2. Організаційна структура управління та вимоги до неї.

Організаційна структура характеризує сукупність ланок управління та їхній взаємозв’язок.

Ланки управління – це структурні підрозділи.

Структурні підрозділи організації – це складові частини організації, що виконують специфічні конкретні завдання, без яких неможливе досягнення загальної мети функції. Організаційна структура закріплена внутрішнім законом (штатний розклад) залежить від таких факторів:

• Від цілей організації;

• Від технології, що застосовується;

• Від сфери виробництва;

• Від масштабів;

• Типу виробництва та інших факторів.

Вимоги до організаційної структури:

1. Повна відповідати меті і сприяти її досягнення.

2. Максимальна простота.

3. Обмежена кількість підлеглих у одного керівника.

4. Швидка передача інформації.

Організація по вертикалі складається з рівнів, а по-горизонталі на кожному ступені свої ланки або структурні підрозділи.

До складу структури управління належать такі категорії працюючих: належать керівники, спеціалісти, службовці.

По відношенню до виробництва персонал може бути лінійним і функціональним.

3. Види організаційних структур. Лінійна організація

Лінійна форма організації є найбільш простою фор­мою зв'язку в управлінні господарськими процесами. Суть лінійного управління полягає у тому, що на чолі кожного виробничого колективу стоїть керівник (орган, управління), який здійснює всі функції управління. Ко­жен член колективу і організація в цілому підпорядко­вуються тільки цьому керівнику (органу). Підлеглі виконують розпо­рядження тільки свого безпосереднього керівни­ка. Вищестоящий керів­ник не має права віддава­ти розпорядження праців­никам (виконавцям) в об­хід їх безпосереднього керівника.

Перевагами лінійного управління є одержання під­леглими несуперечливих і пов'язаних між собою завдань і розпоряджень; повна відповідальність кожного керів­ника за результати роботи.

Суттєвим недоліком лінійного управління є те, що ке­рівник повинен мати різнобічні знання, необхідні при ке­рівництві відповідним об'єктом. Крім того, при лінійно­му управлінні немає фахівців з реалізації окремих функцій управління. Використання лінійної форми зв'язку не відповідає повною мірою зростаючим вимогам сучасного виробництва, основним тенденціям розвитку технології, економіки організації.

Керівник організації

Лінійний керівник 1

Лінійний керівник 2

А1

Б1

В1

А2

Б2

В2

^{________________} лінійні зв’язки

Функціональна організація

Функціональна організація підвищує ефективність управління завдяки участі в роботі кваліфікованих фа­хівців, які добре знають конкретні сфери виробництва і господарювання, а також управління і готують кваліфі­ковані рішення. Така організація дає змогу вивільнити лінійних керівників від потреби докладного знання всіх сторін управління виробництвом, контролювати їх ро­боту. Функціональна організація легко реагує на потреби практики створенням нових функціональних служб.

Функціональна організація разом з тим порушує єд­ність розпорядництва і знижує відповідальність за ро­боту, оскільки підлеглий може одержувати вказівки від кількох функціональних керівників, що інколи призво­дить до знеособлення, зниження відповідальності в ро­боті і нехтування принципами єдиноначальства.

Керівник організації

Функціональний керівник 1

Функціональний керівник 2

Функціональний керівник 3

А1

Б1

В1

А2

Б2

В3

^{________________} лінійні зв’язки

Лінійно-штабна організація

У процесі розвитку лінійне управління органічно по­єднується з функціональним, внаслідок чого формуєть­ся лінійно-штабна організація управління, яка позбав­лена недоліків, властивих окремо функціональному і лі­нійному управлінню.

При лінійно-штабному (лінійно-функціональному) уп­равлінні у лінійного керівника є штаб, який складаєть­ся з функціональних органів, управлінь (відділів, бюро, груп, окремих фахівців), які, як правило, відповідають за конкретну функцію управління.

Лінійно-штабна організація потребує створення спе­ціальних колегій, рад, у яких лінійні керівники разом з експертами та функціональними керівниками (фахівця­ми) погоджують свої дії і рішення. Погоджене рішення може бути доведено до нижчого щабля управління тільки за згодою і від імені вищого лінійного керівника. Функ­ціональні підрозділи вищого щабля не мають права від­давати розпорядження нижчим без відома лінійного керівника цього рівня (крім випадків методологічного характеру, роз'яснень та ін.).

Для лінійно-штабної організації характерні і недо­ліки: інколи спостерігається штучне розширення апарату управління, його відрив від виробництва, збільшення витрат на управління.

Керівник організації

Лінійний керівник 1

Лінійний керівник 2

Штабні служби 2

Штабні служби 1

а1

б1

в1

а2

б2

в2

А2

Б2

В2

В1

Б1

А1

^{________________} лінійні зв’язки

функціональні зв’язки