- •Значення і завдання менеджменту.
- •Основним завданням менеджменту необхідно вважати
- •3. Наукові школи і концепції менеджменту.
- •4. Моделі менеджменту.
- •П оняття методів менеджменту та їх застосування.
- •Класифікація методів менеджменту
- •Економічні методи менеджменту.
- •3. Організаційно-розпорядчі методи.
- •4. Соціально-психологічні методи.
- •1 . Поняття функцій менеджменту, особливості діяльності керівників та менеджерів.
- •2. Функція “Встановлення мети”, місія організації.
- •3. Функція “Планування”.
- •3. Метод робочого календаря.
- •4. Функція “Рішення”.
- •5. Функція “Мотивація”.
- •6. Функція “Контроль”.
- •1 . Організація. Формальна та неформальна організація.
- •Характеристика факторів внутрішнього середовища організації
- •Організаційна структура управління та вимоги до неї.
- •Ланки управління – це структурні підрозділи.
- •3. Види організаційних структур. Лінійна організація
- •Керівник організації
- •Лінійний керівник 1
- •Лінійний керівник 2
- •Функціональна організація
- •1 . Сутність культури організації, рівні культури.
- •2. Соціальна відповідальність менеджменту.
- •3. Етика у бізнесі та як її підвищити.
- •1 . Суть керівництва та здібності до керівництва.
- •Існує три типи керівників
- •Двомірний опис стилю керівника
- •2. Підходи до керівництва.
- •Німецька система “смертних гріхів” Вольфганга Хойєра.
- •4. Лідерство та влада.
- •1 . Сутність конфлікту та його наслідки і форми.
- •2. Типи конфлікту.
- •3. Причини конфліктів.
- •4. Методи управління конфліктними ситуаціями.
- •5. Стреси та як ними управляти.
- •1 . Планування особистої праці керівника, робота з документами.
- •Робота менеджера з документами
- •2. Організація та проведення нарад і ділових зустрічей.
- •План проведення нарад і засідань
- •1 . Комунікації в управлінні та їх форми.
- •2. Види комунікації.
- •3. Підвищення ефективності комунікацій.
- •Питання до заліку з курсу "Менеджмент".
- •Рекомендована література
6. Функція “Контроль”.
Для багатьох людей контроль здебільшого означає обмеження, примус, відсутність самостійності, все те, що пов'язується у нашій свідомості з обмеженням прав особи. Внаслідок цього контроль належить до тих функцій управління, суть яких, як правило, розуміють неправильно.
Контроль - відокремлений вид управлінської діяльності, за допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також напрямки здійснення необхідних коректив.
Суб'єкти контролю - державні, відомчі органи, громадські організації, колективні і колегіальні органи управління, лінійний і функціональний апарат підприємств.
Об'єкти контролю: місії, цілі і стратегії, процеси, функції і завдання, параметри діяльності, управлінські рішення, організаційні формування, їх структурні підрозділи та окремі виконавці.
Види контролю за часом його здійснення - попередній, поточний, заключний.
Етапи процесу контролю:
Розробка стандартів і критеріїв.
Порівняння досягнутих результатів з розробленими стандартами.
Прийняття необхідних коригуючих дій.
Види неефективного контролю: контроль, обмежений інцидентами, тотальний, прихований, частковий, формальний, через недовіру.
Для визначення суті контролю потрібно відповісти на такі запитання:
1) що контролюється (приблизно так: співробітник як особистість? Його метод праці? Результати його праці?);
хто контролює і як контролює?
які наслідки контролю?
Об'єкт контролю. Емоційне напруження, яке несе в собі слово «контроль», є значною мірою наслідком того, що контролюються не результати діяльності, а в основному особистість. Якщо добуті результати не відповідають очікуваним, це часто стає приводом для перевірки не тільки самої праці, а й ставиться під сумнів сама особистість. Тому об'єктом контролю не може бути особистість. Керівник, який у ході перевірки виявив, що результати роботи не ті, які мають бути, і одночасно встановив, що це наслідок невисокої кваліфікації співробітника, навряд чи знайде співчуття у цього співробітника. Навіть якщо виключити особистість з контролю, все одно будуть дві можливості при перевірці: проконтролювати тільки результат праці або ще й шлях досягнення цілі. З погляду психології управління слід контролювати тільки результати. Інколи виникає потреба проконтролювати і шлях досягнення цілі (методи праці). Це насамперед стосується тих випадків, коли некваліфіковане ставлення до процесу праці може призвести до збитків для підприємства чи для самого працівника.
Ефективність контролю залежить також від контролюючих інстанцій і застосовуваної техніки контролю. Питання про контролюючі інстанції — це перш за все питання про те, хто контролює: «свої» чи «чужі», начальник контролює підлеглих чи підлеглі контролюють самі себе. Отже, питання зводиться до самоконтролю чи контролю стороннього (контролю начальника).
Самоконтроль стимулює у співробітника почуття власної відповідальності за якість і результати праці. Він потребує значно менше витрат, ніж зовнішня система контролю. Самоконтроль може здійснюватися працівником у необхідний час, він потребує меншого часу і дає змогу вникнути у загальний виробничий процес.
Контроль сторонній і начальника повинен бути первинним щодо самоконтролю, тобто виключити будь-який ризик, пов'язаний з самоконтролем, наприклад, коли спостерігаються постійні дефекти у виробах чи недоліки у результатах праці, які сам співробітник не помічає. Цей вид контролю застосовують також тоді, коли співробітник оцінює результати своєї праці, керуючись заниженими порівняно з іншими співробітниками еталонами.
Контроль в умовах ринкової економіки є однією з найважливіших функцій менеджменту. В фірмах західних країн є штати контролерів всередині фірм і спеціалізовані аудиторські фірми. Внутрішньофірмові контролери перевіряють підприємства в цілому здійснюючи стратегічний і поточний контроль запасів, сфери розвитку, готової продукції, збуту, виробничих ліній та -ін.
Контролер бере участь у плануванні на підприємствах, не несучи, звичайно, відповідальності за планові підходи в галузях. Він надає необхідні для планування дані (інформаційного і управлінського характеру), а його відповідальність поширюється на зведення в ціле даних для галузевого планування, обробка яких здійснюється в межах єдиного планування і для перевірки окремих висновків і прив'язки їх до цілей, які стоять перед підприємством. В процесі поточної діяльності контролер постійно аналізує всі сторони діяльності підприємства під кутом зору відповідності їх стратегічним і тактичним цілям та подає керівництву необхідну інформацію для прийняття рішень.