- •31. Поняття міжнародного приватного права
- •32. Методи правового регулювання мпп
- •33. Вибір застосування права сторонами правовідносин (lex voluntatis)
- •34.Структура правовідносин мпп
- •35. Місце мпп в правовій системі
- •36. Принципи міжнародного приватного права
- •37. Принцип найбільш тісного зв’язку в міжнародному приватному праві
- •38. Загальні положення джерела мпп
- •39. Поняття колізійної норми.
- •40. Основні формули прикріплення та сфера їх застосування
- •43. Держава як суб’єкт мПрП
- •44. Проблема «правової кваліфікації»
- •45. Встановлення змісту норм іноземного права
- •46.Зворотнє відсилання та відсилання до права третьої країни.
- •47.Застереження про публічний порядок.
- •48 Проблема застосування права країни з множинністю правових систем.
- •49.Поняття особистого закону фіз.Особи.
- •50. Колізійні норми щодо статусу фізичних осіб.
- •51.Опіка та піклування.
- •52.Поняття «національності» юридичної особи.
- •53. Види імунітету держави.
- •54. Основні правові режими в мпп.
- •55. Колізійні проблеми права власності та інших речевих прав.
- •56.Принцип «автономії волі» в договірних зобов'язаннях.
- •57. Колізійні проблеми договірних зобов'язань.
- •58. Колізійні проблеми трудових договорів.
- •59. Колізійні проблеми недоговірних зобов’язань.
- •60.Колізійне регулюванн сімейних відносин та спадкових відносин.
44. Проблема «правової кваліфікації»
Проблема кваліфікації у МПП виникає тому, що одноіменні юр.терміни й поняття у різних правових системах мають різний зміст. Це загальнотеоретична правова проблема, але для колізійної норми вона особливо актуальна, оскільки має відношення до формулювання обох складових елементів цієї норми (обсягу і прив’язки), а також постає на стадії застосування колізійної норми, коли поняття виявляються різними як за своїм змістом, так і за визначенням. Відбувається це через неоднакове розуміння правових понять і категорій, які характеризують визначення колізійної норми і пов’язані з її структурними елементами – обсягои і прив’язкою. Тобто ті самі фактичні обставини справи можуть кваліфікуватися неоднаково в судах різних країн. Тож причиною виникнення проблем конфлікту кваліфікації і тлумачення в МПрП є різне термінологічне і змістовне розуміння чи тлумачення правових понять у тій чи іншій правовій системі. Аналіз законодавчих актв різних країн у сфері МПрП показує, що проблема класифікації виявилася надто складною і багатоплановою, щоб набути широкого нормативного регулювання. Кваліфікація пов’язана з визначенням правової природи певної юридичної категорії, поняття, що має важливе значення при зясуванні категорії прив’язки, а отже колізійної норми. Найпоширенішими є три класичні теорії подолання конфлікту кваліфікацій: кваліфікація за законом країни суду, кваліфікація за тим правопорядком, до якого відсилає колізійна норма, теорія автономної кваліфікації. Більшість юристів вважають, що проблема класифікації повинна вирішуватися лише за законом суду.
Правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом.
Стаття 7. Правова кваліфікація
1. При визначенні права,що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.
2. Якщо норми і поняття, що потребують правової кваліфікації, не відомі праву України або відомі під іншою назвою або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення правом України, то при їх правовій кваліфікації також враховується право іноземної держави.
45. Встановлення змісту норм іноземного права
Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з «іноземним елементом», виникає проблема тлумачення юридичної норми. Тлумаченням норми можна вважати зясування її змісту. Норма права потребує свого тлумачення оскільки вона існує. Питання тлумачення стосується як колізійних, так і матеріально-правових норм, на підставі яких має бути вирішений спір про право. Мова йде про поняття приватного права конкретної держави, понять міжнародних угод, звичаїв. Кваліфікація є елементом тлумачення норми й полягає в її юридичній оцінці. Вона спрямована на встановлення мети норми права. До речі, для позначення цієї проблеми юристам різних правових систем вживається й інша термінологія: «класифікація», «характеристика». Класифікація обставин справи (по суті спору) чи норми права може бути різною в залежності від того, принципи якої правової системи застосовуватимуться. Тому розрізняють декілька основних способів класифікації: за законом суду, за системою права тієї держави, до якого відсилає колізійна норма, за принципом автономної кваліфікації.
Стаття 8. Встановлення змісту норм права іноземної держави
1.При застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.
2. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.
3. Особи, які беруть участь у справі,мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.
4. Якщо зміст норм права іноземної держави в розумні строки не встановлений, незважаючи на вжиті згідно з цією статтею заходи, застосовується право України.