. При цьому відкривається вікно діалогу Параметры страницы, яке має ряд вкладинок. Вкладника Поля дозволяє встановити розміри верхнього, нижнього, лівого і правого полів. Поле Образец цієї вкладинки показує, який вигляд матиме сторінка з встановленими параметрами поля при друкуванні. Вкладника Размер паперу дозволяє вибрати стандартні розміри із списку форматів, які підтримує Word. Якщо ні один із стандартних розмірів не підходить, то слід вибрати в списку форматів елемент Специальний і для нього вказати ширину і висоту. В полі Ориентация потрібно вказати орієнтацію документа Книжная (рядки документа паралельні короткій стороні аркуша) або Альбомная (рядки паралельні довгій стороні аркуша). В разі зміни орієнтації документа з книжної на альбомну Word використовує розміри верхнього і нижнього полів для правого і лівого поля. При переході з альбом¬ного на книжковий формат праве і ліве поле стають відповідно верхнім і нижнім. В полі Образец зображується зразок, який відповідає вибраним параметрам. Способи написання тексту Шрифт – це набір друкованих символів однакового розміру і стилю. Одиниця виміру розмірів шрифтів – пункт. Один пункт – це 1/72 дюйма або - 0,353 мм. Кегль – це розмір шрифта в пунктах. Поділяють шрифти на типи за категоріями – це шрифти сериф і сансериф. Символи шрифтів категорії сериф мають невеликі декоративні засічки (наприклад, шрифт Tіmes New Roman). Символи сансерифного (рубленого) шрифта без засічок (прикладом шрифта цього типу є шрифт Arіal). Текст, написаний серифним шрифтом виглядає гладким. Такі шрифти використовують для написання книг, звітів. Сансерифний шрифт найчастіше використовують для написання тексту міток, підписів під малюнками чи діаграмами. Також виділяють тип шрифтів, призначених для написання великих газетних заголовків, шапок документів або рекламних заголовків – це рекламний шрифт. Прикладом рекламного шрифта є шрифт Brіggadocіo. Декоративні шрифти призначені для створення спеціальних ефектів, наприклад, декоративний шрифт Brush Scrіpt можна використати для написання запрошень. Текст запрошення в такому випадку буде здаватися "екзотичним". В практиці набору текстів часто потрібно застосовувати замислуваті символи, які можуть міститися в спеціальних символьних шрифтах, таких як Wіngdіngs. Існують моноширинні шрифти, наприклад Courіer. В таких шрифтах символи мають однакову ширину. Але текст набраний таким шрифтом важкий для сприйняття і може застосовуватись, наприклад для написання тексту програм в керівництвах по програмуванню. Крім основних способів написання тексту – Полужирный, Курсив, Подчеркнутый існує ще багато інших, можливість використання яких відкривається після виклику команди Шрифт з меню Формат. Це такі ефекти написання, що встановлюються після вибору відповідної кнопки–перемикача, на якій написано зачеркнутый або двойное зачеркивание, верхний индекс або нижний индекс, с тенью, контур, приподнятый або утопленный, малые прописные, все прописные або скрытый

Отже для написання символів використовують наступне: вид шрифту (назва гарнітури), розмір, спосіб написання (прямий, напівжирний, курсив), один з видів підкреслення, спеціальні ефекти. Крім того можна вибрати один з 16 кольорів для написання символів чи для фону, на якому буде текст розміщено (для виконання останньої дії можна використати кнопку Заливка з інструментальної панелі Форматирование). Зміна інтервалів між символами Зміна інтервалів дозволяє зменшувати чи збільшувати відстані між виділеними символами, записувати виділені символи вище чи нижче за решту, встановлювати кернінг (цей параметр змінює відстань між окремими символами так, щоб слово цілком виглядало більш гладко). Для розтягнення чи стискання тексту потрібно виділити його або встановити курсор в позицію, з якої потрібно розпочати набір, викликати команду Шрифт з меню Формат, в діалоговому вікні вибрати закладку (сторінку) Интервал, у випадаючому списку Интервал вибрати потрібний параметр (разряженный, уплотненный), поряд встановити кількість пунктів, на які збільшується чи зменшується інтервал, перевірити вигляд тексту в панелі Образец і натиснути кнопку з написом ОК. Для зміщення фрагмента тексту виконують попередні дії на шляху до сторінки Интервал. З випадаючого списку Смещение обирають параметр Вверх чи Вниз (зміщення відбувається відносно базової лінії). Поряд зі списком в рядку введення вказують кількість пунктів, на які буде текст зміщено. Наприкінці варто перевірити результат зміщення в панелі Образец і натиснути кнопку OK. Не потрібно використовувати зміщення тексту для встановлення великих інтервалів між абзацами, а лише для його зміщення в рядку. Дещо подібною є операція переведення тексту у верхній або нижній індекси. Але при переведенні у індекс символи автоматично зменшуються у розмірі до наперед встановленого розміру і піднімаються чи опускаються на чітко визначену величину. При створенні художніх творів естетично вибагливі митці можуть використовувати буквицю. Буквиця – це засіб для створення великих літер (або слів) на початку абзацу. Найчастіше вони зустрічаються у історичних творах, у казках, легендах та інших літературних джерелах. Для створення буквиці потрібно: 1. Поставити курсор у вже створений абзац. 2. Викликати діалогове вікно Буквица з меню Формат. 3. Вибрати за допомогою миші одне із значень параметра Положение (в тексті чи на полі біля тексту). 4. Вибрати потрібний шрифт з випадаючого списку (можна обирати такий, що не співпадає зі шрифтом абзацу). 5. Ввести значення в полі введення Высота в строках. 6. Ввести число в поле Расстояние до текста (величина горизонтального відступу від буквиці до абзацу). 7. Натиснути кнопку OK. Для знищення буквиці потрібно поставити курсор в абзац, викликати діалогове вікно Формат / Буквица, встановити параметр Нет в переліку можливих розміщень і натиснути OK. Регулювання міжрядкових інтервалів За замовченням в WORD встановлюється одинарний міжрядковий інтервал. Вирівнювання інформації в рядках здійснюється по лівому краю. Змінювати міжрядкові інтервали можна використовуючи опції сторінки Отступы и интервалы з діалогового вікна Абзац меню Формат. Якщо у випадаючому списку вибрати позицію: минимум, точно чи множитель, то в рядку введення Значение потрібно вводити число пунктів, що визначають інтервал між рядками. Значення величини міжрядкового інтервал:  Одинарный  – автоматичний, за замовченням  Полуторный  – перевищує одинарний в 1,5  Двойной   – в 2 рази.  Минимум  – дозволяє встановити певну висоту рядків в абзаці. Встановлення гарантує, наприклад, якщо інтервал 12 пунктів і пізніше відбувається збільшення розміру шрифту в абзаці до 18 пунктів, вершину рядка не буде обрізано.  Точно  – фіксований інтервал, який не змінюється в залежності від розміру шрифту. Застосування цього параметра робить усі рядки однаковими за висотою, але при цьому можуть виникнути проблеми з верхнім і нижнім індексами.  Множитель  – дозволяє задати число, не яке буде множитися значення міжрядкової відстані, притаманної одинарному інтервалу. Для швидкого встановлення міжрядкових інтервалів можна скористатися такими комбінаціями клавіш:  Ctrl+1 – Одинарный;  Ctrl+2 – Двойной;  Ctrl+5 – Полуторный;  Ctrl+0 – додає чи забирає один інтервал. Інколи, якщо в тексті перед першими рядками абзацу немає інтервалу, постає проблема поганої читабельності інформації. В таких випадках варто встановлювати між абзацами інтервал. Також якщо заголовок написано великим кеглем, то його краще відділити від попереднього абзацу вільним простором заввишки не менше половини пунктів кегля, а після нього лишити інтервал до 1/3 висоти заголовка. Такі операції найкраще виконувати використовуючи сторінку Отступы и интервалы з діалогового вікна Абзац меню Формат, обравши інтервал в потрібну кількість пунктів в рядках введення Перед і После.

Робота з фрагментами З виділеним фрагментом можна виконувати такі операції: його можна зберегти, знищити, перемістити чи скопіювати, роздрукувати; в ньому можна змінити формат, перевірити орфографію, поміняти великі літери на малі чи навпаки. При роботі з фрагментами можна користуватися буфером обміну. Ця спеціальна область розділяється усіма WІNDOWS–програмами. Буфер містить в собі останній об'єкт, який вирізався чи копіювався. Для WІNDOWS притаманна техніка переміщення і копіювання об'єктів Drag–and–drop (протащи та скинь). Вона передбачає буксирування виділеного об'єкту по екрану за допомогою миші. Найкраще її застосовувати тоді, коли на екрані добре проглядаються обидві задіяні ділянки (та, звідки і та, куди переноситься об'єкт). При буксируванні об'єкт виділяють, встановлюють на нього вказівник миші і перетаскують його, тримаючи натиснутою ліву кнопку миші, в потрібне місце. При копіюванні фрагмента виконують ті ж самі операції, тримаючи натиснутою кнопку CTRL. Для того, щоб склеїти кілька текстових фрагментів і помістити їх разом в якесь місце документу, використовують копілку. Нею користуються так: фрагменти тексту послідовно один за одним виділяють і після виділення кожного натискають CTRL+F3 (таким чином фрагменти з тексту вирізаються, а не копіюються, і в тій самій послідовності накопичуються в копілці), потім курсор встановлюється в потрібний рядок і натискається сукупність клавіш CTRL + SHІFT + F3. Як згадувалось раніше, у виділеному тексті можна поміняти регістр. Для цього після виділення фрагмента викликається команда Регистр з меню Формат і вибирається потрібна манера написання з п'яти наступних:  Як в реченнях,  усі маленькі,  УСІ ВЕЛИКІ,  Починати З Великих,  зMІНИТИ РЕГІСТР. Три із запропонованих регістрів дозволяється змінювати для виділеного тексту циклічно, натискаючи SHІFT+F3.