3.2 Горизонтальні розміри поперечної рами

Розміри по горизонталі прив’язують до поздовжніх осей будівлі, відстань між якими встановлюють при компонуванні сітки колон.

Прив’язка зовнішньої грані колони крайнього ряду до повздовжної осі будівлі приймається: = 0 мм – для невисоких будівель із кроком колон 6 м та мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 тс; = 500 мм – для високих будівель з мостовими кранами вантажопідйомністю більше за 100 тс;  = 250 мм – для інших випадків.

Ширина верхньої частини колони за умов необхідної жорсткості не повинна бути менше ніж . Приймаємо мм. Звичайно приймають 500 мм, або 1000 мм при = 500 мм.

Вісь підкранової гілки колони суміщають із віссю підкранової балки. При цьому ширина нижньої частини колони складає = 750 + 250 = 1000 мм, де  відстань від вісі підкранової балки до вісі колони. Так як  тс, то приймаємо (для кранів тс, ).

За умов забезпечення жорсткості цеха в поперечному напрямку, ширину нижньої частини колони приймають так, щоб виконувалась умова :

мм.

4 Навантаження на поперечну раму

Серед усіх навантажень, що діють на промислові будівлі та споруди, найбільш упливові та найбільш імовірні – це постійні та змінні (атмосферні та кранові навантаження).

4.1 Постійне навантаження

У залежності від конструктивної форми будівлі та прийнятого складу огороджуючих конструкцій (див. табл. Г.1), визначаємо розрахункове постійне навантаження від покриття.

Таблиця 2

Навантаження від ваги конструкцій покриття

Склад навантаження	Характеристичне значення навантаження , кПа	Коефіцієнт надійності за навантаженням	Граничне розрахункове значення навантаження , кПа
1. Захисний шар t=15 мм із гравію, який втоплений в мастику	0,3	1,3	0,39
2. Гідроізоляція з 3 шарів акваізолу на мастиці	0,15	1,2	0,18
3. Шар із цементного розчину t = 20 мм	0,4	1,3	0,52
4. Утеплювач з пінобетону щільністю 600 кг/м3, t = 250 мм	1,5	1,3	1,95
5. Пароізоляція з шару руберойду	0,05	1,2	0,06
6. Сталевий профільований настил t = 75 мм	0,155	1,05	0,156
7. Сталеві прогони L = 6м, крок 3 м.	0,12	1,05	0,126
8. Кроквяна ферма покриття з в’язями	0,4	1,05	0,42
Всього:	3,08	–	3,8

Граничне розрахункове лінійне навантаження на ригель рами визначають як добуток значення на ширину вантажної площі (крок колон):

= 22,8 кН/м

4.2 Навантаження від снігу

При розрахунку рами навантаження від снігу приймається рівномірно розподіленим за довжиною ригеля. Граничне розрахункове значення снігового навантаження на 1м ригеля:

кН/м,

де  коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаження, що визначається згідно з таблицею 3 і залежить від строку експлуатації будівлі (згідно з [2], додаток В, для промислових будівель строк експлуатації становить 60 років);

 характеристичне значення снігового навантаження на горизонтальної поверхні для м. Рівне (найближчого до м. Сарни населеного пункту) приймається згідно з додатком А;

В = 6 м – крок колон каркаса;

С  коефіцієнт, що визначається за формулою:

= 111=1,0 ,

де – коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю, визначається за [2], пп. 8.7, 8.8 залежно від форми покрівлі та схеми розподілу снігового навантаження; для будинків з односхилими та двосхилими покриттями при куті нахилу покрівлі до горизонту 25, =1 (схема 1 додатку Ж [2]);

C_e – коефіцієнт, що ураховує вплив особливостей режиму експлуатації на накопичення снігу на покрівлі (очищення, танення тощо) і встановлюється завданням на проектування (за відсутності даних про режим експлуатації покрівлі, коефіцієнт C_e допускається приймати таким, що дорівнює одиниці), в нашому випадку C_e = 1;

C_alt – коефіцієнт географічної висоти, що враховує висоту H (у кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря і визначається за формулою

(при H  0,5 км); (при H < 0,5 км).

Таблиця 3

Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням снігового навантаження

T, років	1	5	10	20	40	50	60	80	100	150	200	300	500
fm	0,24	0,55	0,69	0,83	0,96	1,00	1,04	1,09	1,14	1,22	1,26	1,34	1,44
Примітка: проміжні значення визначають за лінійною інтерполяцією