- •31. Поняття міжнародного приватного права
- •32. Методи правового регулювання мпп
- •33. Вибір застосування права сторонами правовідносин (lex voluntatis)
- •34.Структура правовідносин мпп
- •35. Місце мпп в правовій системі
- •36. Принципи міжнародного приватного права
- •37. Принцип найбільш тісного зв’язку в міжнародному приватному праві
- •38. Загальні положення джерела мпп
- •39. Поняття колізійної норми.
- •40. Основні формули прикріплення та сфера їх застосування
- •43. Держава як суб’єкт мПрП
- •44. Проблема «правової кваліфікації»
- •45. Встановлення змісту норм іноземного права
- •46.Зворотнє відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •47.Застереження про публічний порядок.
- •48 Проблема застосування права країни з множинністю правових систем.
- •49.Поняття особистого закону фіз.Особи.
- •50. Колізійні норми щодо статусу фізичних осіб.
- •51.Опіка та піклування.
- •52.Поняття «національності» юридичної особи.
- •53. Види імунітету держави.
- •54. Основні правові режими в мпп.
- •55. Колізійні проблеми права власності та інших речевих прав.
- •56.Принцип «автономії волі» в договірних зобов'язаннях.
- •57. Колізійні проблеми договірних зобов'язань.
- •58. Колізійні проблеми трудових договорів.
- •59. Колізійні проблеми недоговірних зобов’язань.
- •60.Колізійне регулюванн сімейних відносин та спадкових відносин.
39. Поняття колізійної норми.
Колізійна норма — це норма, яка визначає, право якої країни необхідно застосовувати при вирішенні питання прав і обов’язків сторін у правовідносинах, ускладнених іноземним елементом. Сукупність колізійних норм є колізійним правом конкретної країни. Колізійні норми є найскладнішою і найбільш об’ємною частиною МПП. Кол.норма — це інструмент, за доп.якого вирішується проблема, право якої країни підлягає застосуванню в даному випадку. Не відсилає до конкретної пр. норми в іноз.праві, вона лише визначає певний правопорядок, до якого необхідно звернутись. Конкретну норму вже потім потрібно відшукати в іноземному праві. Змістом колізійної норми є відсилання до компетентного законодавства, визначення умов та меж його застосування до певних правовідносин.
Виникнення колізії означає конфлікт між системами права в цілому. Для вирішення конфлікту сторони зобов’язані застосовувати колізійну норму, оскільки вона була спеціально для цього створена. Іноді колізійні норми можуть зтикатися з проблемою дії законів у часі. Найчастіше практика вирішує це питання шляхом застосування норм, що існували на той період (час укладення угоди). Також практикуються спеціальні застереження щодо зворотньої сили, в яких сторони висловлюють свою волю щодо дії договору в часі. Спеціальні норми не застосовуються навіть в тому випадку, коли є відсилання до іншої правової системи (наприклад, щодо статусу суб’єкта), оскільки в них є спеціальний адресат. Колізійна норма — це правило, яке визначає, право якої країни має бути застосоване до відповідних цивільно-правових відносин. Поява колізійних норм викликала інтенсифікацією м/н співробітництва та глобалізацією світових господарських зв’язків.
Сама по собі колізія може виникнути в будь-якій сфері права.
Склад і види колізійних норм.
Кол.н. складається з двох частин:
об’єм або обсяг кол.н.— це визначення комплексу відносин, до яких дана кол.норма застосовується. В обсязі вказується правовідношення, яке потребує законодавчого регулювання.
прив’язка — вказівка на той правоп., що має бути заст. до відповідного комплексу відносин. міститься відсилання до законод. д-ви, яке повинно врегулювати певне правовідношення.
За змістом прив’язки поділ. на 1сторонні та 2сторонні.
Односторонні визначають межі застосування свого власного права до відносин, ускладнених іноземним елементом. Відсилають тільки до свого права;
двосторонні. Містять загальне правило, на основі якого можна застосовувати норми іноземного чи вітчизняного права. Прив’язка в двосторонній колізійній нормі отримала назву “формула прикріплення”.
Кол.н.можна розд.на:
імперативні. Носять незаперечний характер, відхід від них карається відповідальністю.
диспозитивні. Надають учасникам правовідносин можливість самостійно врегулювати свої відносини, в разі відсутності подібного врегулювання, визначають певні обов’язкові для виконання правила поведінки.
альтернативні. Визначають декілька варіантів вирішення колізії, сторони можуть обрати один з них.
комулятивні. Відсилають до декількох правопорядків за раз