1 . Організація. Формальна та неформальна організація.

Термін “організація” (в перекладі від грец.) – устрій, сполучення, об’єднання чогось або когось в єдине ціле.

Організація в людській діяльності – група людей, діяльність яких координується для досягнення поставленої мети.

Організація поділяються на формальні та неформальні.

Формальні організації – це такі організації, в яких діяльність людей організовується свідомо й регламентується певними законами, наказами, обов’язками і т.д.

Горизонтальний розподіл праці в організації - розподіл всієї роботи на складові частини між учасниками трудового пронесу за професійною ознакою.

Вертикальний розподіл праці в організації відділяє роботу з координування дій від самих дій

Структура організації - сукупність зв'язків та взаємовідносин рівнів управління та функціональних галузей, побудованих в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації.

Структурні підрозділи організації - складові частини організації, що виконують специфічні конкретні завдання, без яких неможливе .досягнення загальної мети організації.

Внутрішні змінні організації - ситуаційні фактори всередині організації (цілі, структура, завдання, технологія і люди).

Характеристика факторів внутрішнього середовища організації

Фактори внутрішнього середовища організації	Зміст внутрішнього середовища організації
1	2
Цілі	Конкретний кінцевий стан або очікуваний результат діяль­ності організації (групи). Розрізняються за тривалістю та змі­стом. Існує чимало різновидів цілей залежно від характеру організації.
Структура	Взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функці­она­льних областей), які виконують служби або підрозділи. Поєднуються горизонтальний і вертикальний поділ праці в організації. Можна виділити високу і плоску структуру управління організаціями.
Завдання	Види робіт, які необхідно виконати певним способом та в обумовлений термін. Це робота з предметами праці, знаряддями праці, інформацією, людьми тощо.
Технологія	Засіб перетворення вхідних елементів (матеріалів, сировини тощо) у вихідні (продукт, виріб).Історично технологія формувалась у процесі трьох переворотів: промислової революції, стандартизації, механізації та автоматизації із застосуванням конвеєрних складальних систем.Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технолології на три групи: Технології дрібносерійного та індивідуального (одинич­но­го) виробництва; Технології масового або великосерійного виробництва; Технології безперервного виробництва. Згідно з підходами американського соціолога Джеймса Томпсона можна виділити: Багатоланкові технології (наприклад, складання автомобіля); Посередницькі технології (банківська справа); Інтенсивні технології (монтаж кінофільму). В Україні існують індивідуальні, дрібносерійні, серійні, великосерійні, масові та масово потокові технології.
Працівники	Найважливіший внутрішній ситуаційний фактор організації. Його роль визначається здібностями, кваліфікацією, обдарованістю, освітою, потребами, сприйняттями корпоративного духу, знаннями (фаховістю), поведінкою, ставленням до праці, позицією, розумінням цінностей, оточенням (склад групи, до якої входять), наявністю якостей лідера тощо.

Зовнішнє середовище прямого впливу - фактори, які безпосередньо впливають на діяльність організації.

Зовнішнє середовище непрямого впливу - фактори, які можуть не спричиняти прямого впливу на організацію, але вони позначаються на її функціонуванні.

Ідеали організації - орієнтири, які ми не розраховуємо досягти в найближчий час, але припускаємо наближення до них.

Бачення організації - це ідеальна картина майбутнього, той стан, який може бути досягнутий при найсприятливіших умовах.

Усяка формальна організація має свою структуру управління, під якою слід розуміти впорядковану сукупність органів (підрозділів), які дозволяють управляти організацією та взаємовідносинами в ній.

Саме сукупність лінійних та функціональних органів складає формальну організаційну структуру управління підприємством (організацією).

Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно. Кожна підприємство, крім формальної структури (цех, відділ) об’єднує в собі ряд неформальних утворень. Розміри таких груп, як правило, складають 2-5 чоловік (квартети, діади, тріади тощо).

Неформальні групи мають місце в кожній організації, у будь-якому колективі. Причини їхнього виникнення найрізноманітніші:

• дружба;

• потреба в спілкуванні;

• симпатії;

• дефіцит інформації і т.д.

Неформальна структура підприємства виникає й розвивається спонтанно. Вона міцніє зі збільшенням спілкування людей. Неформальні групи створюються поза компетенцією керівництва: адміністрація не може протистояти утворенню таких груп.

Неформальна структура організації характеризується наявністю в кожній утвореній групі свого лідера. Неформальні лідери можуть приносити як користь, так і шкоду підприємству. Це в значній мірі залежить від керівника. Якщо він має авторитет у колективі, вміє організовувати його діяльність, то неформальні групи спрямовують свою діяльність у загально колективному напрямку й навпаки.

Щоб оволодіти потенційними вимогами існування неформальних робочих груп, керівник повинен знати їхній склад і структуру, працювати з ними, прислухатися до думки неформальних лідерів.