- •Передмова
- •Загальні відомості
- •1. Завдання на проектування
- •2. Розрахунки навантажувальної діаграми, тахограми руху виконавчого органу та попередній вибір потужності двигуна
- •3. Розрахунок потужності і вибір двигунів для механізмів зі сталим режимом роботи
- •4. Побудова навантажувальної діаграми двигуна та перевірка його на нагрівання
- •5. Обґрунтування і вибір способу регулювання швидкості двигуна
- •6. Вибір системи керування електроприводом
- •7. Розрахунки електромеханічних характеристик двигуна і автоматизованого електропривода
- •7.1. Система електропривода з сумуючим підсилювачем
- •7.1.1. Система регулювання зі зворотним зв’язком за швидкістю двигуна
- •7.1.2. Система регулювання із зворотним зв’язком за ерс двигуна
- •7.1.3. Система регулювання з від’ємним зворотним зв’язком за напругою і додатним зворотним зв’язком за струмом
- •7.1.4. Система регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •7.2. Системи обмеження моменту двигуна
- •7.2.1. Система регулювання зі зворотним зв’язком за швидкістю і відсічкою за струмом
- •7.2.2. Система регулювання зі зворотним зв’язком за ерс і обмеженням струму якоря
- •7.2.3. Система регулювання зі зворотним зв’язком за напругою і з обмеженням струму якоря
- •7.3. Системи регулювання з сумуючим підсилювачем і задавачем інтенсивності
- •7.4. Системи регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •8. Формування динамічних характеристик електропривода
- •8.1. Система регулювання із зворотним зв’язком за швидкістю
- •8.2. Система регулювання зі зворотним зв’язком за ерс
- •8.3. Система регулювання з від’ємним зв’язком за напругою і додатним за струмом
- •8.4. Системи регулювання з сумуючим підсилювачем і задавачем інтенсивності
- •8.5. Системи регулювання з широтно-імпульсним перетворювачем
- •9. Електропривод з підпорядкованим регулюванням
- •10. Обмеження струму в системах підпорядко-ваного регулювання
- •11. Моделювання динамічних процесів
- •12. Вибір системи керування і опис її роботи
- •Биховець Борис Опанасович основи електропривода
7.1.2. Система регулювання із зворотним зв’язком за ерс двигуна
Функціональна схема системи, зворотний зв’язок в якій реалізується за допомогою тахометричного моста, наведена на рис.22.
На рис.22 позначені ЗШ – задавач швидкості; П – сумуючий підсилювач; ВК з СК – керований випрямляч з системою фазо-імпульсного керування; Д – якір двигуна; ОЗ – обмотка збудження і - подільник напруги.
Рис.22.
В якості підсилювача використовують операційний підсилювач, який дозволяє сумувати сигнали на вході.
Далі в пояснювальній записці наводяться схеми ВК (рис.17) і схема фазо-імпульсного керування (рис.18), описується їх робота і робота системи автоматичного регулювання та наводяться розрахунки еквівалентного опору керованого випрямляча . Потім записують рівняння /83/, за яким будують електромеханічну характеристику двигуна (рис.16, пряма 1).
Для розрахунку електромеханічної характеристики двигуна в системі керування зі зворотним зв’язком за ЕРС записують систему рівнянь виду /90/, розв’язують її відносно кутової швидкості і отримують рівняння
,
/100/
де
коефіцієнт підсилення підсилювача;
коефіцієнт підсилення ВК;
коефіцієнт зворотного зв’язку за ЕРС.
Методика розрахунків параметрів системи зі зворотним зв’язком за ЕРС така сама як і системи зі зворотним зв’язком за швидкістю.
Спочатку
за формулою /93/ визначають
.
Перепад швидкості в розімкненій системі
.
Тоді з рівняння
визначають необхідний коефіцієнт підсилення системи:
,
/101/
де
коефіцієнт підсилення розімкненої
системи.
Підставивши
в /100/
,
,
одержують
Звідки коефіцієнт зворотного зв’язку
за ЕРС
/102/
Коефіцієнт
передачі керованого випрямляча визначають
з графіка
описаним вище методом. Коефіцієнт
передачі підсилювача
/103/
Реалізувати
зворотний зв’язок за ЕРС можна за
допомогою тахометричного моста, який
утворюють резистори опори
та опори обмоток додаткових полюсів
і якоря
(рис.22). Опори плеч моста підбирають так,
щоби при нерухомому двигуні міст був
зрівноважений, тобто виконувалась умова
.
/104/
Оскільки
опори
і
відомі, то необхідно визначити опори
і
,
які забезпечать величину
,
де
коефіцієнт передачі тахометричного
моста.
Щоби
визначити опори
і
,
які б задовільняли умову /104/, задаються
струмом, наприклад
,
який буде протікати в їх колі при
.
Тоді
і
.
Звідки
.
/105/
Опір
.
Далі
визначають коефіцієнт передачі
тахометричного моста
.
При обертанні двигуна
.
/106/
Напруга на двигуні
.
/107/
Підставивши з /107/ в рівняння /106/, одержують
/108/
За умови /104/
/109/
Зазвичай,
при
.
Тому при реалізації сумуючого підсилювача
на базі операційного підсилювача,
напругу
необхідно подати на вхід підсилювача
через резистор, опір якого буде більшим
за опір резистора, через який буде
передаватись задаюча напруга
,
у
разів. Це призведе до зменшення коефіцієнта
передачі підсилювача по каналу зворотного
зв’язку за ЕРС у
разів.
Вирахувавши
за формулою
потужності резисторів, підбирають їх
за каталогом.
Побудова граничних електромеханічних характеристик.
Підставивши
в /100/
,
одержують рівняння верхньої
електромеханічної характеристики.
Рівняння нижньої граничної характеристики
одержують, підставивши в /100/
.
За цими рівняннями будують граничні
електромеханічні характеристики (прямі
2 і 3 на рис.16).
