- •Луганськ
- •Рецензенти:
- •Відповідальний за випуск
- •Пояснювальна записка
- •Питання з «Історії світового театру» до іспиту з «Історії мистецтв»
- •Приблизні відповіді на питання білету Основні принципи театрального мистецтва. Види та жанри театрального мистецтва
- •Античний театр
- •Організація вистав у Давній Греції. Устрій античного театру
- •Драматургія в. Шекспіра і англійський театр хvi-XVII століть
- •Періоди творчості в. Шекспіра
- •В. Шекспір і театр «Глобус»
- •Акторська та режисерська діяльність ж.-б. Мольєра
- •Акторське мистецтво театру Італії іі пол. Хіх століття (Ернесто Россі, Томмазо Сальвіні)
- •Народні витоки російського театру
- •Скоморохи – перші професійні носії народної творчості
- •Кріпосний театр Росії 60-90 років XVIII століття
- •Акторське мистецтво російського театру хvііі ст. (ф. Волков, і. Дмитревський, п. Плавільщиков, т. Троєпольська)
- •Акторське мистецтво російського театру першої половини XIX століття (м.С. Щепкін)
- •Творчість видатних російський акторів хіх ст. П. Мочалова, в. Каратигіна
- •М. Єрмолова – видатна актриса російського Малого театру іі половини хіх – початку хх століття
- •Творчість видатної актриси російського Александрінського театру 80-90 років хіх століття м. Савіної
- •Драматургія Пушкіна о.С. Та російський театр першої половини XIX століття
- •Драматургія м.В. Гоголя та російський театр першої половини XIX століття
- •Організація Московського художнього академічного театру (мхат)
- •Драматургія а.П. Чехова і російський театр кінця XIX-початку XX століття
- •Режисерське та акторське мистецтво видатного діяча російського театру кінця хіх і початку хх століття к.С. Станіславського
- •Режисерське мистецтво російського театру і половини XX століття (в.І. Немирович-Данченко)
- •Режисерське мистецтво російського театру і половини XX століття (є.Б. Вахтангов)
- •Акторське мистецтво російського театру і половини хх століття (і.М. Москвін, в.І. Качалов)
- •Творчість а. Яблочкіної, і. Ільїнського, м. Черкасова, а. Коонен
- •В.Е. Мейєрхольд – видатний майстер режисури російського театру початку хх століття
- •Рекомендована література основна:
- •Додаткова:
- •Державного іспиту з історії мистецтв
- •91055, М. Луганськ, Красна площа, 7.
Творчість а. Яблочкіної, і. Ільїнського, м. Черкасова, а. Коонен
О. О. Яблочкіна (1866-1964) – народна артистка СРСР. Яблочкіна – одна з перших актрис радянського театру, майстер реалістичної школи Малого театру.
Зображення представниць експлуататорських класів: Мурзавецкая, Гурмижская, Мамаєва. Глибока типізація в трактуванні образу дворянки Богаевской («Варвары» М. Горького).
Яблочкіна в радянському репертуарі. Сатиричний образ Ксении Михайловны («Огненный мост»). Героїчний образ казачки Варвары («Богдан Хмельницкий»).
Яблочкіна – голова Всеросійського театрального товариства.
І.В. Ільїнський (1901-1987) – народний артист СРСР. Елементи зовнішнього ексцентризму в ранніх ролях Ільїнського (в Театрі ім. Мейєрхольда). Шлях до поглиблення психологічного змісту образів, що втілював артист на сцені. Ільїнський – творець гротескових ролей в п’єсах В. Маяковського (Меньшевик в «Мистерии-буфф», Присыпкин в «Клопе». Победоносиков в радіопостановці «Баня»). Образи класики в репертуарі Ільїнського в Театрі ім. Мейєрхольда: Расплюев («Свадьба Кречинского» А. Сухово-Кобылина), Счастливцев («Лес» О. Островського).
Значення роботи в трупі Малого театру (з 1938 р.) для творчого формування артиста. Образи російської класики на сцені Малого театру у втіленні Ільїнського – Крутицкий та Мурзавецкий («На всякого мудреца довольно простоты» та «Волки и овцы» О. Островського). Пронизаний життєстверджуючим народним гумором образ дяка Гаврилы («Богдан Хмельницкий» А. Корнейчука). Образ позитивного комедійного героя-сучасника – Саливон Чеснок («В степях Украины» А. Корнейчука). Новий напрямок творчості Ільїнського: сповнена драматизмом роль Акима («Власть тьмы» Толстого.
М.К. Черкасов (1903-1966) – яскравий характерний актор. Тяжіння актора до гротеску. Черкасов – видатний майстер, що вміє поєднати яскраву зовнішню виразність образів, які створює актор (аж до ексцентризму) з розкриттям їх психологічної сутності.
Черкасов – творець історичних образів в спектаклях «Петр Первый» О. Толстого (Петр) та «Великий государь» В. Соловьева (Иван Грозный). Черкасов в ролях Маяковського («Маяковский начинается» В. Катаняна), Мичурина («Жизнь в цвету» О. Довженко), Дронова («Все остается людям» С. Алешина).
А.Г. Коонен (1889-1974) – народна артистка РСФСР. Значення для творчого формування артистки початкового етапу її сценічної діяльності в Московському Художньому театрі (1905-1915). Коонен – провідна артистка Камерного театру.
Крупні трагедійні образи Коонен: Федра («Федра» Ж. Расіна), Адрієнна Лекуврьор («Адрієнна Лекуврьор» Е. Скриба і Е. Легуве), Емма Боварі («Мадам Боварі» за Г. Флобером). Коонен в п’єсах Ю. О’Ніла «Любов під в’язами», «Негр». Тема трагедії художника-творця в буржуазному суспільстві, яка є головною в ролях Кручининой («Без вины виноватые» О. Островського) та Нины Заречной («Чайка» А. Чехова).
Коонен в радянському репертуарі. Женщина-комиссар («Оптимистическая трагедия» Вс. Вишневского), Эва Мийлас («Жизнь в цитадели» А. Якобсона). Значення героїчного образу Жінки-комісара, створеного Коонен, в розвитку трагедійного жанру в радянському театрі.